13.10.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/6495/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О. < Текст >
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізького транспортного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2, третя особа Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
Криворізькій транспортний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2, третя особа Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області про стягнення адміністративно-господарського штрафу за порушення відповідачем вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про накладання фінансових санкцій №106866 від 02.09.2010 року, в сумі 1700,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_2, допустив порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт, а саме, надання послуг з перевезення пасажирів без ліцензійної картки, чим порушено вимоги ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Це порушення зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 188626.
Прокурор та представник позивача надали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відповідачу була направлена копія ухвали про відкриття провадження у справі та судові повістки, проте конверти повернулися до суду з відмітками поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання». У відповідності до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що 10.08.2010 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області Васильковським О.Г. та Тонкомпур І.М., проведено рейдову перевірку, під час якої було встановлено факт надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення ліцензійної картки, чим порушено вимоги ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зазначене порушення зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.08.2010 року №188626.
02.09.2010 року в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області, керуючись п.п. 25, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, виніс постанову про застосування фінансових санкцій №106866, якою до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн. за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті.
Згідно до Положення «Про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року №1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі міністерства транспорту і зв'язку України.
Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного управління, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.
Відповідно до п.п. 25 - 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше двох місяців з дня його виявлення, у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання, але його неявка не перешкоджає розгляду справи. За наявності підстав, керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до п. 29 Порядку, у триденний термін з моменту винесення зазначеної постанови про застосування фінансових санкцій, замовним листом з повідомленням до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 було направлено копію постанови про застосування фінансових санкцій. Копія постанови 10.08.2010 року отримана відповідачем, але він протягом п'ятнадцяти днів штраф не сплатив та не повідомив про це територіальне управління ГДІАТ у Дніпропетровській області, що суперечить п. 28 наведеного вище Порядку.
У відповідності до ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф –грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Згідно із п. 22 ст. 29 Бюджетного кодексу України, штраф належить до доходів загального фонду державного бюджету України, і тому, сплачується виключно до державного бюджету України.
Перевіривши підстави, строки та розмір накладеного на відповідача штрафу, суд доходить висновку, що факт правопорушення з боку відповідача дійсно мав місце, про що у відповідності з чинним законодавством, уповноваженими посадовими особами складено акт, яким зафіксоване правопорушення.
Так, згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, тягне за собою накладення штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.3 ст. 48 зазначеного Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
При винесенні уповноваженою особою постанови про застосування фінансових санкцій, до порушника застосовано розмір штрафу, який відповідає розміру, встановленому нормою Закону, що передбачає відповідальність за вказане правопорушення.
Враховуючи, що у встановленому порядку постанова про накладання фінансових санкцій №106866 від 02.09.2010 року відповідачем оскаржена не була, суд вважає застосовані до нього штрафні санкції узгодженими.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 11, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Криворізького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2, третя особа Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості на суму 1700,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 до державного бюджету України (р/р 31112106700019, МФО 805012, ЗКПО 24230992, код штрафу 21081100, УДКУ у Дніпропетровській області) адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн., за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про накладання фінансових санкцій №106866 від 02.09.2010 року.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >І.О. Лозицька
< Текст >