ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 грудня 2011 року № 2а-16324/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження
за позовом Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна автомобільна компанія "Автомобільні дороги України"
до Управління Пенсійного фонду України Києво-Святошинського району Київської області
Першого заступника начальника Управління пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області
про визнання протиправним та скасування рішення № 1243 від 20.10.2011 року
На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(далі по тексту – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Києво - Святошинському районі Київської області (далі по тексту – відповідач -1), Першого заступника Управління пенсійного фонду України у Києво - Святошинському районі Київської області (далі по тексту – відповідач -2) в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України у Києво - Святошинському районі Київської області № 1243 від 20 жовтня 2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-16324/11/2670 та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 29 листопада 2011 року.
У попередньому судовому засіданні 29 листопада 2011 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2011 року про відкриття провадження надав витребувані судом документи.
Представники відповідачів у попереднє судове засідання 29 листопада 2011 року не з’явилися, хоча про дату, час та місце судових засідань були повідомлені належним чином.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2011 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 06 грудня 2011 року, яке відкладалось на 19 грудня 2011 року.
У судовому засіданні 19 грудня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09 вересня 2011 року порушено провадження у справі № 44/258-6 про банкрутство Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», а тому нарахування штрафу відповідно до оскаржуваного рішення є неправомірним та суперечить приписам частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII.
Представник відповідача-1 Управління пенсійного фонду України у Києво - Святошинському районі Київської області у судовому засіданні 19 грудня 2011 року адміністративний позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача-2 у судове засідання 19 грудня 2011 року не з’явився, заперечень проти позову не надав, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Враховуючи неявку представника відповідача-2 та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд вирішив розглянути адміністративну справу № 2а-16324/11/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 33096517, місцезнаходження юридичної особи: 03151, місто Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 11-А ) зареєстроване Солом’янською районною у місті Києві державною адміністрацією 20 серпня 2004 року.
Згідно з копією Довідки АБ № 333006 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, до видів діяльності товариства за КВЕД відносяться, зокрема, будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води тощо.
Рішенням Управління пенсійного фонду України у Києво - Святошинському районі Київської області № 1243 від 20 жовтня 2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» застосовано штраф у розмірі 15306,11 грн. (10% від суми недоїмки) та нараховано пеню у розмірі 4061, 38 грн. (0,1% від суми недоїмки).
На думку позивача вищезазначене рішення є незаконним та підлягає скасуванню, з огляду на порушення провадження у справі № 44/258-6 про банкрутство Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» ухвалою Господарського суду міста Києва від 09 вересня 2011 року.
Ознайомившись із матеріалам справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Отже, Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є платником єдиного внеску.
Пунктом 14 статті 25 вищезазначеного Закону встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суд погоджується із твердженням представника відповідача -2, що у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску територіальне управління пенсійного органу направляє вимогу про сплату недоїмки при цьому нараховує штраф та пеню в порядку встановленому Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Разом з тим, суд звертає увагу, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09 вересня 2011 року порушено провадження у справі № 44/258-6 про банкрутство Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», при цьому зазначена ухвала Господарського суду передує винесенню Управлінням пенсійного фонду України у Києво - Святошинському районі Київської області оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.
З аналізу вищезазначених приписів права вбачається, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов’язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення законодавства не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов’язаний із його суттю.
Слід звернути увагу, що аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Верховного суду України № 15 від 18 грудня 2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство», де зазначено, що пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) під час дії мораторію не нараховуються контролюючим органом.
23 грудня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) до суду надійшли заперечення відповідача, в яких з посиланням на те, що оскаржуване рішення винесено пенсійним органом, у зв’язку з несплатою відповідачем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за серпень 2011 року, а мораторій на задоволення вимог кредиторів введено з 09 вересня 2011 року, відповідач -1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд не погоджується із таким твердженням представника відповідача з огляду на те, що оскаржуваним рішення 20 жовтня 2011 року до позивача застосовано штраф та пеню, тобто рішення винесено вже після введення в дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому враховуючи приписи статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд вважає такі посилання безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позивачем доведено незаконність оскаржуваного рішення та підтверджено позовні вимоги, а тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 –163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Управління пенсійного фонду України у Києво - Святошинському районі Київської області № 1243 від 20 жовтня 2011 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.