05.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/6692/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В. < Текст >
при секретаріЄдаменко І.В.
за участю:
від позивача -
від відповідача - ОСОБА_3 (дов. у справі);
не з'явився (належно повідомлений); < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
07 червня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі ДПІ у Бабушкінському районі) до департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, в якому позивач просить стягнути з департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, в управлінні якого перебуває КП «Жилсервіс-4», заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1 893 287,71 грн. та заборгованість з податку на прибуток у сумі 52 000,51 грн., що підлягає сплаті до бюджету.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 04.04.03 року зареєстровано комунальне підприємство «Жилсервіс-4» (далі КП «Жилсервіс-4»), яке підпорядковане управлінню департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради та є платником податків та зборів і має заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість, визначених у податкових деклараціях КП «Жилсервіс-4» за листопад – грудень 2007 року, за січень-грудень 2008 року, за січень- грудень 2009 року, за січень-грудень 2010 року, за січень-лютий 2011 року, зобов’язань з податку на прибуток, визначених у податкових деклараціях КП «Жилсервіс-4» за 2009 рік, за півріччя 2010 року, за 3 квартали 2010 року, за 2010 рік. ДПІ у Бабушкінському районі відповідно до норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зверталася до департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради щодо прийняття рішення по погашенню податкового боргу КП «Жилсервіс-4», однак відповідачем не прийнято рішень, передбачених вимогами Податкового кодексу України, через що позивач просить стягнути податковий борг у сумі 1 945 288,22 грн. з департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, як органу місцевого самоврядування до сфери управління якого належить КП «Жилсервіс-4».
Ухвалою суду від 08.06.2011 року позовна заява державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості залишено без руху.
Судом встановлено, що позивачем виправлено недоліки, а саме: адміністративний позов з додатками до нього вручено відповідачу наручно 11.05.11 року.
Ухвалою суду 10.06.2011 року відкрито провадження у справі №2а/0470/6692/11, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.06.2011р. В подальшому розгляд справи відкладався на 01.07.11р. та на 14.07.11 року.
Ухвалою суду від 14.07.2011 року провадження у адміністративній справі №2а/0470/6692/11 зупинено до 14.10.2011 року.
Ухвалою суду від 17.10.2011 року провадження у адміністративній справі №2а/0470/6692/11 поновлено та призначено до розгляду на 01.11.2011 року.
У зв’язку із неявкою в судове засідання представника департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, належним чином повідомленого про час та місце засідання суду, та з метою витребування додаткових доказів розгляд справи відкладався на 10.11.2011 року та на 22.11.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання суду, докази чого наявні у справі, причини неявки не повідомив.
Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки (ч. 2 ст. 49 КАС України).
У разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (ст.128 КАС України).
Заслухавши присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
04.04.2003 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради зареєстровано в якості юридичної особи комунальне підприємство «Жилсервіс-4», яке перебуває на обліку у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська як платник податків та зборів.
Згідно установчих та реєстраційних документів КП «Жилсервіс-4» засновано на власності територіальної громади міста Дніпропетровська, засновником підприємства є Дніпропетровська міська рада.
КП «Жилсервіс-4» мало заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати КП «Жилсервіс-4» податкових зобов’язань з податку на додану вартість у сумі 1 893 287, 71 грн. та податку на прибуток у сумі 52 000,51 грн., що підтверджується документально.
Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюється спеціальними нормами, зокрема, статтею 11 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ) та статтею 96 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків, пов’язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).
Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.
У разі коли сума коштів, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов’язаних з продажем активів, податковий орган зобов’язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов’язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного рокую. Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцятим календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені законодавством з питань приватизації. У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені цим пунктом строки, податковий орган зобов’язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.
Згідно ст.96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов’язаних з організацією та проведення публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов’язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов’язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Керуючись загальними принципами трактування приписів законодавства та з урахуванням специфіки дії норм спеціального законодавства, вказані норми законів передбачають особливий порядок погашення податкового боргу, виходячи з принципу збереження цілісних майнових комплексів названих підприємств та участі у процесі погашення органів виконавчої влади, до сфери управління яких належить платник податків.
Матеріалами справи та позовною заявою підтверджується те, що дій, передбачених ст.96 ПК України, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська у повному обсязі не вчинила, а вимоги, викладені у позові, не відповідають нормам ст. 96 ПК України.
Так, 09 лютого 2011 року ДПІ у Бабушкінському районі до Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради направлено звернення №4534/10/24-046 “Про розгляд питання щодо прийняття рішення по погашенню податкового боргу підприємств, що належить до державної та комунальної форми власності» з проханням розглянути питання про прийняття рішення щодо виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу КП «Жилсервіс-4»; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідації такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство.
Листом від 09.03.2011 року №3/895 позивачу надіслано відповідь, в якій, зокрема, вказано, що програмою реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2008-2012 роки не передбачено витрати на покриття заборгованості по платежам до бюджету, а також що 02.03.2011 року прийнято рішення міської ради «Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради», яким передбачено створення робочої групи, яка протягом двох місяців визначить шляхи реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств.
Не зважаючи на вказаний лист та вимоги ст.96 ПК України позивач подав до суду позов, в якому, керуючись загальним правилом статті 96 Податкового кодексу України, просить стягнути з департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, як засновника комунального підприємства, до бюджету держави податковий борг КП «Жилсервіс-4» в сумі 1 945 288,22 грн. за рахунок коштів департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради без дотримання умов такого звернення.
Згідно п.96.1 ст.96 ПК України вбачається, що передумовою застосування заходів, передбачених ст.96 ПК України, є проведення відповідно до вимог ст.95 ПК України, публічного продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства. І лише у випадку не достатності коштів, отриманих від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для покриття податкового боргу та витрат, пов’язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, орган державної податкової служби зобов’язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з відповідним поданням.
Статтею 96 ПК України передбачено існування певних обставин для звернення податкового органу до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з вимогою щодо прийняття відповідних рішень, та в подальшому до суду із заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Таким чином, при умові, якщо сума отриманих ДПІ у Бабушкінському районі коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства є меншою, ніж сума податкового боргу, або у разі відсутності у КП «Жилсервіс-4» майна, що відповідно до законодавства може бути внесено в податкову заставу та відчужено, у ДПІ у Бабушкінському районі виникає право на звернення до відповідача з поданням про прийняття одного із рішень, перелічених у ст.96 ПК, а у разі неотримання відповіді у визначений законом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог, звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, в управлінні якого перебуває КП «Жилсервіс-4».
Позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що ним був використано повний перелік дій, встановлений законодавчими актами щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу комунального підприємства, зокрема докази отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства або відсутність у КП «Жилсервіс-4» майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищенаведенні норми матеріального права та обставини справи, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 8-12,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 25 листопада 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Ніколайчук
< Текст >