13.10.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/7001/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
при секретарі Грушко Н.В.
за участю:
представників позивача Дробот Ю.О.
Білобрової Ю.А.
Старовицької О.П.
Тупік Т.П.
представників відповідача Крапивцевої О.О.
Никитенко Є.В.
Козачонкової Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал»Дніпропетровської міської ради до контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій, -
ВСТАНОВИВ:
16 червня 2011 року Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради (далі – позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області (далі – відповідач) про визнання незаконними дій з вимогами про визнання незаконними дій контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області щодо зобов’язання Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради перерахувати до міського бюджету належну частину чистого прибутку за 2008 рік в загальній сумі 29 016 903,29 грн.; зобов’язання контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області скасувати свої вимоги щодо зобов’язання Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради перерахувати до міського бюджету належну частину чистого прибутку за 2008 рік в загальній сумі 29 016 903,29 грн.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що методика відображення в бухгалтерському обліку субвенцій (дотацій) на погашення заборгованості з різниці в тарифах не затверджена, тому порядок бухгалтерського обліку коштів цільового фінансування (дотацій) ведеться з урахуванням вимог пп. 16-19 П(С)БО № 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290. Згідно п. 17 П(С)БО № 15 отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були понесені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування. Витрати за надані послуги водопостачання та водовідведення населенню були понесені в 2006-2009 рр., тому дотація, отримана для погашення різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення для населення за 2007 рік є доходом 2007 року, в якому були понесені витрати, а не 2008 р., коли вона була отримана. Фактично підприємство згідно даних бухгалтерського обліку за 2008 р. мало збитки і тому на нього не розповсюджувались вимоги про сплату до бюджету 15 % чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування. Донарахування частини прибутку є безпідставним, так як прибуток відсутній.
Також представниками позивача зазначено, що на підставі рішення 18.05. 2011 р. № 52/11 (зареєстрованого 20.06.2011 р.) було змінено назву комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» на Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради. Зазначене не було враховано при поданні позову до суду, тому представники позивача заявили клопотання вважати позивачем Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради. Заперечень з боку відповідача не надійшло. Клопотання задоволено судом.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що Міністерство фінансів України вирішило питання відображення в бухгалтерському обліку підприємств сум отриманих бюджетних коштів на покриття різниці в тарифах шляхом надання роз’яснення в листі від 13.10.2008 р. № 31-34000-20-10/37636 з наведенням у ньому бухгалтерських проведень, які, враховуючи вимоги п. 2 ст. 6 Закону № 996 та п. 15 Порядку № 440, повинні бути зроблені усіма підприємствами без виключення. Представники відповідача наголосили на тому, що п. 17 П(С)БО № 15 застосовується у разі отримання фінансування на покриття витрат, пов’язаних з виконанням умов цільового фінансування, що напряму випливає із його змісту і не має жодного відношення до покриття різниці в тарифах. Посилання позивача на п. 16 П(С)БО № 15 представники відповідача вважають недоречним, оскільки питання стосовно періоду визнання доходом фінансування на покриття різниці в тарифах взагалі відсутнє, бо підстава для бухгалтерських проведень – первинні документи (банківські виписки, платіжні доручення) з’являються лише в періоді його отримання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного висновку.
07.04.2011 р. посадовими особами контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» за період з 01.07.2008 р. по 01.03.2011 р.
За результатами ревізії складено акт № 06-24/40 від 07.04.2011 р.
В акті зазначено, що у жовтні 2008 р. міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал» через Управління комунального господарства Дніпропетровської міської ради отримало субвенцію з державного бюджету на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 р. № 440 на суму 87 177 320,25 грн.
Зазначене відображено в бухгалтерському обліку підприємства кореспонденцією рахунків у бухгалтерському проведенні, яка суперечить вимогам п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, Інструкції про застосування Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, роз’ясненню Міністерства фінансів України, викладених в листі від 13.10.2008 р. № 31-34000-20-10/37636, а саме, на суму отриманого та використаного цільового фінансування зменшено збитки минулих років замість відображення її у складі доходів підприємства за 2008 рік, тобто цільове фінансування у сумі 87 177 320,25 грн. не визнано доходом підприємства у тому звітному періоді, у якому кошти одержано.
Допущене у ІІ півріччі 2008 р. порушення вплинуло на кінцевий результат фінансово-господарської діяльності міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» за 2008 р. в цілому.
Крім того, зазначене призвело до недоотримання у 2008 р. загальним фондом міської ради 15 % чистого прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства після оподаткування (в грошовому еквіваленті сума недоотримання складає 6 063 342,24 грн.), цільовим фондом Дніпропетровської міської ради 60 % частини прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування відповідно до чинного законодавства та сплати 15 % чистого прибутку до загального фонду міського бюджету (в грошовому еквіваленті сума такого недоотримання склала 22 953 560,95 грн.).
26.04.2011 р. міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал» надало до контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області заперечення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» за період з 01.07.2008 р. по 01.03.2011 р. № 06-24/40 від 07.04.2011 р., в яких не погодилося з висновками, викладеними в акті. В запереченнях не визнання доходом отриманих у 2008 р. коштів субвенції із різниці в тарифах обґрунтовано пп. 17, 18 П(С)БО № 15 та зазначено, що лист Міністерства фінансів України від 13.10.2008 р. № 31-34000-20-10/37636 не являється імперативною нормою законодавства.
27.05.2011 р. контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області на адресу міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» було направлено висновок на заперечення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» № 06-24/40 від 07.04.2011 р., в якому зазначено про неприйняття заперечень та обґрунтовано позицію аналогічно положенням акту.
На підставі акту ревізії № 06-24/40 від 07.04.2011 р. контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області винесені вимоги про усунення порушень від 08.06.2011 р. № 04-06-05-15/6074.
Згідно п. 5 зазначених вимог в ході ревізії встановлено, що в порушення ст. 61 розділу І Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішення Дніпропетровської міської ради від 14.07.2004 № 7/18 «Про порядок використання прибутку підприємств, установ, організацій, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста» та п. 20 рішення сесії Дніпропетровської міської ради V скликання від 06.02.2008 р. № 3/28 «Про міській бюджет на 2008 рік» міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал», через невизнання доходом отриманих у 2008 р. коштів субвенції із різниці в тарифах, не перераховано до міського бюджету належну частину чистого прибутку в розмірі 15 % в сумі 6 063 342,34 грн. та відрахувань до цільового фонду Дніпропетровської міської ради 60 % частини прибутку в сумі 22 953 560,95 грн., у зв’язку із чим: перерахувати до міського бюджету належну частину чистого прибутку за 2008 р. в загальній сумі 29 016 903,29 грн. В подальшому забезпечити формування доходів підприємства у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» № 2939 ХІІ від 26.01.1993 р. державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та
водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств до державного бюджету, а також надходжень податку на додану вартість, не сплаченого Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" у встановлені строки за природний газ, везений на митну територію України у першому кварталі 2008 року, який перебуває під митним контролем, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті.
Згідно ст. 61 вказаного Закону України державні унітарні підприємства
та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків, зменшеного на суму нарахованих і сплачених дивідендів відповідно до пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Комунальні унітарні підприємства та їх об'єднання сплачують до загального фонду місцевих бюджетів частини чистого прибутку (доходу) відповідно до порядків і нормативів, які встановлюються відповідними радами.
Частина чистого прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України або місцевих бюджетів наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2008 році у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств.
Відповідно до п.п. 23, 25, 29 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься: затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди; встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.
Відповідно до п. 1 рішення сесії Дніпропетровської міської ради ХХІV скликання від 14.07.2004 р. № 7/18 «Про порядок використання прибутку підприємств, установ, організацій, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста» та п. 20 рішення сесії Дніпропетровської міської ради V скликання від 06.02.2008 р. № 3/28 «Про міській бюджет на 2008 рік» господарські організації, які належать до комунальної власності територіальної громади міста, або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, сплачують до загального фонду міського бюджету частину прибутку (доходу) у розмірі 15 %, що залишається в їх розпорядженні після оподаткування.
Згідно п. 4 Положення про порядок формування та використання коштів цільового фонду міської ради, затвердженого рішенням сесії Дніпропетровської міської ради V скликання від 07.02.2007 р. № 4/10 джерелом фінансування цільового фонду міської ради зазначено: 60 % коштів, одержаних МКП «Адміністративно-технічне управління» як плата за тимчасове користування міською територією для проведення робіт, пов’язаних з розташуванням рекламних засобів, які залишилися після оподаткування, починаючи з 01.07.07.
Відповідно до п. 1.2. Положення про порядок формування та використання коштів цільового фонду міської ради, затвердженого рішенням сесії Дніпропетровської міської ради V скликання від 24.12.2008 р. № 4/41 «Про внесення змін до рішення міської ради від 07.02.07 № 4/10 «Про цільовий фонд міської ради» джерелом формування цільового фонду міської ради вказано: 60 % частини прибутку, який залишається в розпорядженні підприємств комунальної власності територіальної громади міста після оподаткування відповідно до чинного законодавства та сплати 15 % чистого прибутку (доходу) господарських організацій (які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності), до загального фонду міського бюджету.
Згідно п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Відповідно до п. 1, п. 5 ст. 9 зазначеного Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Згідно п. 37 ст. 2 Бюджетного Кодексу України субвенція – це міжбюджетні трансфери для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
Відповідно до п. 25 ст. 2 цього кодексу міжбюджетні трансфери – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.
Відповідно до п. 15 Порядку перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 р. № 440 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надають Мінфін і Мінжитлокомунгосп.
Згідно листа Міністерства фінансів України від 13.10.2008 р. № 31-34000-20-10/37636 визначена в установленому порядку сума витрат у минулих роках на забезпечення надання послуг з теплопостачання та водовідведення, яка перевищувала тарифи на відповідні послуги і дотацію місцевих бюджетів, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, у періоді фактичного надання таких послуг відображалася як збитки за дебетом рахунку 79 «Фінансові результати».
Відповідно до пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, визнається дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.
З урахуванням наведеного, визначена та оформлена в установленому порядку учасниками розрахунків відповідно до зазначеного Порядку сума для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення відображається за дебетом рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» у кореспонденції з кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» з одночасним визнанням на цю суму доходу (кредит рахунку 71 «Інший операційний дохід») та використання цільового фінансування (дебет рахунку 48) у тому звітному періоді, у якому кошти одержано та відображено за дебетом рахунку 31 «Рахунки в банках» у кореспонденції з рахунком 64. Погашення заборгованості за енергоносії іншим учасникам взаєморозрахунків відображається за кредитом рахунку 31 у кореспонденції з дебетом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог чинного законодавства господарські організації, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності зобов’язані сплачувати: до загального фонду міського бюджету - 15 % чистого прибутку (доходу), що залишається в їх розпорядженні після оподаткування; до цільового фонду міського бюджету - 60 % частини прибутку, який залишається в розпорядженні підприємств комунальної власності територіальної громади міста після оподаткування відповідно до чинного законодавства та сплати 15 % чистого прибутку (доходу) до загального фонду міського бюджету. В зв’язку з відсутністю нормативного акту щодо відображення субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування в бухгалтерському обліку підприємств, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 р. № 440 передбачено право Міністерства Фінансів України надавати відповідні роз’яснення.
Пункт 5 вимоги контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про усунення порушень від 08.06.2011 р. № 04-06-05-15/6074 відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позивні вимоги Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позовних вимог судові витрати на користь позивача не присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради до контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області щодо зобов’язання Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради перерахувати до міського бюджету належну частину чистого прибутку за 2008 рік в загальній сумі 29 016 903,29 грн.; зобов’язання контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області скасувати свої вимоги щодо зобов’язання Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради перерахувати до міського бюджету належну частину чистого прибутку за 2008 рік в загальній сумі 29 016 903,29 грн. – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова виготовлена у повному обсязі 26 вересня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >О.С. Рябчук
< Текст >