28.11.2011 копія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/14149/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М. < Текст >
при секретаріЛоба Е.Г.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Петрашку О.О.
Соломянної О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Синельниківської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства "Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту України з виконання покарань в Дніпропетровській області (№ 94)" про стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
31 жовтня 2011 року Синельниківська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту України з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)», в якій просить стягнути з Державного підприємства «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту України з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)» податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 58 830 грн. 56 коп. за рахунок коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 01.08.2011 року відповідач має заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 58 830 грн. 56 коп. за період з 23.06.11 р. по 01.08.11 р., яка виникла у зв’язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов’язань згідно податкових декларацій з податку на додану вартість та нарахованої пені. Приймаючи до уваги факт несплати відповідачем суми заборгованості у строк, встановлений чинним законодавством України, позивач просить стягнути наведені суми у судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідач сплатив суму узгоджених податкових зобов'язань по особовому рахунку з ПДВ у сумі 42 298,00 грн. відповідно до платіжних доручень. Проте, відповідачем протиправно було розподілено сплачену суму 42 298,00 грн. ПДВ в рахунок сплати податкового боргу та пені за попередні періоди.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державне підприємство «Підприємство Синельниківської виправної колонії управління Державного департаменту України з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)» зареєстровано рішенням Синельниківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області та перебуває на податковому обліку у Синельниківської об’єднаній державній податковій інспекції з 01.06.1992 року за № 4Р(6), про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 12.03.2011 року № 39.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач самостійно визначив свої податкові зобов’язання з податку на додану вартість на підставі поданих до Синельниківської об’єднаної державної податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість (далі – декларація з ПДВ):
- від 20.06.2011 року № №9004313300. Згідно рядку 25 Декларації з ПДВ за травень 2011 року відповідач визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 15 707,00 грн.;
- від 18.07.2011 року № 9004908005. Згідно рядку 25 Декларації з ПДВ за червень 2011 року відповідач визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 26 591,00 грн.
Відповідно до пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу станом за період з 23.06.2011 року по 01.08.2011 року нарахована пеня на податок на додану вартість у сумі 16 532,56 грн.
У відповідності до вимог п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Судом встановлено, що з урахуванням вимог Податкового кодексу України Синельниківською об’єднаною державною податковою інспекцією зараховано сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення та перераховано пеню, що підтверджено матеріалами справи.
Таким чином, у відповідності до розрахунку суми податкового боргу, що міститься в матеріалах справи, за відповідачем на день розгляду даної адміністративної справи рахується податкова заборгованість у розмірі 58 830 грн. 56 коп. з податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов’язання платників податків, один з яких зобов’язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Так, приписами статі 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст. 200 ПКУ). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст. 200).
У відповідності до статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1. ст. 203 ПКУ). Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2. ст. 203 ПКУ).
Пунктом 309.2 статті 309 ПКУ встановлено, що платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.
Податковим кодексом України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
З огляду на наведене, оскільки податкові зобов’язання з податку на додану вартість відповідачем не сплачені в установлені законом строки, такі зобов'язання є податковим боргом.
Приписами Податкового кодексу України встановлені обов’язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.
Податковий борг відповідача виник у 2001 р., тому першу податкову вимогу від 26.12.2001 р. №1/147 вручено відповідачу 10.01.2002 р., другу від 11.02.2002р. №2/196 - 21.02.2002 р.
Відповідно до п. 59.5 ПКУ у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виник після надіслання (вручення) вимоги. Підстави ж для відкликання податкових вимог встановлені ст. 60 Кодексу, у даному випадку - відсутні. Відповідно п. 60.6 ст. 60 Кодексу якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
Отже, Податковий кодекс не передбачає направлення необмеженої кількості податкових вимог в залежності від будь-яких обставин. Направлення нової податкової вимоги можливе виключно у разі відкликання попередньої відповідно до Кодексу, наприклад, у зв'язку із погашенням боргу у повному обсязі. Натомість існування боргу, який виник раніше і має певну динаміку часткового збільшення/зменшення, унеможливлює прийняття інших вимог до повного зменшення абсолютного значення цього боргу на конкретну дату. Визначення поняття податкового боргу свідчить про його динамічну природу, оскільки борг включає як основне грошове і податкове зобов'язання так і штрафи та пеню, які нараховуються значно пізніше виникнення боргу у зв'язку із несвоєчасним погашенням основного зобов'язання, тобто вже набувшого статусу боргу, його частин або повністю, встановленням порушень податкового/неподаткового законодавства, і після нарахування входять до суми цього ж податкового боргу. Кодекс не містить також положень які б визнавали недійсними вимоги прийняті у попередніх періодах щодо боргу, який існує на даний час.
Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути кошти у розмірі частини податкового боргу за податком на додану вартість в сумі 58 830,56 гривень (п'ятдесят вісім тисяч вісімсот тридцять гривень п'ятдесят шість копійок) з рахунків Державного підприємства «Підприємство Синельніковської виправної колонії управління Державного департаменту України з виконання покарань в Дніпропетровській області (№94)» (код ЄДРПОУ 08679770) у обслуговуючих банках, та за рахунок готівки.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 28 листопада 2011 року
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя
Постанова не набрала законної сили
28 листопада 2011 року.
СуддяВ.М. Олійник
В.М. Олійник
В.М. Олійник