АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1935/2006                                       Головуючий в інстанції    Гашинський М.А.

Доповідач Савченко В.О,

УХВАЛА іменем України

2006 року     вересня      «13» дня.   Колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного суду

Луганської області в складі:

головуючого     Савченко В. О.,

суддів   Васюкової В.І., Карташова О.Ю.

при секретарі    Божковій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганськ цивільна справа

по апеляційній скарзі ОСОБА_1

на  рішення    Сватівського районного суду Луганської області   від   27 квітня 2006 року

у справі  за позовом    ОСОБА_1 до Сватівської міської ради про визнання приватизації житла незаконною

ВСТАНОВИЛА:

У серпны    2005 року ОСОБА_1 звернувся до    Сватівської міської ради з позовом про визнання приватизації житла незаконною .

Свої позовні вимоги мотивував тим, що мешкає у квартирі АДРЕСА_1, що розташована на другому поверсі будинку. Квартира не відповідає санітарним та технічним нормам, надавалася їх сім*ї як кімната у комунальній квартирі. Квартира НОМЕР_1, що розташована на першому поверсі є частиною їх квартири, але відповідач незаконно надав її як окреме житло ОСОБА_2, яка її приватизувала. Оскільки багато років Сватівська міська рада обіцяла надати спірну квартиру їм, позивач просив визнати приватизацію квартири АДРЕСА_1 їм, віддавши їх сім*ї протягом року це житло, а ОСОБА_2 надати іншу квартиру.

Оскарженим рішенням у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі позивач, не погоджуючись з рішенням суду, просить скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 вказав, що суд при ухваленні рішення не прийняв до уваги що відповідач порушив його право на житло не надавши звільнену після смерті колишніх мешканців квартиру, незаконно дозволив ОСОБА_2 приватизацію квартири. Вважає що він не пропустив строк позовної давності, оскільки тільки при зверненні до суду йому стало відомо про приватизацію житла ОСОБА_2.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу відповідач вважає що рішення обгрунтоване і наполягає на залишенні його без змін..

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку    про необхідність     відхилення апеляційноїскарги та  залишення без змін судового рішення.

Стаття 6 Європейської Конвенції з прав людини передбачає, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов*язків, або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий та відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У відповідності зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинне бути законним і обгрунтованим лише на тих доказах, що були досліджені в судовому засіданні. Цим вимогам закону оскаржене рішення у повній мірі відповідає.

Обставини справи свідчать про те, що у квартирі НОМЕР_1, АДРЕСА_1 мешкає позивач. Квартира НОМЕР_2 у цьому домі була надана ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Сватівської міської Ради народних депутатів 21 вересня 1994 року (а.с.102) і у теперішній час знаходиться у приватній власності на підставі свідоцтва про право власності від 26 вересня 2001 року (а.с.103).

Ст. 256 ЦК України вказує, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності, на підставі ч.. 1 ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Звертаючись до суду з позовом про визнання приватизації незаконною позивачем не ставилося питання про визнання незаконними рішення виконавчого комітету Сватівської міської Ради народних депутатів про надання ОСОБА_2 спірної квартири. Не зважаючи на достатньо тривалий строк, що пройшов після надання цієї квартири, а також і після її приватизації останньою, ОСОБА_1 не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності. Його доводи про те що такий строк ним не пропущено судом першої інстанції правильно визнано необгрунтованими.

На час надання ОСОБА_2 квартири, більш 12 років тому, позивачеві було відомо про це, він не звертався ані зі скаргами до яких-то органів з цього приводу, ані до суду з позовом.

ст. 267 ЦК України указує на те, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв*язку з пропуском позовної давності, яким не надано доказів обгрунтованості поважних підстав такого пропуску, не ставилося питання про його поновлення.

При таких обставинах   доводи апелянта у повному обсязі є необгрунтованими. Підстав для їх задоволення та скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.. ст.. 307.308,313,314 ЦПК України ,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилита

Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 27 квітня 2006 року залишити без змін..

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили   ухвалою апеляційного