ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/121/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,
при секретарі судового засідання: Драло Лілії Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю;
відповідача : ОСОБА_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області
до: громадянина Камеруну ОСОБА_2
про: примусове видворення за межі України
ВСТАНОВИВ :
В січні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Ленінський РВ ВМУ ГУ МВС України у Вінницькій області з позовом до громадянина Камеруну ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 04.01.2012р. начальником Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області було прийнято рішення про видворення з території України у добровільному порядку громадянина Камеруну та заборонено йому подальший в'їзд в Україну терміном на 6 місяців. Цим рішенням було зобов'язано громадянина Камеруну ОСОБА_2 покинути територію України до 10.01.2012р. У визначений термін відповідач територію України не залишив, рішення про видворення його з території України не оскаржив.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.
Відповідач в судовому засіданні погодився із заявленими позовними вимогами.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Громадянин Камеруну ОСОБА_2, 1978 року народження, прибув в Україну через КПП "Бориспіль" по візі типу "О", відкритій на підставі запрошення на навчання у Вінницькому національному технічному університеті.
У 2010 році закінчив Вінницький національний технічний університет та продовжив навчання в аспірантурі вказаного навчального закладу. Однак, з фінансових причин відмовився продовжувати навчання, з числа аспірантів Вінницького національного технічного університету відрахований. Термін перебування в Україні обмежувався до 01.01.2012р.
04.01.2012р. начальником Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області було прийнято рішення про видворення з України у добровільному порядку громадянина Камеруну ОСОБА_2 та заборонено йому подальший в'їзд в Україну терміном на 6 місяців.
Рішення мотивовано, зокрема, тим, що втративши зв'язок з приймаючою стороною, з України відповідач самостійно не виїхав. Термін перебування в Україні обмежувався до 01.01.2012р.. Приймаюча сторона в Україні відсутня, підстав для подальшого перебування не виявлено, відсутні кошти, необхідні для проживання в Україні, власне житло.
З прийнятим рішенням відповідач ознайомлений у той же день, про що свідчить розписка (а.с. 8).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (далі - Закон №3929), відповідно до статті 1 якого іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
Відповідно до Конституції України іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах, умови яких встановлюються спеціальним законодавством про статус іноземців та осіб без громадянства, перебувають в Україні, наділені такими ж правами та обов’язками, як і громадяни України. Наведене положення кореспондує положенню спеціального закону.
Зокрема, згідно із статтею 2 Закону № 3929, іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
Наявність прав іноземців прямо пов'язана із законністю їх перебування на території України, а в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства, яка поділяється на загальну та спеціальну.
Так, у випадках, коли іноземець чи особа без громадянства після закінчення строку перебування в Україні або після відмови у продовженні такого строку без поважних причин не виїхали з України, такі особи можуть бути визнані незаконними мігрантами і щодо них відповідно до статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” може бути прийнято рішення про видворення за межі України.
Статтею 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” визначено підстави видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, а саме: якщо іноземець чи особа без громадянства вчинив злочин, - після відбуття призначеного йому покарання; добровільно не виконав рішення про скорочення терміну його тимчасового перебування в Україні у визначений у цьому рішенні строк; його перебування в Україні становить загрозу національній безпеці або громадському порядку; під час його перебування виникли підстави для заборони в'їзду відповідно до цього Закону; хоча б раз не виконав вимогу щодня з'являтися для реєстрації до органу, який прийняв рішення про скорочення терміну його тимчасового перебування в Україні, у зв'язку з причинами, не визнаними поважними; його діяльність на території України негативно впливає на відносини України з іншою державою; він вчинив адміністративне правопорушення після виконання адміністративного стягнення; у нього немає законних засобів існування, достатніх для забезпечення його перебування в Україні та виїзду з України, у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України на підставах, визначених у частині першій цієї статті, супроводжується забороною подальшого в'їзду в Україну строком до десяти років, а на підставах, визначених у частині другій цієї статті, може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення зазначеного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
У разі якщо ці особи ухиляються від виїзду після прийняття такого рішення, вони підлягають примусовому видворенню на підставі постанови адміністративного суду.
Статтею 1 Закону України “Про міліцію” визначено, що міліція - це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я , права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 10 цього Закону одним з основних завдань органів внутрішніх справ є контроль додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства.
Частиною 12 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” передбачено, що рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду.
Такі спори, відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), відносяться до компетенції адміністративних судів.
Органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави.
Відповідно до положень частини четвертої статті 50 КАС України іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень.
Аналіз наведених норм з точки зору послідовності їх викладення, внутрішнього взаємозв’язку та наслідків застосування дає підстави дійти висновку про те, що зверненню з позовом про примусове видворення передує ухвалення органом внутрішніх справ рішення про видворення і лише після цього, якщо іноземець ухиляється від виїзду або є обґрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від добровільного виїзду, рішення про примусове видворення може ухвалювати суд.
Рішення начальника Ленінського РВ ВМУ ГУ МВС України у Вінницькій області від 04.01.2012р. про видворення у встановлений строк відповідачем не виконано, фактично по причині небажання покидати Україну. При цьому, зазначене рішення, як встановлено в ході розгляду справи, відповідачем не оскаржено.
Таким чином, зважаючи на відсутність приймаючої сторони, джерел доходу, законних підстав для перебування на території України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, більше того, визнаються відповідачем, а отже підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 112, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, Законом України “Про міліцію”, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Примусово видворити з України громадянина Камеруну ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до ст. 183-5 КАС України, судові рішення у визначених адміністративних справах можуть бути оскаржені в апеляційному порядку в п’ятиденний строк з дня їх проголошення.
Суддя Свентух Віталій Михайлович
20.01.2012