30.11.2011                                                                                                    < копія >

                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/13318/11

                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -                                 Юркова Е.О.

при секретарі -                               Кисельові К.П.

за участю:          представника позивача -                    Самойленко О.А.

представника відповідача -                    Обертович М.Г.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Атланта-Агро»до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Атланта-Агро» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з вимогами:

- визнати дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо визнання договору між Приватним підприємством «Атланта-Агро» та Приватним підприємством «Торговий Дім «Тіара» № 01/03 від 03.01.2011р. про надання послуг з організації сертифікації вантажу, організації відвантаження і відправки з/д вагонів та оформлення всіх необхідних документів нікчемним – неправомірними;

- скасувати Податкове повідомлення-рішення № 0000502302 від 26 серпня 2011 року Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з податку на додану вартість на суму 55001,00 грн. відносно Приватного підприємства «Атланта-Агро» м. Дніпропетровськ, вул. Валентина Ларіонова, буд. 145, ЄДРПОУ 32150080.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійського району в м. Дніпропетровську 26 серпня 2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502302 на підставі акту від 10.08.2011р.                            № 2634/23-109/32150080 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Атланта-Агро» (код ЄДРПОУ 32150080) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «ТД «Тіара» (код ЄДРПОУ 36162482) за лютий 2011 року.

ПП «Атланта-Агро» дійсно укладено договір від 03.01.11р. № 01/03 про надання послуг з організації сертифікації вантажу, організації відвантаження і відправки з/д вагонів та оформлення всіх необхідних документів з ПП «Торговий Дім «Тіара» на умовах, та у порядку визначеному цим договором.

Доказами належного виконання послуг є акти виконаних робіт, які були надані співробітникам ДПІ, та перелічені в Акті перевірки. ПП «Атланта-Агро» отримало протягом лютого 2011 року від ПП «Торговий Дім «Тіара» податкові накладні на загальну суму 330000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 55000,00 грн. оформлені відповідно до вимог діючого законодавства.

Договір між ПП «Атланта-Агро» та ПП «Торговий Дім «Тіара» № 01/03 від 03.01.2011р. в повній мірі відповідає нормам ЦК України, оскільки за даним договором ПП «Торговий Дім «Тіара» здійснило постачання послуг, а ПП «Атланта-Агро» в свою чергу прийняв їх та сплатив встановлену сторонами грошову суму (у безготівковій формі у лютому 2011 року на загальну суму 330000,00 грн., в т.ч. ПДВ -55000,00 грн.).      

Дії ПП «Атланта-Агро» були направлені на настання реальних наслідків, а саме отримання прибутку, здійснення господарських операцій, та проведення статутної діяльності підприємства.

Все зазначене, повністю спростовує висновки акту щодо нікчемності правочину та порушення ПП «Атланта-Агро» норм цивільного законодавства під час здійснення господарської операції згідно вищезазначеного договору.  

Крім того, при здійсненні господарських операцій з ПП «Торговий Дім «Тіара» позивач отримував від них належним чином оформлені податкові накладні з податку на додану вартість. Факт здійснення господарських операції засвідчено належними та дійсними первинними документами.

Жодні з отриманих підприємством ПП «Атланта-Агро» актів здачі-прийому робіт та податкових накладних не визнані недійсними, факт здійснення операції підтверджено відповідними первинними документами.

Посилання відповідача на нікчемність правовідносин між контрагентом позивача є невірним розумінням норм матеріального права.

Повноважень податкових органів щодо визнання правочину недійсним або нікчемним не передбачено законодавством в тому числі Законом України «Про державну податкову службу України», а тому податкове повідомлення-рішення № 0000502302 від 26 серпня 2011 року винесене з порушенням норм матеріального права і повинно бути скасовано.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення на позов в яких зазначив, що перевіркою ПП «ТД «Тіара» не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що угода, укладена між ПП «Атланта-Агро» та ПП «ТД «Тіара» (ЄДРПОУ 36162482) не спричиняє реального настання правових наслідків.

Таким чином, ПП «Атланта-Агро» порушено ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 901, 902 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочину, здійсненому ПП «Атланта-Агро» з ПП ТД «Тіара» (ЄДРПОУ 36162482).

ПП «Атланта-Агро» не доведено фактичне отримання послуг від ПП «ТД «Тіара» та правомірність включення до складу податкового кредиту в суми ПДВ у розмірі 55000,00 грн.

На підставі вищезазначеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Атланта-Агро» зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 15.08.2002 року, свідоцтво про державну реєстрацію від 15.08.2002 року А01 №062654., Код суб’єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32150080, місцезнаходження суб’єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Дніпропетровськ, вул. Валентина Ларіонова, 145.

Так, фахівцем Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі                       м. Дніпропетровська 15.04.2011 року проведено документальну невиїзну перевірку контрагента позивача Приватного підприємства «Торговий Дім «Тіара» (ЄДРПОУ 36162482) з питань правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2011 року.

В результаті перевірки було складено акт перевірки від 15.04.2011 року № 1145/23-307/36162482 «Про результати документальної невиїзної перевірки  по Приватному підприємству «Торговий Дім «Тіара» (ЄДРПОУ 36162482) з питань правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2011 року».

Перевіркою ПП «Торговий Дім «Тіара» встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах у тому числі з ПП «Атланта-Агро», а саме не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

10.08.2011 року фахівцями ДПІ у Красногвардійському  районі м. Дніпропетровська з урахуванням матеріалів документальної невиїзної перевірки ПП «Торговий Дім «Тіара» проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Атланта-Агро» (код ЄДРПОУ 32150080) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Торговий Дім «Тіара»  (ЄДРПОУ 36162482) за лютий 2011 року.

В результаті перевірки було складено акт перевірки від 10.08.2011 року № 2634/23-109/32150080 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Атланта-Агро» (код ЄДРПОУ 32150080)  щодо підтвердження господарських відносин із платником податків  ПП «Торговий Дім «Тіара»  (ЄДРПОУ 36162482) за лютий 2011 року».

Перевіркою встановлено порушення ПП «Атланта-Агро» ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 901, 902 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочину, здійсненому ПП «Атланта-Агро» з ПП «ТД «Тіара» (ЄДРПОУ 36162482) в порушення п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, ПП «Атланта-Агро» - завищено податковий кредит на загальну суму 55000,0 грн., в т.ч. у лютому 2011 року - 55000,00 грн.

За результатами розгляду акту перевірки від 10.08.2011р. за № 2634/23-109/32150080 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000502302 від 26 серпня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 55000,0 грн.

Суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки від 10.08.2011р. за № 2634/23-109/32150080 є такими котрі суперечать чинному законодавству.

У п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 5 п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу передбачено, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України вказано, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у Розділі V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України.

Водночас відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від. 16.07.1999р. № 996-XIV - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають тюгу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, керуючись вищенаведеним законодавством ПП «Атланта-Агро» вело бухгалтерський облік всіх взаємовідносин, в тому числі, із ПП «ТД «Тіара» з фіксуванням та реєстрацією всієї первинної документації у відповідності до вимог Законів України, результатом чого була надана до ДПІ: Договір №01/03 від 03.01.2011р.; податкові накладні; акт виконаних послуг; журнал-ордер по рахунку 3711.

 Так, між ПП «ТД «Тіара» та ПП «Атланта-Агро» було укладено договір від 03.01.2011р. № 01/03 про надання послуг з організації сертифікації вантажу (зерна пшениці на кукурудзи), організації відвантаження і відправки залізничних вагонів та оформлення всіх необхідних документів.

Поставка товару підтверджується:

- податковими накладними від 14.02.2011р. та від 22.02.2011р.;

- актом прийому-передачі робіт (надання послуг) за №2 складений між ПП «ТД «Тіара» та ПП «Атланта-Агро»;

- квитанціями про приймання вантажу від 08.02.2011р. за №43224476, від 09.02.2011р. за №43234657, № 43233204 та від 10.02.2011р. за №43241546;

- сертифікатами якості від 08.02.2011р. серія СА з №180404 по №180409; від 09.02.2011р. серія СА з №180411 по №180417; від 10.02.2011р. серія СА з №180418 по №180421;

-  банківськими виписками за 14.02.2011р. та 22.02.2011р.;

- випискою з журналу-ордеру по рахунку 3711 по взаємовідносинах ПП «Атланта-Агро» з ПП «ТД «Тіара» за лютий 2011р.

Розрахунок за поставлені товари (послуги) проводився шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача по справі.

Таким чином, на момент укладення та під час виконання вказаного договору №01/03 від 03.01.2011р. ПП «ТД «Тіара» мало всі необхідні та обов'язкові для цього документи. Ці обставини свідчать про відсутність в діях ПП «Атланта-Агро» вини, як обов'язкової умови настання відповідальності за можливе з цього приводу податкового правопорушення.

Крім того, постачальник послуг ПП «Торговий Дім «Тіара» на момент здійснення послуг та надання податкових накладних був зареєстровано як платник податку, йому присвоєно індивідуальний податковий номер - 361624804663. Державна реєстрація зазначеної юридичної особи на момент виконання послуг є дійсною. Відповідно до офіційної інформації, яка розміщена на офіційному сайті ДПА України у розділі «Дані про платників ПДВ», свідчить про те, що на час проведення господарської операції та видачі податкових накладних постачальник ПП «Торговий Дім «Тіара» був зареєстрований платником ПДВ. Зазначені податкові накладні за формою та змістом відповідають вимогам, встановленим Податковим кодексом України та Порядком затвердженим Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р. «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», стосовно порядку оформлення та підстав її видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними актів виконаних робіт та платіжних документів. Доводи акту перевірки ніяким чином не позбавляють правового значення отриманих нами за цими господарськими операціями податкових накладних.

За таких обставин ПП «Атланта-Агро» не може нести відповідальність ні за сплату податків постачальником товару (надання послуг) та його контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей самого наведеного реєстру, так як визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. В підтвердження належного виконання робіт саме по договору №01/03 від 03.01.2011р. є акт прийому-передачі робіт (надання послуг) за №2 складений між ПП «ТД «Тіара» та ПП «Атланта-Агро» на загальну суму 330000 грн. (з них сума товару та надання послуг в розмірі - 275000 грн. та 55000 грн. - ПДВ).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та надання послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Судом були досліджені належним чином оформлені первинні документи ПП «Атланта-Агро» зі своїм торговим контрагентом - ПП «ТД «Тіара», а саме: договір від 03.01.2011р. № 01/03 про надання послуг з організації сертифікації вантажу (зерна пшениці на кукурудзи), організації відвантаження і відправки залізничних вагонів та оформлення всіх необхідних документів, податкові накладні від 14.02.2011р. та від 22.02.2011р., акт прийому-передачі робіт (надання послуг) за №2 складений між ПП «ТД «Тіара» та ПП «Атланта-Агро», квитанції про приймання вантажу, сертифікати якості, банківські виписки, виписка з журналу-ордеру по рахунку 3711 по взаємовідносинах ПП «Атланта-Агро» з ПП «ТД «Тіара» за лютий 2011р. та довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ПП «ТД «Тіара».

Перелічені вище документи свідчать про товарний характер господарських відносин позивача з контрагентом за договором від 03.01.2011р. № 01/03.

Крім того, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 08.11.2011р., ПП «ТД «Тіара» у лютому 2011р. було діючим підприємством.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого літного податкового періоду».

Підставою для висновку про порушення підприємством ПП «Атланта-Агро» цих норм послужило хибне переконання перевіряючих у тому, що ПП «Атланта-Агро» товар (послуги) у ПП «ТД «Тіара» не придбавалися, роботи не виконувалися.

Таким чином, при оформленні результатів проведеної позапланової документальної перевірки співробітники ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська у висновках акту перевірки зазначили завідомо неправдиві відомості про порушення Податкового кодексу України з боку ПП «Атланта-Агро».

Крім того, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що за наслідками звернення позивача до ПП «ТД «Тіара» з приводу висновків викладених у акті перевірки від ПП «ТД «Тіара» було отримано інформацію, що свідчить про судове оскарження з боку ПП «ТД «Тіара» дій перевіряючих щодо складання акту перевірки від 15.04.2011 року № 1145/23-307/36162482 «Про результати документальної невиїзної перевірки  по Приватному підприємству «Торговий Дім «Тіара» (ЄДРПОУ 36162482) з питань правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2011 року» та надано копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2011р. по справі № 2а/0470/10150/11, яким позов ПП «ТД «Тіара» до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська задоволено та визнано протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо відображення в акті перевірки від 15.04.2011 року № 1145/23-307/36162482 висновків щодо визнання правочинів по взаємовідносинах з контрагентами нікчемними.

Тому з урахуванням того, що контрагентом позивача оскаржуються в судовому порядку дії органів державної податкової служби щодо правомірності складання відповідного акту, факт відсутності правовідносин ПП «Атланта-Агро» з ПП «ТД «Тіара» не є доведеним та не може бути підставою для будь-яких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи матеріали справи, Відповідачем при складанні акту та винесенні повідомлення-рішення не було доведено певними доказами, що укладаючи спірний договір, на підставі якого виникло господарське зобов'язання, Позивач діяв з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та без мети настання правових наслідків від дійсності угод.

Більш того, листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 передбачено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Тобто єдине посилання Відповідача по справі яким він обґрунтовує свої заперечення, а саме, участь Сторони спірного Договору ПП «ТД «Тіара» у ланцюгу інших угод за якими на сьогодні також складені акти про завищення суми податкового кредиту, але за якими на сьогодні судом дані угоди не визнані нікчемними (недійсними) - є неналежним доказом по справі.

Частинами 1 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю - не настають.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави,  її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися  вина, яка  виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом  вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Крім того, дії позивача не можна розглядати як спробу заволодіння державним майном, оскільки не сплачені суми податку не є грошовими коштами, що знаходяться в державній власності.

Акт перевірки від 10.08.2011р. за № 2634/23-109/32150080 не тільки не містить таких посилань, але і не доводить умислу  ПП «Атланта-Агро» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, укладений між сторонами правочин є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після  повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється: судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 10.08.2011р. за № 2634/23-109/32150080 про нікчемність правочину, не міг керуватися, лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішеннями суду про визнання його таким.

Включені  ПП «Атланта-Агро» до податкового кредиту суми ПДВ підтверджені податковими накладними, а при сплаті податку в ціні придбання товарів (робіт, послуг) відповідальність за перерахування цих сум до бюджету згідно наведеного чинного законодавства в повному обсязі лежить на контрагентах-постачальниках товарів (робіт, послуг). Сума податку на додану вартість, яка включена в ціну товару, не є згідно законодавства податковим зобов'язанням покупця товару (робіт, послуг), а є податковим зобов'язанням саме продавця товару (робіт, послуг) і саме продавець несе зобов'язання по сплаті даного податку до бюджету.

У зв'язку з тим, що покупець товару (робіт, послуг) ні яким чином не може вплинути на правильність та своєчасність відображення та розрахунків продавців товару (робіт, послуг), законодавство не передбачає і його відповідальність за наслідки цих розрахунків.

ПП «Атланта-Агро», як це підтверджено матеріалами справи, здійснив повний розрахунок з ПП «ТД «Тіара» за отримані послуги, а також сплатив повністю суму ПДВ в ціні такого товару.

Таким чином Відповідач не може визнати податковий кредит ПП «Атланта-Агро» за придбані у відповідності до чинного законодавства роботи, послуги не дійсним у разі несплати, часткової сплати та невірного обліку податку продавцем товару (робіт, послуг), оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для таких дій.

Отже суд вважає, що докази ДПІ щодо укладання Договору між ПП «Атланта-Агро» з ПП «ТД «Тіара» без наміру на реальне настання правових наслідків, та не доведеність з боку ПП «Атланта-Агро» факту фактичного отримання товару, робіт, послуг є – необґрунтованими даними, а також суб’єктивними припущеннями, які не мають підтверджених доказів.                                        

Неповне з'ясування та дослідження Відповідачем обставин, які мають істотне значення при розгляді цієї справи, незаконність та необґрунтованість прийнятого Відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000502302 від 26 серпня 2011 року є безперечною підставою для його скасування.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.67 та п.1 ч.2 статті 92 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Згідно п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України - посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п.п. 17.1.7. п.  17.1. ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Пунктом 56.18 Кодексу передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. А згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходть висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,  9, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -    

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Атланта-Агро» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо визнання договору між Приватним підприємством «Атланта-Агро» та Приватним підприємством «Торговий дім «Тіара» № 01/03 від 03.01.2011р. про надання послуг з організації сертифікації вантажу, організації відвантаження і відправки з/д вагонів та оформлення всіх необхідних документів нікчемним - неправомірними.

Скасувати Податкове повідомлення-рішення № 0000502302 від 26 серпня 2011 року Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з податку на додану вартість на суму 55001,00 грн. відносно Приватного підприємства «Атланта-Агро» м. Дніпропетровськ, вул. Валентина Ларіонова, буд. 145, ЄДРПОУ 32150080.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 16.11.2011 року.      

Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >                                                  Е.О. Юрков

< Текст >