Справа № 2-2293/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                                  

26 жовтня  2011 року  

 Зарічний районний суд м. Суми в складі:

       головуючого - судді  Прокудіної Н.Г.

при секретарі -   Рубаненко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ ’УкрСиббанк’про визнання   договору  поруки недійсним та таким, що не є дрібним побутовим, -

                                        ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась з позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим що,  вона  з 23 липня 2005 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2, що засвідчується Свідоцтвом про шлюб, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції 23 липня 2005 року серія 1-БП №004135.

На початку 2011 року  їй стало відомо про те, що 14 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк"  та ОСОБА_2 укладено договір поруки №59440,  згідно п. 1.1. якого Поручитель зобов'язується перед АКІБ "УкрСиббанк" відповідати за виконання Позичальником (гр. України ОСОБА_3) усіх її зобов'язань перед АКІБ "УкрСиббанк" в повному обсязі, що виникли з кредитного договору №11076819000 від 14 листопада 2006 року, за умовами якого Позичальником було отримано кредит грошовими коштами на суму 45150   гривень 00 коп. зі сплатою 15%   річних, про це їй стало відомо з початком примусового виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 листопада 2008 року та стягнення з ОСОБА_1 Ковпаківським відділом державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції грошових коштів на користь ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 22932,96 грн.   та виконавчий збір 4856,48 грн..

Вважає, що договір поруки №59440 від 14 листопада 2006 року підлягає визнанню недійсним з огляду на  те, що згідно положень ст. 65 Сімейного кодексу України дружина та чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Відповідно до ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до Суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо такий договір виходить за межі дрібного побутового, Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного кодексу України правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість. Укладення договору, що виходить за межі дрібного побутового потребує надання письмової згоди другого з подружжя.

Вважає, що оспорюваний договір поруки за своєю суттю не є дрібним побутовим, має високу вартість (45150 грн. 00 коп.), а тому не може вважатися дрібним побутовим. Жодних домовленостей між  нею та її чоловіком ОСОБА_2, щодо одноосібного розпорядження майном, не існує, Шлюбний контракт, який би надавав змогу ОСОБА_2 без ії згоди  нести відповідальність за зобов'язаннями по договору поруки, подружжям не укладався, особистої згоди на укладення ОСОБА_2 договору поруки не надавала, їй не було відомо про те, що її чоловік уклав договір поруки №59440 від 14 листопада 2006 року, а тому вказаний договір поруки підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до п. 1.3. Договору поруки Поручитель відповідає перед АКІБ "УкрСиббанк" у тому ж обсязі, що і Позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів, за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених в Кредитному договорі. Пунктом 2.2. Договору поруки передбачено, що у разі невиконання ОСОБА_3, як Позичальником, своїх зобов'язань по Кредитному договору, АКІБ "УкрСиббанк" має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 554 Цивільного кодексу України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно. Уклавши договір поруки, ОСОБА_2 погодився нести солідарну відповідальність разом із ОСОБА_3 - боржником за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна №11076819000 від 14 листопада 2006 року усім своїм майном, в тому числі коштами та майном, що набуваються за рахунок зусиль його дружини ОСОБА_1 Про укладення договору поруки її чоловіком ОСОБА_2  вона не знала та не здогадувалася, будь-яких заяв про надання згоди  власноруч не підписувала та не подавала, особисто ОСОБА_2 згоди на прийняття зобов'язань за зазначеним договором не давала.

В даному випадку ПАТ "УкрСиббанк" вимагає від  неї погасити заборгованість за кредитним договором, тобто виконати грошові зобов'язання за рахунок грошових коштів, що набуваються в результаті  ії трудової діяльності. Відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктами права спільної сумісної власності подружжя є будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, а також заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Таким чином, юридичним наслідком договору поруки в даному випадку є розпорядження коштами та майном, яке є спільною :умісною власністю подружжя ОСОБА_2. Частиною 4 ст. 369 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Вважає, що договір поруки фактично створює обов'язки не лише для ОСОБА_2, а й для  неї, оскільки для погашення заборгованості перед ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 22932,96  грн.   та виконавчий збір 4856,48 грн. звернуто стягнення на ії грошові кошти   - частину  ії заробітної плати. Заробітна плата є єдиним джерелом існування ії сім'ї. . Позивач просить  визнати  договір  поруки недійсним та таким, що не є дрібним побутовим.

В судовому засідання позивач підтримав позов.

Представник позивача вимоги позивача підтримує.

Представник відповідача не з’явився у судове засідання, раніше опитаний поясняв, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк"  та ОСОБА_3 було укладено 14 листопада 2006 року договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11076819000.

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 по Кредитному договору з ОСОБА_2 було укладено 14 листопада 2006 року договір поруки № 59440,  згідно п. 1.1. якого Поручитель зобов'язується перед АКІБ "УкрСиббанк" відповідати за виконання Позичальником (гр. України ОСОБА_3) усіх її зобов'язань перед АКІБ "УкрСиббанк" в повному обсязі, що виникли з кредитного договору №11076819000 від 14 листопада 2006 року, за умовами якого Позичальником було отримано кредит грошовими коштами на суму 45150   гривень 00 коп. зі сплатою 15%   річних.

Статтею 65 СК України встановлено, що при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Враховуючи викладене, в даному випадку при укладенні договору поруки чинним законодавством не встановлений обов'язок ОСОБА_2 отримувати письмову згоду від дружини ОСОБА_1 на укладення вказаного договору, оскільки як це прямо передбачено ст. 65 СК України вважається, що ОСОБА_2 діє за згодою  дружини.

Отже, надання згоди від ОСОБА_1 на укладення ОСОБА_2 договору поруки не є обов'язковою умовою для укладення такого договору, хоча при укладенні Договору поруки з ОСОБА_2 ОСОБА_1 така письмова згода була надана на укладення вказаного договору поруки.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла письмова заява про слухання справи у його відсутність та визнання позову.

Суд, заслухавши пояснення  учасників процесу, дослідивши матеріали справи,     вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

            Судом встановлено, що    між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк"  та ОСОБА_3 було укладено 14 листопада 2006 року договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11076819000.

У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 по Кредитному договору з ОСОБА_2 було укладено 14 листопада 2006 року договір поруки № 59440, згідно п. 1.1. якого Поручитель зобов'язується перед АКІБ "УкрСиббанк" відповідати за виконання Позичальником (гр. України ОСОБА_3) усіх її зобов'язань перед АКІБ "УкрСиббанк" в повному обсязі, що виникли з кредитного договору №11076819000 від 14 листопада 2006 року, за умовами якого Позичальником було отримано кредит грошовими коштами на суму 45150   гривень 00 коп. зі сплатою 15%   річних.

Відповідно до  ч. 1 ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Рішенням  Ковпаківського районного суду  м. Суми від  24.11.2008 року   по цивільній справі за позовом АКІБ "УкрСиббанк"     до  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2  стягнуто з даних осіб заборгованість   по кредитному договору , а також    судові витрати. В рішенні зазначено, що рішення набрало  чинності, в апеляційній інстанції не оскаржувало ся.  з 23 липня 2005 року позивачка перебуває у шлюбі з ОСОБА_2, що  підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції 23 липня 2005 року серія 1-БП №004135.

Відповідно до ст. 65 СК України щодо порядку розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються саме розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обов’язків для другого із подружжя, а лише для позичальника, як сторони договору.

          Щодо договору поруки, то відповідно до ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

          Порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов’язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов’язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконане боржником.

Порука є способом забезпечення виконання зобов’язання, а не правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю, договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, до даних правовідносин норми ст.. 65 Сімейного кодексу України  не застосовуваються.   Відповідно до ЦК України кредитний договір є правочином щодо отримання  у власність грошових коштів і не створює обов’язків для другого із подружжя , а лише для позичальника, як сторони договору, надання згоди від ОСОБА_1 на укладення ОСОБА_2 договору поруки не є обов'язковою умовою для укладення такого договору

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїї вимог і заперечень.

 Позивач не надав доказів того, що договір виходить за межі дрібного побутового та   суттєво впливає  на інтереси  сім’ї .

          Суд в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін  вважає, що в задоволенні позову  позивачу  необхідно відмовити за необґрунтованістю.   

Керуючись  ст.ст.  553,  554, 626 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 213- 215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                    ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст виготовлено та підписано 28 жовтня 2011 року.

Суддя