Справа 7452 Категорія 21

Голов. в 1 інстанц. КошеваО.А. оповідач Зубова Л. Н..

Рішення Іменем України

12 вересня   2006 року                                                      м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі головуюча суддя Зубова Л.М. судді Шамрило Л.Г.., Бабенко П.М. секретар  Бакланова Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Централдьно-міському  районі м. Горлівки ( далі - Фонд) з апеляційними скаргами сторін на рішення Центрально-Міського   районного суду м.Горлівки від 29 травня    2006 року про відшкодування моральної шкоди.

Вислухавши доповідача, пояснення представника Фонду - Сисоєву Н.М, пояснення представника позивача ОСОБА_2, які свої скарги підтримали, проти скарг протилежної сторони заперечували,перевірівши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -

встановив:

У березні  2006 року позивач звернувся до відповідача з вказаним позовом і просив відшкодувати на його користь моральну шкоду в сумі 66 400 грвн на підставах, вказаних в Законі України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуваня від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втарту працездатності», посилаючись на те, що під час виконання трудових обов'язків він отримав професійне захворювання,, що підтверджено актом розслідування хронічногр професійного захворювання ві д 23.07.2003 року (а.с.7 ). За висновком МСЕК від 28.08.2003 року (а.с. 9), починаючи з 31.07.2003 року, прозивачеві встановлено втрату працездатності на 40%,за висновком МСЕК від 29.11.2004 року встановлено 50% встрати професійної працездатності внаслідок отриманого професійного захворювання.(а.с. 10). Позивача визнано інвалідом З групи.

Оскільки втрата працездатності спричинила фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв'язків, необхідності додавати додаткові зусилля для організації життя, то позивач вважав , що йому завдано моральну шкоду, яку він просив відшкодувати на його користь за рахунок Фонду.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 29 травня 2006 року позов про відшкодування моральної шкоди задоволено частково, з Фонду на користь позивача стягнуто 12 000 грвн.

У апеляційній скарзі відповідач - Фонд - просив рішення суду скасувати і у задоволенні вимог відмовити , мотивуючи тим, що  суд невірно застосував матеріальний закон, оскільки позивач не довів факт завдання йому моральної шкоди, крім того, дію закону, яким передбачено відшкодування моральної шкоди, зупинено.

У апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 просить рішення суду змінити, відшкодувати на користь позивача 25 0000 грвн моральної шкоди, посилаючись на те, що суд неповно врахував обставини справи про завдання позивачеві моральної шкоди, зокрема, ступінь втрати ним працездатності.У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача просив стягнути відшкодувати на користь позивача 16.000 грвн моральної шкоди.

Апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу Фонду слід відхилити, а апеляційну скаргу представника позивача - задовольнити часково з наступних підстав.

Відшкодовуючи на користь позивача моральну шкоду, суд повно встановив обставинам справи та дійшов підставних висновків про те , що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди, які грунтуються на Законі України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуваня від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд недостатньо врахував характер і ступінь завданої моральної шкоди,виходив з того, що позивач втратив професійну працездатність на 50%, що супеерчить обставинам справи, з яких видно , що на момент виникнення права на відшкодування за висновком МСЕК від 28.08.2003 року йому встановлено втрату працездатносіт на 40%», а в подальшому має місце погіршення стану здоров'я за цим же професійним захворюванням і наразі за висновком МСЕК визначено втрату працездатності на 50 %. Крім того, суд не врахував, що позивача звільнено з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України ( підтверджено даними трудової книжки (ах. 5-6), він втратив роботу, за якою має фахову підготовку, що позивач є молодою людиною -1966 року народження, тому з урахуванням цих обставин, характеру та ступеня втраченої працездатності відшкодування моральної шкоди слід стягнути у сумі 16 000 грвн.

Керуючись ст. ст. 303,  309    ЦПК України, апеляційний

суд - вирішив:

Апеляційну скаргу   задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського  районного суду м.Горлівки від 29 травня    2006 року змінити.

Стягнути з відділення виконавчої-дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально-Міського  районного суду м.Горлівки 16 000 ( шістнадцять  тисяч) грвн відшкодування моральної шкоди .

Рішення набирає чинності негайно та може бути  оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення .

Головуючий:       Судді