УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 р. серпня місяця «28» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:   Яковенко Л.Г.

Суддів:   Синельщікової О.В. Куриленка О.С. При секретарі:   Шмакові А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_1. до ОСОБА_3 про визнання договору  довічного   утримання   недійсним  та  зустрічним   позовом   ОСОБА_3 до ОСОБА_2 ОСОБА_1 про визнання шлюбу недісним, усунення перешод в користуванні квартирою і виселенні за апеляційною скаргою на рішення Центрального районого суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від ЗО березня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_2 ОСОБА_1. залишено без задоволення, позов ОСОБА_3. задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2  ОСОБА_4 просить скасувати рішення Центрального районого суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 30 березня 2006 року, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. Відмовити, позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне недоведенність судом обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає зі слідуючи підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 місцевий суд виходив з вимог ст.40 Сімейного кодексу України, дійшовши висновку, що при укладенні шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 була відсутня вільна згода ОСОБА_5

Про відсутність такої згоди суд зробив висновки виходячи з психічного стану останнього, який за висновком експертів не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними при укладенні шлюбу з ОСОБА_2 29.06.2002р., за наявності психічної хвороби - сосудиста деменція.

В частині виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_5 позовні вимоги були задоволені на підставі визнання їх шлюбу з ОСОБА_5 недійсним, та наявності договору довічного утримання укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3. ще в березні 1999р., за яким вказана квартира перейшла у власність останньої.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в березні 1999р., місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав вказаних в ст.755 ЦК України для його розірвання.

Такі висновки місцевого суду відповідають ст..40 Сімейного кодексу України, та ст. 755 Цивільного кодексу України.

З такими висновками місцевого суду погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, так як вони ґрунтуються на зібраних по справі доказах, висновку експертів, поясненнях свідків та відповідають законодавству що регулює встановлені між сторонами правовідносини.

Рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника  ОСОБА_1, ОСОБА_4 ~ відхилити.

Рішення Центрального районого суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 30 березня 2006 року ~ залищити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в строки та в порядку визначеному ст. ст.325,327 ЦПК України.

Справа №22-4387/2006

Головуючий в суді І інстанції Гулевич Ю.Г. Доповідач Куриленко О.С.