ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
05 січня 2012 року 11:28 № 2а-15540/11/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:
від позивача: Зарубіна О.О.,
від відповідача: Побережника С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-економічна компанія «Скіф»
до Чернівецької обласної митниці
про визнання протиправним рішення про визначення митної вартості товарів, зобов’язання внести зміни до вантажної митної декларації № 408000014/2010/002234 від 23.12.2010 року,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-економічна компанія «Скіф»(далі –позивач, ТОВ «Скіф») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Чернівецької обласної митниці (далі – відповідач) про визнання протиправним рішення про визначення митної вартості товарів у розмірі 15 300 євро, зобов’язання внести зміни до вантажної митної декларації № 408000014/2010/002234 від 23.12.2010 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що у порушення Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997р. позивачем були допущені помилки при заповнені граф 22 та 23 митної декларації, яка була прийнята для оформлення Чернівецькою обласною митницею. На підставі наданих позивачем документів митниця прийняла помилкове рішення про визначення митної вартості товарів в розмірі 15 300 євро, замість 15 300 доларів США.
Позивач 21.06.2011р. письмово звернувся до відповідача з проханням про внесення змін до вантажної митної декларації, однак відповідач листом від 05.07.2011 р. № 20/1-5682 повідомив про відсутність можливості внесення змін до декларації. Такі дії відповідача, на думку позивача, є неправомірними та завдають позивачу матеріальних збитків, оскільки фактично завищують суму зовнішньоекономічного контракту.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що даний позов є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
В своїх запереченнях пояснив, що на час оформлення вантажна митна декларація повністю відповідала документам та відомостям, що були подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-економічна компанія «Скіф»до митного оформлення, а саме: інвойсу (рахунку-фактурі) від 22.12.2010 р. № 1.
Відомості, заповнені у графах 22, 23, 42 вантажної митної декларації № 408000014/2010/002234 від 23.12.2010 року, були заповнені позивачем самостійно, тому митний орган відповідно до абз. 5 ст. 86 Митного кодексу України не мав права відмовити в прийнятті митної декларації.
Митна вартість товару була вказана позивачем у євро, що відповідало даним інвойсу (рахунку-фактури) від 22.12.2010 р. № 1, який було подано до митного оформлення.
Також у своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що згідно ч.2 ст.90 Митного кодексу України зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення. Тому зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються.
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
В порядку ст. 150 КАС України, в судовому засіданні 14.12.2011 року оголошувалась перерва до 05.01.2012 року.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи осіб, які беруть участь у справі, суд вважає необхідним у задоволенні даного позову відмовити повністю з наступних підстав.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі з приводу операцій митного оформлення, порядок їх здійснення, подання та оформлення вантажних митних декларацій, врегульовані Митним кодексом України, Інструкцією про заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Державної митної служби від 09.07.1997р. № 307, Порядком прийняттям митними органами погодженого рішення про місце здійснення митного оформлення товарів, затвердженим наказом Державної митної служби України від 09.11.2004р. № 801, Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574.
До компетенції митних органів України згідно з положеннями ст.ст. 3, 11 Митного кодексу України належить контроль за переміщенням через митний кордон України товарів та транспортних засобів.
Судом встановлено, що позивачем, згідно умов зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2010 № 25-л, укладеного між ним та TEJARAT MATIN CAPIAN (Іран), здійснювалось вивезення за межі митної території України (експорт) товару –«Пиломатеріали хвойних порід», ГОСТ 8486-86.
Для здійснення митного оформлення вищезазначеного товару Позивачем подано до Чернівецької обласної митниці вантажну митну декларацію форми МД-2 від 23.12.2010 року № 408000014/2010/002234.
Митна вартість товару та валюта контракту була заявлена Позивачем шляхом заповнення граф 22-24, 42 декларації за ціною договору (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу України, а саме: в графі 42 «Ціна товару»було вказано фактурну вартість товару у розмірі 159 758,64 грн.; в графі 22 «Валюта та загальна сума з рахунком»наведено літерний код валюти Євро (EUR), в графі 23 «Курс валюти»вказано курс валюти Євро (10,441741), у графі 24 «Характер угоди»- літерний код валюти Євро (EUR) (а.с. 56-57).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для оформлення товару до митниці були надані наступні документи: лист-погодження від 01.12.2010 № 100000016/2010/012897, облікову картку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності від 16.06.2010 № 10000/11/09/16156, дорожну відомість від 23.12.2010 № 36724242, інвойс (рахунок-фактуру) від 22.12.2010 № 1, контракт поставки пиломатеріалів від 12.10.2010 № 25-Л, фіто-санітарний сертифікат від 22.12.2010 № 75/26-021/ЕС-006257, довідку про відсутність за межами України валютних цінностей та майна від 19.10.2010 № 149, сертифікат про походження лісоматеріалів від 02.12.2010 № 292063, специфікацію від 02.12.2010 № 1.
Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
Пунктом 23 статті 1 Митного кодексу України визначено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.
Згідно зі статтею 81 цього Кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 88 цього ж Кодексу на декларанта покладаються обов'язки: здійснювати декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспорті засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Згідно ч.1 ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Статтею 86 Митного кодексу України визначено порядок прийняття митної декларації, а саме: митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксується посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення. Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.
На момент здійснення митного контролю вантажно-митної декларації посадові особи Чернівецької обласної митниці діяли в межах своїх повноважень та у спосіб встановлений чинним законодавством, оскільки вантажна митна декларація на час оформлення повністю відповідала документам та відомостям, що були подані декларантом до митного оформлення, а саме: позивачем до митного оформлення було подано інвойс (рахунок-фактуру) від 22.12.2010 № 1, в якому вартість товару визначено у розмірі 15 300 євро (а.с. 58).
Відповідна вартість пиломатеріалів було відображена також у вантажній митній декларації. Зокрема, у рядку 23 було вказано офіційний курс гривні до євро, встановлений НБУ станом на момент митного оформлення –10,441741, у рядку 42 – вартість товару у розмірі 159 759,64 грн., що відповідає 15 300 Євро за курсом НБУ на день митного оформлення (15 300 Євро х 10,441741 = 159 759,64 грн.).
Відповідно до ст. 37 Митного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню.
Згідно п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574 (далі –Положення № 574), прийняття вантажної митної декларації для оформлення - закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до вантажних митних декларацій декларантом усіх потрібних для митного оформлення товарів і транспортних засобів відомостей і наявності всіх доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів, проставлення на вантажних митних декларацій штампа "Під митним контролем" та реєстрації декларації у журналі обліку вантажних митних декларацій.
Відповідно до п. 5 Положення № 574 достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.
Згідно п. 6. Положення № 574 реєстраційний номер вантажної митної декларації - цифровий код, що складається з шістнадцяти знаків, а саме: перші дев'ять знаків - код митного органу, в якому вантажну митну декларацію прийнято для оформлення, згідно з класифікатором, затвердженим Держмитслужбою; десятий знак - остання цифра поточного року, відокремлена з обох боків скісною лінією; останні шість знаків - порядковий номер декларації в журналі обліку вантажних митних декларацій (у порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці).
Матеріалами справи підтверджено, що на вантажній митній декларації 23.12.2010 року № 408000014/2010/002234 проставлений штамп "Під митним контролем" та зазначено реєстраційний номер. Тобто дана вантажна митна декларація була прийнята митним органом до митного оформлення.
Судом встановлено, що вантажна митна декларація, надана відповідачем, оформлена належним чином, підтверджує факт перетину митного кордону і цей факт засвідчений уповноваженим державним органом: Чернівецькою обласною митницею позивачу було надано підтвердження про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України. Інформація про надане підтвердження внесена до електронної копії відповідної ватажної митної декларації, що міститься в центральній базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.
Згідно ст. 90 Митного кодексу України з дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкликана.
Зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення.
Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються.
Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу.
Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів.
Системний аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти до висновку про те, що статус декларанта чітко визначений діючим законодавством як юридичної чи фізичної особи, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів через митний кордон України (п.5 ст.1 МК України). А відтак право змінювати, доповнювати та відкликати заповнену митну декларацію має тільки декларант, тобто особа, яка здійснила декларування. Крім того, внесення змін до вантажної митної декларації після прийняття її митним органом не допускається ( ст.90 МК України).
Аналогічна правова позиція викладена також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 жовтня 2008 року по справі № К-3034/07 (номер у ЄДРСР 3217337).
Оскільки, вантаж по вказаній вище вантажній митній декларації вже випущений у вільний обіг за межі митної території України і не перебуває під митним контролем, тому, достатні підстави для внесення змін до оформлених вантажних митних декларацій були відсутні.
Згідно пункту 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574 “Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію” вантажна митна декларація, заповнена з підчистками та помилками, для оформлення не приймається. Порядок унесення виправлень у вантажну митну декларацію визначається Державною митною службою.
Відповідно до розділу 5 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314, відомості, зазначені у ВМД, можуть бути змінені чи доповнені декларантом лише з дозволу посадової особи митного органу до моменту прийняття цієї ВМД до оформлення. Зміни чи доповнення вносяться декларантом до всіх аркушів ВМД шляхом перекреслення помилкових і зазначення правильних відомостей. Кожна зміна чи доповнення завіряється печаткою декларанта. Одночасно декларантом уносяться зміни (доповнення) до електронної копії ВМД з використанням при цьому програмних продуктів декларанта. Не допускаються більш як три зміни (доповнення) у ВМД (без урахування змін (доповнень), що дублюються (повторюються) на додаткових аркушах ВМД (форма МД-3) унаслідок унесення змін (доповнень) до основного аркуша, а також змін (доповнень) у графах 12, 22, 24, 36, 38, 42, 45, 46, 47 ВМД).
Посадові особи митного органу не мають права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта заповнювати ВМД, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в ній і в її електронній копії, за винятком тих граф ВМД, заповнення яких належить до компетенції митних органів. Посадова особа митного органу, яка вчиняє записи та вносить відмітки до ВМД на паперовому носії, повинна внести ці записи та відмітки й до її електронної копії.
Згідно п.п. 5.1, 5.3 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307 (у редакції наказу Держмитслужби від 07.11.2007 № 933) ВМД заповнюється декларантом за допомогою комп'ютера та не повинна містити підчисток і помарок.
Графи A, C, D/J, E/J, G, H, I, F ВМД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи ВМД заповнюються декларантом. В окремих випадках, визначених цією Інструкцією, до зазначених граф ВМД частина відомостей може вноситися декларантом, а посадові особи митних органів можуть вносити відомості, що належать до компетенції митних органів, до інших граф ВМД. Графи 55, 56 ВМД, у випадках, визначених цією Інструкцією, заповнюються особою, що прийняла задекларовані товари до перевезення (перевізником). ВМД заповнюється декларантом за допомогою комп'ютера та не повинна містити підчисток і помарок.
Таким чином, заповнення графи 42 декларації "Ціна товару", у якій наводиться фактурна вартість товару, відноситься до обов’язків декларанта, тому відповідач не мав правових підстав для внесення змін до ВМД від 23.12.2010 року № 408000014/2010/002234 після завершення митного оформлення.
Нормами чинного законодавства надання дозволу на внесення змін до декларації у разі зміни митної вартості чи помилкового визначення декларантом митної вартості товару після завершення митного оформлення не передбачено.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправним рішення про визначення митної вартості товарів у розмірі 15 300 євро суд зазначає наступне.
Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Згідно приписів ст. 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.
Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов’язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Згідно Порядку роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 08 липня 2007 року № 667, здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості та класифікації товарів відповідно до УКТЗЕД під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення відноситься до компетенції відділу контролю митної вартості та класифікації товарів (ВКМВК).
Відповідачем було доведено, а Позивачем не спростовано той факт, що Позивач до відділу контролю митної вартості та класифікації товарів митниці для визначення чи перевірки митної вартості товару не звертався, митну вартість товару визначав самостійно.
Митним органом рішення про визначення митної вартості товарів не приймалось.
Частиною 1 статті 261 Митного кодексу України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Згідно підпункту 4 п. 6.3 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307 (у редакції наказу Держмитслужби від 07.11.2007 № 933) перевірка правильності визначення митної вартості товарів здійснюється у випадках, якщо справляються податки і збори, шляхом проставлення відбитка допоміжного штампа "Митну вартість визнано" або вчинення запису аналогічного змісту у верхній частині графи E/J із зазначенням дати, часу закінчення цієї митної процедури, прізвища та підпису посадової особи, яка виконала митну процедуру, визначену підпунктом 21 пункту 3 цього Порядку.
В даному випадку здійснювалось вивезення товару за межі митної території України (експорт), тож нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) не здійснювалось, про що свідчить відсутність записів у Графі 47 "Нарахування платежів" вантажної митної декларації від 23.12.2010 року № 408000014/2010/002234 (а.с. 56).
Відтак, правильність визначення митної вартості товару митним органом не перевірялась; відбиток штампа "Митну вартість визнано" у верхній частині графи E/J ВМД із зазначенням дати, часу закінчення цієї митної процедури, прізвища та підпису посадової особи, яка виконала митну процедуру, відсутній.
Тобто, при митному оформленні товару по вантажній митній декларації від 23.12.2010 року № 408000014/2010/002234 не існувало спору щодо правильності вказаної у ВМД вартості експортованого товару.
Відтак, підстави для визнання рішення Чернігівської обласної митниці про визначення митної вартості товару, яке по суті не приймалось, відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 1 статті 71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані сторонами у судових засіданнях пояснення, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-економічна компанія «Скіф»необґрунтовані та не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб’єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Патратій О.В.
Повний текст постанови складено та підписано: 11 січня 2012 року.