Справа №  2-2068/11

провадження 2/809/193/2012

                                                  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2012

Заводський  районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді:       Сінєльніка Р.В.,

при секретарі:                Васильченко Н.О.,

за участю прокурора     Дєєва А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Заводської районної адміністрації у м.Запоріжжі, про позбавлення батьківських прав, -

          ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. В позові зазначає, що в листопаді 2005 року уклала шлюб з відповідачем, від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась спільна донька ОСОБА_3. Рішенням суду від 30.01.2008р. шлюб розірвано внаслідок насильства з боку відповідача. З квітня 207 року відповідач проживає окремо, жодного з покладених законом на батьків обов’язків не виконує, не бере ні виховної, ні матеріальної, ні трудової або будь якої іншої участі у вихованні дитини. Крім того відповідач не раз притягувався органами правоохоронними органами за зберігання і збут наркотиків. Відповідач не тільки не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, а ще й створює загрозу для дитини, її фізичного, психічного і морального розвитку, її внутрішнього світу. Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав та стягнути з нього судові витрати.      

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та пояснила, що з моменту народження дитини і по теперішній час відповідач дитину не бачив, її долею не цікавиться, особисто матеріальну допомогу не надає, участі у вихованні дитини не приймає, на аліменти вона не подавала, оскільки їй допомагала мати, шлюб з відповідачем було розірвано, оскільки він вчиняв насильство по відношенню до позивачки, відповідач знав про чисельні хвороби дитини, але ніякої допомоги не надавав, просила позов задовольнити.

Відповідач в судові засідання 11.01.12р. та 20.01.12р. не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.18, 26), про причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав. Зі згоди позивача суд ухвалив про заочний розгляд  справи.

Представник органу опіки та піклування Ляшенко Л.О. вважала за необхідне позов задовольнити та в судовому засіданні пояснила, що зазначене питання досліджувалось на засіданні органу опіки та піклування, де  приймав участь відповідач, згідно Висновку  № 01-14/43 від 19.01.12р. районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, як орган опіки та піклування вирішила за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 Відповідач жодного разу не звертався до органу опіки та піклування стосовно того, що йому чиняться перешкоди у спілкуванні з дитиною. Відповідач знав про судове засідання, але з’явитися бажання не виявив, що свідчить про його байдуже ставлення до дитини.  

Прокурор в судовому засіданні   вважав за необхідне позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи,  вислухавши учасників процесу, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що 26.11.2005р. Заводським відділом РАЦС зареєстровано шлюб між сторонами, про що зроблено актовий запис № 430, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 від 26.11.2005р. (а.с.8) Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась дочка ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 19.10.2006р. (а.с.9). Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30.01.2008р. по справі № 2-378/08 шлюб між сторонами розірвано, оскільки ОСОБА_2 більше року не проживає з ОСОБА_1, як зазначили свідки, ставиться до неї з неповагою, оскорбляє її (а.с.4).  На виконання зазначеного рішення видано свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 від 22.09.2011р., згідно якого зроблено відповідний актовий запис № 97 від 22.09.2011р. (а.с.7).

З пояснень позивачки, наданих суду, та з її позову вбачається, що фактично з моменту народження дитини і по теперішній час відповідач дитину не бачив, її долею не цікавиться, особисто матеріальну допомогу не надає, участі у вихованні дитини не приймає.

Довідкою КУ «Центральна клінічна лікарня № 4 Заводського району»від 18.01.12р. підтверджується, що ОСОБА_3, 2006р.н., спостерігається у дитячій поліклініці з народження, у 2011 року перенесла: трахіобронхіт, повітряну віспу, ГРВІ. З приводу захворювань та профілактичних оглядів, щеплень, з дитиною звертається мати (а.с.28).

Характеристикою, наданої завідувачем ДНЗ Гурьяновой Н.Г., підтверджується, що ОСОБА_3 відвідує ДНЗ № 253 з 2008 року, при цьому її батько не відвідує ДНЗ, не спілкується з педагогом щодо виховання доньки (а.с.29).   

Згідно довідки Заводського РВ ЗМУ УМВС України б/н, б/д ОСОБА_2 в 2007 році двічі притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства у сім’ї та  згідно обліків є фігурантом за кримінальними справами № 2560705 від 29.03.2007р. за ст.307 ч.1 КК України та № 7451005 від 22.10.2010р. по ст.309 ч.1 КК України (а.с.30). Зазначену довідку як доказ суд відкидає, оскільки винність особи у вчиненні адміністративному проступку за вчинення насильства в сім’ї  може підтверджуватись тільки постановою суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, зазначена постанова суду не надана, клопотання про її витребування не заявлено. З цих же мотивів суд відкидає відомості у зазначеній довідці стосовно того, що відповідач проходив фігурантом по кримінальним справам, оскільки в довідці не зазначено за якими епізодами і в якості кого проходив по справі відповідач, тим більше що згідно ст. 62 Конституції України особа вважається не винуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.       

Відповідно до Висновку  № 01-14/43 від 19.01.12р. районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, як орган опіки та піклування вирішила за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 В якості підстав для прийняття такого рішення вказано, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу з дочкою не проживає, її вихованням не займається, життям та здоров’ям не цікавиться, матеріально не підтримує (а.с.31).  

Окрім того, 10.01.2011р. відповідач вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.01.2011р.  засуджений по ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим терміном 1 рік, вирок набув чинності 26.01.2011р. (а.с.33).

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний та моральний облік, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування про неї.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач  ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, що згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України є підставою для позбавлення його батьківських прав.

На підставі викладеного, згідно ст.ст.164, 165 СК України та керуючись ст.ст. 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, 1982 року народження, жителя м.Запоріжжя, батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 98 гривен 50 коп.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя                                                                                    Р.В. Сінєльнік