Справа №   1-23/12

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03 січня 2012 рокум.Ніжин

Ніжинський  міськрайонний суд Чернігівської області                           

                                      в  складі: головуючої –судді  Пантелієнко В.Г.

                                                       при секретарі  Філоненко О.В.

з  участю прокурора  Собори  С.Б.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні   справу  по  обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ніжина Чернігіської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, не  маючого судимості у зв’язку з її погашенням в силу  ст. 89 КК України, проживаючого в АДРЕСА_1,

          у скоєнні  злочину передбаченого  ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27.08.2011 року близько 22-ї години ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння шляхом розбиття віконного скла, проник до приміщення будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3, звідки вчинив таємне викрадення телевізора марки »моделі S21FS4RLXТС вартістю 873 гривні 12 копійок та грошей в сумі 2700 гривень, після чого з місця вчинення злочину з викраденим зник, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 3573 гривні 12 копійок.

Допитаний  у  судовому  засіданні ОСОБА_2 свою  вину  визнав  повністю  пояснивши, що у вечірній час 27.08.2011 року перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння,  достовірно знаючи, що ОСОБА_3 відсутня вдома, розбивши цеглою вікно проник до належного їй житлового будинку АДРЕСА_2 звідки викрав  грошові купюрами номіналом  по 500, 200 та 100 гривень та телевізор. З будинку вийшов відімкнувши вхідні двері. Телевізор спочатку заховав у дворі, а пізніше  продав наглядно знайомому ОСОБА_4 за 300 гривень. Потерпіла є колишньою дружиною його брата,  крадіжкою він хотів помститися їй за те, що  вона вигнала брата. На даний час  вони з потерпілою порозумілися, він шкодує про вчинене. Заявлений по справі цивільний позов прокурора визнав.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_2  його вина в інкримінованому  злочині підтверджується також  іншими доказами, які суд відповідно до ст. 299 КПК України визнав недоцільним досліджувати  стосовно тих фактичних обставин справи, які  ніким не  оспорюються. При цьому суд з’ясував, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснив їм,  що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати  ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Заслухавши показання підсудного   суд дійшов висновку, що  дії  ОСОБА_2, які виразилися у  таємному викраденні  чужого майна поєднаного з проникненням у житло, що належить ОСОБА_3,  вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України.

          При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме  що  вчинене ним  -  відноситься  до категорії тяжких злочинів,  те що він позитивно характеризується за місцем  проживання,  обтяжуючою вину обставиною суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, обставиною,   що пом’якшує покарання  є щире каяття,  тому суд   дійшов висновку про необхідність призначення  йому  покарання в  межах  санкції ч. 3 ст. 185 КК  України  у виді позбавлення волі і так як його виправлення, можливе без ізоляції від суспільства  застосувати  ст. 75 КК України призначивши іспитовий строк.

Цивільний  позов  заявлений  Ніжинським міжрайонним прокурором в інтересах ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди  в сумі 2700 гривень підлягає задоволенню, так як підсудний його визнав.

          Долю  речового  доказу  необхідно  вирішити  відповідно  до  вимог  ст. 81   КПК  України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати  винним  та засудити   за ст. 185 ч.3  КК України призначивши покарання у виді трьох років позбавлення волі.  

На підставі  ст. 75 КК України  звільнити ОСОБА_2 від  відбування  покарання  встановивши  йому  іспитовий  строк 1 (один) рік, поклавши на засудженого  відповідно до ст.  76 КК України обов’язки:

          не виїжджати за межі  України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально виконавчої  системи;

          повідомляти органи кримінально виконавчої  системи про  зміну місця проживання, роботи, навчання;

          періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально виконавчої  системи.

Запобіжний  захід  обраний ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання  до набрання   вироком   законної сили   залишити без змін.

В порядку задоволення позову Ніжинського міжрайонного прокурора стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_3  в  відшкодування матеріальної шкоди  - 2700 (дві тисячі сімсот) гривень.

Речовий доказ по справі - телевізора марки »моделі S21FS4RLXТС, що вилучений у ОСОБА_4 28.08.2011 року та переданий на зберігання власнику ОСОБА_3 –залишити у власності останньої.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом  п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя   Ніжинського  

міськрайонного  суду                                                                       Пантелієнко В.Г.