ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 грудня 2011 року № 2а-15601/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
до Відкритого акціонерного товариства "Промтехмонтаж-2"
про стягнення заборгованості у розмірі 46 411,56 грн
На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Печерському районі мста Києва (далі по тексту - позивач) звернулась з до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2» (далі по тексту - відповідач) про надання дозволу на реалізацію майна, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 46/24-425 від 14 жовтня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 31 жовтня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-15601/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22 листопада 2011 року, яке відкладалось на 06 грудня 2011 року.
У судовому засіданні 06 грудня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що заборгованість відповідача з узгодженого податкового зобов’язання по земельному податку складає 46 411, 56 грн. На вимогу абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва надіслано відповідачу першу та другу податкові вимоги, які в свою чергу не дали позитивного результату. На підставі чого, було складено акт опису майна від 14 жовтня 2011 року № 46/24-425
Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва стверджує, що нею було вжито всіх передбачених Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, тому позивач просить стягнути з відповідача податковий борг.
Представник відповідача у судові засіданні не з’явився, заперечень проти позову не надав, клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника не подавав, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином.
Враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд вирішив розглянути адміністративну справу № 2а-15601/11/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Промтехмонтаж-2» (ідентифікаційний код 01414034) зареєстровано Солом’янською районною державною адміністрацією м. Києва як суб’єкт підприємницької діяльності 21 червня 1993 року за адресою: 03037, місто Київ, вул. м. Кривоноса, буд. 19-а (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яке міститься в матеріалах справи).
Відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі мста Києва.
Відповідно до Довідки Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 24 жовтня 2011 року № 14977/9/24-409 Відкрите акціонерне товариство «Промтехмонтаж-2» має заборгованість по земельному податку у розмірі 46 411, 56 грн. яка виникла у зв’язку з самостійним поданням до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва податкових розрахунків по земельному податку впродовж 2009-2011 років, а саме:
- податковий розрахунок земельного податку № 232605 від 22 травня 2009 року із самостійно визначеним податковим щомісячним зобов’язанням у розмірі 1772, 79 грн., на загальну суму 15 955,09 грн.;
- податковий розрахунок земельного податку 5673 від 01 лютого 2010 року із самостійно визначеним податковим щомісячним зобов’язанням у розмірі 1877, 38 грн., на загальну суму 22 528, 59 грн.;
- податковий розрахунок земельного податку 3027 від 28 січня 2011 року із самостійно визначеним податковим щомісячним зобов’язанням у розмірі 1877, 38, на загальну суму 22 528, 59 грн.
Слід зазначити, що відповідачем не сплачено в повному обсязі земельний податок за вересень – грудень 2009 року, за лютий – грудень 2010 року та за січень – вересень 2011 року.
У зв'язку з тим, що податковий борг, що є предметом розгляду по справі, виник як до набрання чинності Податковим кодексом України (01.01.11 р.), так і після, суд, розглядаючи спір по суті, застосовує як положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", так і положення Податкового кодексу України.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Частиною 1 підпунктом 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті Закону № 2181-ІІІ друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва надіслано відповідачу першу податкову вимогу № 1/8889 від 05 жовтня 2009 року на суму 1772,79 грн. та другу податкову вимогу № 2/2048 від 24 лютого 2010 року на суму 8863, 93 грн., (доказ отримання уповноваженим представником відповідача податкових вимог міститься в матеріалах справи).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (14.1.175. Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 49.1 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Статтею 54.1 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 зазначеного Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги вручено відповідачу у 2009 році, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв’язку з чим вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.
Частиною 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Представником позивача зазначено, що Податковим керуючим 14 жовтня 2011 року складено Акт опису майна Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2» № 46/24-425 (копія якого міститься в матеріалах справи).
26 грудня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) позивачем подано довідку від 13 грудня 2011 року № 18441/9/24-409, відповідно до якої сума заборгованості відповідача складає 50 166, 32 грн. (при поданні позовної зяави позивачем зазначено, що заборгованість складає 46 411, 56 грн., тому в иежах цієї суми суд розглядає справу про надання дозволу на реалізацію майна) та залишається несплаченою.
Отже, позивачем вчинені усі дії у мажах своїх повноважень щодо стягнення боргу у добровільному порядку.
Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно з підпунктом 20.1.18 пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити.
2. Надати Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва дозвіл на реалізацію описаних активів Відкритого акціонерного товариства «Промтехмонтаж-2» (ідентифікаційний код 01414034) на суму 46 411, 56 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.