КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2012 року 2а-6288/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., при секретарі судового засідання - Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Меткаспостач»
доБілоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Меткаспостач»(далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 грудня 2011 року № 2479/0002100232.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на законних підставах і правильно сформував податковий кредит з податку на додану вартість, висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки операції з поставки товарів (робіт, послуг) між ним і ТОВ «Хелдінг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Укрінжпроект», ТОВ «Торгстрім плюс», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Елітсервіс-2008»мали реальний характер.
Також позивач зазначив, що контролюючі органи не уповноважені нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції стосовно покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинним законодавством не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
У письмових запереченнях, наданих до суду, Відповідач проти позову заперечує та просить суд в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що податкові зобов’язання позивачу донараховано відповідно до чинного законодавства, оскільки позивачем до складу податкового кредиту включені суми ПДВ за нікчемними угодами з ТОВ «Хелдінг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Укрінжпроект», ТОВ «Торгстрім плюс», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Елітсервіс-2008».
У судове засідання, призначене на 17 січня 2012 року, з’явились представники відповідача.
Позивач у судове засідання не з’явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Натомість, 11 січня 2012 року за вх. № 350 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами.
Представники Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважають дії податкового органу та податкове повідомлення-рішення правомірними, просили суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що у листопаді 2011 року посадовими особами Білоцерківської ОДПІ Київської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з: ТОВ «Хелдінг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Укрінжпроект», ТОВ «Торгстрім плюс», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Елітсервіс-2008»за період з 07.03.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 22 листопада 2011 року № 5751/23-2/32142813/237.
За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 07.12.2011 року № 2479/0002100232, яким донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 849 198,00 грн. (основний платіж - 566 132,00 грн., штрафні санкції - 283 066,00 грн.).
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав своє заперечення до Білоцерківської ОДПІ Київської області.
Рішенням про результати розгляду заперечення № 34241/10/23-2 від 05.12.2011 року, заперечення ТОВ «Меткаспостач»залишено без задоволення.
Як свідчать обставини справи ТОВ «Меткаспостач»перебувало у господарських взаємовідносинах з ТОВ «Хелдінг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Укрінжпроект», ТОВ «Торгстрім плюс», ПП «Біг Кепітал», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Елітсервіс-2008».
Відповідач посилається на результати аналізу даних комп’ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу та документів ТОВ «Меткаспостач», а саме декларацій з податку на додану вартість за період з 07.03.2008 року по 31.12.2010 року.
На думку податкового органу порушення полягали в тому, що до податкового кредиту включені суми ПДВ за нікчемними угодами у зв’язку з чим зменшено податковий кредит на загальну суму 566 132,00 грн., що містяться у вартості товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал».
У своїх доводах відповідач посилається на кримінальну справу № 69-126, яка порушена за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України та стверджує, що ТОВ «Меткаспостач»перебувало у господарських відносинах з ТОВ «Хелдінг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал», які в свою чергу створені з прикриттям незаконної діяльності щодо сприяння ряду суб’єктів підприємницької діяльності України в умисному ухиленні від сплати податків, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло матеріальну шкоду державі у великих розмірах.
Відповідач зазначає, що досудовим слідством у справі встановлено, що у відповідності до протоколів допитів директора ТОВ «Елітсервіс-2008»громадянина ОСОБА_1, директора ТОВ «Гарант-Техноресурс»громадянина ОСОБА_2, директора ТОВ «Торгстрім плюс»громадянина ОСОБА_3, директора ТОВ «Дерикторія»громадянина ОСОБА_4, директора ТОВ «Укрінжпроект»громадянина ОСОБА_5, директора ПП «Біг Кепітал»громадянина ОСОБА_6, які зареєстрували зазначені підприємства за винагороду, фінансово-господарську діяльність не здійснювали, взаєморозрахунків з іншими суб’єктами господарювання не проводили, печатки не виготовляли та не отримували, рахунків в банківських установах не відкривали.
Відповідач також стверджує, що вказані підприємства відсутні за місцем знаходження, податкову звітність до органів державної податкової служби не подають за цими підприємствами відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, підприємства створені без урахування вимог п. 1 ст. 42 ГК України, а тому їх діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків.
Щодо висновку відповідача про недійсність укладених позивачем з ТОВ «Хелдінг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал»правочинів: обґрунтовуючи свій висновок, відповідач посилається одночасно на норми Цивільного кодексу України, яким врегульовано поняття «недійсного»та «нікчемного»правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зазначена норма, недійсність господарського зобов’язання пов’язує з наступним:
- невідповідність його змісту вимогам закону;
- наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;
- укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності).
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).
Оскільки відповідачем не надано належних доказів визнання укладених позивачем та ТОВ «Хелдінг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал»правочинів недійсними, посилання на його фіктивність є безпідставним та до уваги судом не береться.
Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов’язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов’язковому доведенню. Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладення угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю.
Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 Цивільного кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин або готування до злочину.
Такі обставини можуть бути доведенні лише обвинувальним вироком.
Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання і виконання позивачем та ТОВ «Хелдінг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал»правочинів.
Крім того, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов’язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.
Суд звертає увагу, що суб’єктами господарських відносин є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність позиції відповідача щодо недійсності та нікчемності укладених позивачем з ТОВ «Хелдінг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал»правочинів.
Крім того, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.
З приводу визначення позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.
Пунктом 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі - Закон «Про ПДВ») визначено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Згідно п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ»податкова накладна видається платником податку, що здійснює поставку товарів (послуг), за вимогою особи, що їх отримує, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи за розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Згідно з п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону «Про ПДВ», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок, що позивач перерахувавши кошти на поточний рахунок контрагентів та отримавши від нього оформлені належним чином податкові накладні, відобразив вказані податкові накладні у своєму податковому обліку та включив суму податку на додану вартість, яку вказано в цих податкових накладних, до додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та у встановлені Законом України «Про ПДВ»строки звітувало перед податковою інспекцією, що підтверджується відповідними банківськими довідками про рух коштів по рахунках по взаємовідносинах з ТОВ «Хелдінг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал».
На виконання своїх договірних зобов’язань позивач здійснив перерахування коштів на користь ТОВ «Хелдінг»в сумі 604 122,34 грн., ТОВ «Укрінжпроект» в сумі 201 091,00 грн., ТОВ «Елітсервіс-2008»в сумі 57 130,00 грн., ТОВ «Дерикторія»в розмірі 626 806,42 грн., ТОВ «Гарант-Техноресурс»в сумі 379 207,20 грн., ТОВ «Торгстрім плюс»в розмірі 115 910,00 грн. та на користь ПП «Біг Кепітал»в сумі 1 680 720,66 грн..
Судом також встановлено факт крадіжки господарської документації позивача, яка стосується діяльності ТОВ «Меткаспостач»зі своїми контрагентами в тому числі з ТОВ «Хелдінг», ТОВ «Дерикторія», ТОВ «Елітсервіс-2008», ТОВ «Гарант-Техноресурс», ТОВ «Торгстрім плюс», ТОВ «Укрінжпроект», ПП «Біг Кепітал», а саме: контракти, товаротранспортні, податкові та видаткові накладні, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи винесеною Білоцерківським МВ ГУМВС України в Київській області від 15.04.2011 року.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування їхні посадові особи і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В силу частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - визнанню протиправним та скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткаспостач" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 07 грудня 2011 року № 2479/0002100232.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.
Повний текст постанови складено та підписано 19.01.12.