28.11.2011
< копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/13161/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В. < Текст >
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку у сумі 503,43 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Криничанська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку у сумі 503,43 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг з єдиного податку в сумі 503,43 грн., який виник внаслідок не сплати до бюджету у встановлені строки в повному обсязі суми єдиного податку, що є порушенням вимог Податкового кодексу України та ч. 6 ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. за № 727/98. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.
Позивач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду 16.11.2011р. клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з’явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення на адресу місця проживання, зазначену в ЄДРПОУ, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 29.10.2011р. та від 18.11.2011 року. Відповідач заперечень проти позову до суду не надав.
За таких обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відповідач - суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований, як суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа Софіївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області від 05.10.2010р.; місце проживання: АДРЕСА_1, 53100, що підтверджується Довідкою з ЄДРФО.
Відповідач перебуває на обліку в Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області за № 5828 від 06.10.2010 року, як платник податків, в тому числі, єдиного податку.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Відповідно до п.п. 10.1.2 п. 10.2 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить єдиний податок.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. за № 727/98 (зі змінами та доповненнями) фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для фізичних осіб – підприємців встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно до ч.6 ст. 2 Указу Президента України суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок Державного казначейства України.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць.
Відповідно до п. 3 підрозділу 8 «Перехідних положень» ПК України єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 30-31, ст. 195) (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року).
Відповідачем було подано до Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області 14.12.2010р. заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2011р., відповідно до якої він здійснює такий вид діяльності як «таксі». Ставка єдиного податку за вказаним видом діяльності встановлена Софіївської селищної ради Софіївського району Дніпропетровської області від 11.01.2011р.за № 236-4/У1 і складає 200 грн. на місяць.
Відповідач за зазначений період не сплачував у повному обсязі єдиний податок, що призвело до утворення у нього заборгованості зі сплати єдиного податку у загальній сумі 503,43 грн., в тому числі залишок несплаченого узгодженого податкового зобов’язання у сумі 3,43 грн. (за 2010 рік).
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Позивачем щодо відповідача була сформована та вручена 24.03.2011р. податкова вимога від 24.03.2011р. за № 266.
Таким чином, суми заборгованості з єдиного податку, є узгодженою, і набула статусу податкового боргу платника податків.
Сума заборгованості відповідача станом на 15.09.2011р. складає 503,43 грн., що підтверджується довідкою про стан заборгованості перед бюджетом, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до п. 95.4 та 95.5 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою органу державної податкової служби до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним органом державної податкової служби.
Із зазначених норм випливає, що орган державної податкової служби насамперед здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а потім, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 11 ст. 10 Закону № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року за №509-XII завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990 року за №509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до юрисдикції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
З огляду на викладене, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг не сплачений – відповідних відомостей до суду сторонами надано не було, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку у сумі 503,43 гривень - задовольнити.
Стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу по єдиному податку за рахунок готівки, що належить суб’єкту підприємницької діяльності – фізичній особі ОСОБА_2 у сумі 503 (п’ятсот три) грн. 43 копійок.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В Ільков
< Текст >