01.12.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/15295/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В. < Текст >
при секретаріЄдаменко І.В.
за участю представників:
від позивача -
від відповідача - ОСОБА_5(дов. у справі);
ОСОБА_4;
< Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Павлоградський МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області до ОСОБА_4 про видворення за межі України
ВСТАНОВИВ:
16 листопада 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області до ОСОБА_4, в якому позивач просить примусово видворити за межі України гр. Росії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за порушення паспортно-візових правил 24.05.2011 року, Павлоградським МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області було прийняте рішення про видворення з території України громадянина Росії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішення органу внутрішніх справ у добровільному порядку відповідач не виконав, що є підставою для вирішення питання про примусове видворення його в судовому порядку.
Ухвалою суду від 18.11.2011р. відкрито провадження у справі №2а/0470/15295/11 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 01.12.11р.
Представник позивача в судове засідання з’явився, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги і проти викладеного у позовній заяві не заперечував.
Заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов належить задоволити з наступних підстав:
співробітниками СГІРФО Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області під час проведення адміністративно-профілактичного відпрацювання м. Павлограда по лінії протидії нелегальній міграції по вул. Радянській виявлено гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Перевіркою законності перебування останнього на території України встановленого, що приблизно в 2004 року він постійно приїздить в м. Павлоград до своєї співмешканки, у якої мешкає за адресою: АДРЕСА_2. Шлюб між ними не укладено, свого житла, законного джерела існування та інших близьких родичів – громадян України ОСОБА_4 не має, існує за рахунок випадкових заробітків, виконуючи будівельні роботи. До СГІРФО Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області з моменту в’їзду на територію держави, а саме з 2004 року, з приводу продовження терміну перебування або оформлення посвідки на постійне місце проживання не звертався.
24.05.2011 року Павлоградським МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області було прийняте рішення про видворення з території України громадянина Росії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця РФ Приморського краю, м. Артем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, по паспорту НОМЕР_1, виданого 29.04.2003 року УВС м. Артем.
20.10.2011 року позивачем було складено протокол серії ДН №366193 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП України.
Вищевикладенні обставини справи відповідачем підтвердженні в судовому засіданні.
Порядок в’їзду, перебування та виїзду іноземців та осіб без громадянства передбачений Законом України "Про імміграцію", Законом України "Про статус іноземців і осіб без громадянства" та Правилами в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року №1074.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про статус іноземців і осіб без громадянства" №3929 (надалі Закон №3929) іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Іноземці та особи без громадянства, які іммігрували на постійне проживання або прибули для тимчасового працевлаштування, отримують посвідки відповідно на постійне або тимчасове проживання. Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців та осіб без громадянства, визначається Законом України про імміграцію. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування. Якщо іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають в Україні, змінюють місце проживання, вони зобов'язані повідомити про це органи внутрішніх справ, у яких зареєстровано їх паспортні документи.
У відповідності до ч.2 ст.32 Закону №3929 іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України у разі якщо: його діяльність на території України негативно впливає на відносини України з іншою державою; він вчинив адміністративне правопорушення після виконання адміністративного стягнення; у нього немає законних засобів існування, достатніх для забезпечення його перебування в Україні та виїзду з України, у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст. 32 зазначеного Закону рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України на підставах, визначених у частині першій цієї статті, супроводжується забороною подальшого в'їзду в Україну строком до десяти років, а на підставах, визначених у частині другій цієї статті, може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення зазначеного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 24.05.2011 року було встановлено строк до 24.06.2011 року для видворення громадянина Росії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України.
На час розгляду справи зазначене вище рішення органу внутрішніх справ у добровільному порядку не виконано, у зв’язку з відсутністю у відповідача коштів.
Відповідно до частин 6, 7 статті 32 Закону України №3929, іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до п'яти днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення. У разі якщо ці особи ухиляються від виїзду після прийняття такого рішення, вони підлягають примусовому видворенню на підставі постанови адміністративного суду.
Отже, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України та обставини, які підтверджені матеріалами справи, суд вважає за необхідне видворити громадянина Росії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд зробив висновок, що поданих доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 183-5, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області до ОСОБА_4 про примусове видворення за межі України – задовольнити повністю.
громадянина Росії ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, видворити в примусовому порядку за межі України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Ніколайчук
< Текст >