Справа № 2-а- 19/2007р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2007р. м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого-судді Гриніва М. А.
секретаря Шмігель І.О.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Савчука М. А.
представника позивача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Пійлівської сільської ради про визнання нечинними рішень сільської ради, суд -
встановив:
рішенням Пійлівської сільської ради Калуського району від 27.10.2006р. ОСОБА_1 дано дозвіл на проектно-пошукові роботи по відведенню земельної ділянки та складання проекту відведення для обслуговування його приватних споруд і будівель (майстерня та під навіс) загальною площею 0.21 та в с. Пійло вул. Кохана. Сільському голові (М. Савчуку) на час виготовлення проектної документації заключити тимчасовий договір оренди земельної ділянки згідно встановленої ставки орендної плати з коефіцієнтом 10 до 20.11. 2006р.
Рішенням цієї ж ради від 22.12.2006р. відмовлено ОСОБА_1 у виділенні земельної ділянки 0, 50 га для ведення особистого селянського господарства на колгоспному дворі.
ОСОБА_1, вважаючи дані рішення незаконними, подав до суду позовну заяву про визнання їх не чинними.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав і пояснив, що 18.07. 2006р. подав у Пійлівську сільську раду заяву про надання йому дозволу на проведення геодезичних робіт на земельній ділянці 1 га для ведення особистого селянського господарства по вул. Кохана 61 і 69 в с. Пійло, де знахо -дяться належні йому майстерня, гараж і піднавіс. Однак сільська рада прийняла рішення про надання дозволу на проектно-пошукові роботи по відведенню земельної ділянки та складання проекту відведення для обслуговування приватних споруд, хоча він цього не просив. Крім цього будучи на даній сесії, він просив не розглядати його заяву, про що також напередодні подав письмову заяву, тому відповідач мав зняти із розгляду його заяву і взагалі не прийняти жодного рішення.
Вважає рішення від 22.12.2006р. також незаконним, оскільки
відповідач заперечує проти його права на виділення земельної ділянки у власність, хоча таке право він має в розмірі до 2 га, так як має в цьому місці 2 об"єкти нерухомості на праві власності і має намір займатися селянським господарством. Приймаючи оскаржуване рішення відповідач в рішенні не зазначив причин відмови і прийняття саме такого рішення.
Крім цього, оспорювана земельна ділянка знаходиться за межами належного пункту с. Пійло, тому право розпорядження нею належить відповідному органу виконавчої влади, яким є Калуська РДА, а не Пійлівська сільська рада.
Просить позов задовільнити.
Представник відповідача позову не визнав і пояснив, що оспорювані рішення є законні, прийняті згідно діючого законодавства.
Позивач дійсно має в с. Пійло на праві власності два об"єкти нерухомості, а саме майстерні і піднавісу.
ОСОБА_1 подав заяву про дачу дозволу на проведення геодезичних робіт для складання плану місцевості в розмірі 1 га на вул. Кохана 61, 69 в с. Пійло, де знаходяться його об"єкти, однак депутати на сесії вирішили дати йому дозвіл на проектно-пошукові роботи по відведенню земельної ділянки та складання проекту відведення для обслуговування його приватних споруд, вважаючи, що саме таке рішення буде правильним.
Надати позивачу у власність земельну ділянку 0, 50 га для ведення особистого селянського господарства не виявилося можливим, так як земля могла бути надана тільки для промислового будівництва в цьому місці.
Селянська спілка ім. Б.Хмельницького, яка користувалася до цього землею, ще існує, і землі у неї ще не вилучалися та іншому землекористувачу не надавалися. Державного акта сільська рада ще на ці землі не має, так як для його отримання потрібні кошти. Визнає, що обидва оспорювані рішення мали бути обґрунтованими, чого не зроблено.
Просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши доводи сторін, покази свідка, та проаналізувавши інші докази по справі вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав:
Як видно із заяви, поданої позивачем 18.07.2006р. голові Калуської РДА, він просив дати дозвіл на проведення геодезичних робіт для складання плану місцевості в розмірі 1 га по вул. Кохана 61, 69 в с. Пійло, де знаходиться його с/г комплекс (а.с. 11). Дану заяву направлено до розгляду у Пійлівську сільську раду, куди вона поступила 31.07.2006р. (а.с. 11).
Розглянувши дану заяву, відповідач своїм рішенням від 27.10.2006р. надав дозвіл ОСОБА_1 дозвіл на проектно-пошукові роботи по відведенню земельної ділянки та складання проекту відведення для обслуговування його приватних споруд і будівель (майстерня і навіс) загальною площею 0, 21 га: майстерня 0, 10га, піднавіс - 0, 11 га в с. Пійло вул. Кохана і зобов"язано сільського голову на час виготовлення проектної документації заключити тимчасовий договір оренди земельної ділянки згідно встановленої ставки
орендної плати з коефіцієнтом 10 до 20.11.2006р. (а.с. 7). Даючи аналіз даному рішенню, суд приходить до висновку, що воно не прийнято по суті поданої ОСОБА_13аяви.
Також суд враховує, що позивач звертався у письмовій формі до від -повідача не розглядати його заяви на сесії, оскільки це входить до компе -тенції Калуської РДА не відповідача, що стверджується заявою від 04.08. 2006р. про що також заявив усно на сесії 27.10.2006р. При таких обставинах сесія мала зняти із розгляду заяву ОСОБА_1 і не приймати жодного рішення, оскільки це було його право як подати заяву для розгляду, так і відмовитися від її розгляду.
Суд також погоджується із доводами ОСОБА_1 в тій частині, що оскаржуване рішення не мотивоване, що суперечить ст. 4 Закону України „Про місцеве самоврядування" та ст. 20 Закону України „Про звернення громадян". Це ж стосується й іншого оспорюваного рішення від 22.12.2006р., яким позивачу відмовлено у виділенні 0, 50 га землі для ведення особистого селянського господарства на колгоспному дворі без зазначення мотивів прийняття такого рішення (а.с. 8).
Згідно ст. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Як ствердив суду свідок ОСОБА_3, спірна земля знаходиться за межами населеного пункту с. Пійло, тому розпоряджатися нею є право не відповідача, а Калуської РДА. Також земля ще знаходиться формально у користуванні селянської спілки, в якої землю ніхто в установленому порядку не вилучав і відповідач не має права на неї, не оформлено Державного акту.
Дана обставина свідчить на думку суду про те, що відповідач взагалі не мав права приймати будь-якого рішення щодо спірної землі, оскільки це не входило в його компетенцію.
При таких обставинах суд вважає, що оспорювані рішення є не чинними, що і слід визнати.
На підставі ст. 12 Земельного Кодексу України (перехідних положень), ст. 4 Закону України „Про місцеве самоврядування", ст. 20 Закону України „Про звернення громадян" та керуючись ст. ст. 159-163 КАС України, суд-
постановив:
позов задовільнити. Визнати нечинними рішення Пійлівської сільської ради Калуського району: 2 сесії 5 демократичного скликання від 27.10.2006р. „Про розгляд заяви ОСОБА_1 та рішення 3 сесії 5 демократичного скликан-
ня від 22.12.2006р. „Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання 0, 50 га для ведення особистого селянського господарства".
постанова набирає законної* сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. У разі подачі заяви, але апеляційна скарга не була подана в строк
постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження до Львівського адміністративного апеляційного суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви через Калуський міськрайонний суд.