Справа  № 2-4

                                                                                                                                                                                           2008 р.

 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

26 березня 2008 року Якимівський районний суд Запорізької області  в складі:

головуючого  судді - Куценко О.О.

при секретарі     - Стаднік В.А.

за участю:

представника позивача   - ОСОБА_5

представника відповідача - ОСОБА_6

третьої особи           - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1до ОСОБА_2, Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, треті особи Якимівський районний відділ земельних ресурсів, ОСОБА_3про скасування рішення Кирилівської селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на землю визнання права постійного користування земельною ділянкою та відновлення її попереднього стану,

                          в с т а н о в и в :

     06 листопада 2006 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 треті особи Кирилівська селищна рада, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

     В подальшому позивачем були уточнені та доповнені позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що його бабуся ОСОБА_4 мала в користуванні земельну ділянку орієнтовною площею 0,3 га (наданою їй колгоспом «Сини моря») за адресою АДРЕСА_1. На цій земельній ділянці нею був збудований житловий будинок.

22 березня 1980 року на підставі сумісних заяв, рішенням колгоспу №2, частину земельної ділянки площею 0,04 га було передано в користування його батькові ОСОБА_3 На виділеній земельній ділянці ним був збудований житловий будинок, а також присвоєна своя адреса - АДРЕСА_1. При цьому адреса розташування земельної ділянки ОСОБА_4 не змінилася.

19 березня 1984 року рішенням правління колгоспу «Сини моря» Якимівського району Запорізької області на підставі сумісних заяв позивача та ОСОБА_4 йому була передана в користування земельна ділянка розміром 0,04 га по АДРЕСА_1. 24 квітня 1986 року ОСОБА_4 подарувала позивачу належне їй домоволодіння по АДРЕСА_1

     11 січня 2001 року в зв'язку з переходом права на об'єкт нерухомості згідно заяви позивача, рішенням сесії Кирилівської селищної ради №17, йому була додатково передана у користування земельна ділянка розміром 0,06 га, тобто на цей час в нього повинна знаходитись у користуванні земельна ділянка загальною площею  0,1 га. Про це свідчать і данні кадастрової книги Кирилівської селищної ради. З відповідною заявою до Кирилівської селищної ради про передачу земельної ділянки у власність він звернувся лише у листопада 2006 року.

     Суміжним землекористувачем є його батько ОСОБА_3 в якого в користуванні, згідно даних кадастрової книги знаходиться 0,025 землі. Враховуючи те, що межа між їхніми земельними ділянками не встановлена і огорожі немає, рішенням узгоджувальної комісії Кирилівської селищної ради №1 від 21 лютого 2001 року належні позивачу та ОСОБА_3 земельні ділянки були залишені в сумісному користуванні. Тобто на цей час в сумісному користуванні позивача та ОСОБА_3 повинна знаходитись земельна ділянка загальною площею 0,1 га + 0,025 га = 0,125 га. Цей факт підтверджується даними кадастрової книги Кирилівської селищної ради.

     В 1993 році позивач дозволив ОСОБА_2 тимчасово поставити на земельній ділянці, яку він використовував, належні відповідачу тимчасові споруди (вагончики), при цьому будь яких договорів письмово вони не складали, хоча домовилися, що в разі будівництва господарських обкатів, вони залишаться у власності позивача.

     До останнього часу відповідач якихось прав на земельну ділянку не заявляв. В 2006 році, відповідач без його дозволу не маючи ніяких правових підстав на місці де стояли тимчасові споруди, розпочав будівництво капітальних будівель. На його законні вимоги припинити будівництво відповідач відмовив, в зв'язку з чим він був вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду.

     В ході підготовки справи до судового розгляду позивачу стало відомо, що 04 вересня 2001 року на підставі рішення Кирилівської селищної ради №18 від 16 серпня 2001 року, відповідачу був виданий держаний акт ІІ-ЗП №049487 на право власності на земельну ділянку площею 0,014 га, що є частиною земельної ділянки яка перебуває у користуванні позивача.

     Крім того в ході судового розгляду справи було встановлено, що земельна ділянка на яку був виданий державний акт була вилучена у нього рішенням Кирилівської селищної ради №7 від 03 жовтня 1996 року на підставі сумісних заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2

     Вважає дії відповідачів незаконними, оскільки згідно діючого на той час земельного законодавства ст. 20 ЗК УРСР ( в редакції 1970 року), рішенням колгоспу від 19 березня 1984 року за ним була закріплена земельна ділянка в розмірі 0,04 га за адресою АДРЕСА_1, а за ОСОБА_3 адресою АДРЕСА_2

     24 квітня 1986 року з врахуванням положень ст. 9 ст. 30 ЗК України ( в редакції 1990 року) в зв'язку з переходом права власності на будівлю до нього перейшло і право на земельну ділянку розміром 0,06 га на якій вона розташована (рішення Кирилівської селищної ради від 11 січня 2001 року).

     Враховуючи те, що право користування вказаними земельними ділянками йому було надано без встановлення строку, то в силу положень ст. 15 ЗК УРСР ( в редакції 1970 року) та ч.2 ст. 7 ЗК України ( в редакції 1990 року), він набув право постійного користування ними. Переоформити право користування згідно норм діючого законодавства він був повинен до 01 січня 2008 року ( п.6 розділу 10 ЗК України в редакції 2001 року).

     Тобто на цей час він на законних підставах має право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,1 га. 

     Право користування припиняється тільки після її вилучення, положенням ст. 27 ЗК України ( в редакції 1990 року) встановлені випадки в яких може бути припинено право користування земельною ділянкою, а також порядок припинення права користування.

     За заявою ОСОБА_3 було припинене його право користування частиною земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_2, а рішенням про надання дозволу ОСОБА_2. на приватизацію земельної ділянки прийняте відносно земельної ділянки розташованої за адресою АДРЕСА_1.

     Будь-яких підстав встановлених ст.. 27 ЗК України ( в редакції 1990 року)  для прийняття рішення про передачу у власність іншій особі частини земельної ділянки яка знаходиться в його користуванні на той час не існувало. Тому вважає, що рішення Кирилівської селищної ради від 16 серпня 2001 року є незаконним, а державний акт ІІ ЗП №049487 на право власності виданий на підставі цього рішення недійсним.

     Після отримання державного акт на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 в судовому порядку встановив право власності на зведені їм будівлі (рішення Якимівського районного суду Запорізької області №2-832/05 від 01 липня 2005 року. При розгляді цієї справи він присутній не був і ніхто йому не повідомив про звернення до суду ОСОБА_2 з цим позовом.

     Із вказаного вище видно, що всі рішення   були прийняті без його відома. При винесені меж земельної ділянки в натурі на місцевості він присутній не був і ніяких актів про це не підписував. В зв'язку з цим ним було пропущено строк на звернення до суду за захистом своїх прав. Зазначає, що про порушення своїх прав на спірну земельну ділянку він дізнався лише в жовтні 2006 року (після початку відповідачем будівництва), вважає, що строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України він пропустив  з поважних причин.

     В зв'язку з викладеними обставинами, просить суд поновити пропущений строк позовної давності, як пропущений з поважних причин. Скасувати рішення Кирилівської селищної ради №7 від 03 жовтня 1996 року та №18 від 16 серпня 2001 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,014 га розташованої по АДРЕСА_1та визнати недійсним державний акт на право власності на землю ІІ-ЗП №049487. Визнати за ним право постійного користування на земельну ділянку розміром 0,10 га розташовану по АДРЕСА_1. Зобов'язати відповідача за свій рахунок відновити стан земельної ділянки, який існував до початку будівництва.

     В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

     В судовому засіданні представник відповідачаОСОБА_6 в задоволені позову просив відмовити в повному обсязі  та пояснив, що  позивачем не надано жодних доказів, що строк позовної давності ним пропущений з поважних причин, оскільки про обставини, які позивач, вважає як порушення своїх прав йому було відомо, ще в 2000-2001 році на засіданні погоджувальної комісії Кирилівської селищної ради. ОСОБА_3 користувався земельною ділянкою по АДРЕСА_2 на законних  підставах, також на законних підставах набув право на користування земельною ділянкою ОСОБА_2 Крім того, є рішення Якимівського районного суду, відповідно до якого за ОСОБА_2 визнано право власності  на житловий будинок та інші будівлі по АДРЕСА_1Зазначене рішення набрало законної сили. Вважає, що посилання  позивача, про те   що він є належним землекористувачем є безпідставними, оскільки рішення правління колгоспу „Сини моря” від 19 березня 1984 року, носить рекомендаційний характер для загальних зборів. Позивачем не надано доказів, що були порушені його права, а тому просить суд в позові відмовити в повному обсязі.

     Представник відповідача Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області в судове засідання не з'явився надавши суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог заперечував в повному обсязі.

     Третя особа ОСОБА_3 проти позову заперечував та пояснив, що в нього в користуванні знаходилась земельна ділянка по АДРЕСА_1. Приблизно в 1996 році, він вирішив купити своєму синові ОСОБА_1 автомобіль. Оскільки у нього не було достатньо коштів на придбання автомобіля, то він домовився зі своїм знайомим ОСОБА_2, що той дасть йому необхідну суму грошей, а він віддасть йому частину своєї земельної ділянки. Після цього він відмовився від частини своєї земельної ділянки площею 0, 015 га на користь ОСОБА_2 ОСОБА_1 було добре відомо про цю домовленість з самого початку.

     Представник третьої особи відділу земельних ресурсів у Якимівському районі Кутіков С.М.  в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає, що державний акт  на ім'я ОСОБА_2 був виданий відповідно до вимог земельного законодавства, вважає, що права інтереси та свободи позивача порушені не були та надав письмову заяву про подальший розгляд справи за його відсутності.

     В судовому засіданні, були досліджені наступні письмові докази:

-копію земельно-шнурової книжки (а.с. 5,6);

-копію договору дарування будинку від 24 квітня 1986 року (а.с.7);

-копію протоколу №1 засідання узгоджувальної комісії Кирилівської селищної ради від 21 лютого 2001 року (а.с.8-9);

-копію виписки із протоколу №3 засідання правління колгоспу „Сини моря” Якимівського району Запорізької області від 19 березня 1984 року (а.с.10);

-копію державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЗП №049487, виданого на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення Кирилівської селищної ради №18 від 16 серпня 2001 року (а.с.19);

-копію технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1, від 16 вересня 2005 року (а.с. 40-42);

-копію технічного висновку відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства від 15 грудня 2004 року №15/12  про можливість оформлення документів на збудовані споруди (а.с.43);

-копію схеми розташування земельної ділянки  ОСОБА_2. (а.с.43);

-копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП „Якимівське бюро технічної інвентаризації”  від 23 вересня 2005 року (а.с. 44);

-копію виписки з рішення №7 від 03 жовтня 1996 року  Кирилівської селищної ради (а.с.45);

-копію рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 01 липня 2005 року (а.с.46);

-копію рішення №7 від 03 жовтня 1996 року Кирилівської селищної ради (а.с.84) та копію додатку №1 до зазначеного рішення (а.с.85);

-копію рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 01 липня 2005 року (а.с.46);

-копію рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 16 серпня 2001 року №18  (а.с.46) та копію додатку  до зазначеного рішення (а.с.87);

-копію план схеми меж земельних ділянок ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, згідно державного акту на право власності на землю, ПП НВФ „Кадастр”;

     Крім того, судом були досліджені матеріали адміністративної справи №2-а-2/07 за позовом ОСОБА_1до Кирилівської селищної ради, треті особиОСОБА_2, ОСОБА_3про скасування рішення Кирилівської селищної ради №18 від 16 серпня 2001 року та визнання недійсним державного акту про право власності на землю, копії яких були долучені до справи, а саме:

-копія довідки виконавчого комітету Кирилівської селищної ради №819, відповідно до якої за ОСОБА_3, згідно земельно-кадастрової книги числиться земельна ділянка площею 0,025 га по вул. АДРЕСА_1 в смт. Кирилівка; 

-копія заяви ОСОБА_3 від 19 листопада 1996 року про відкріплення належної йому земельної ділянки;

-копія заяви ОСОБА_2 від 21 листопада 1996 року про надання земельної ділянки;

-копія технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1, від 14  вересня 2000 року;

-копія запиту №3 від 17 січня 2005 року в державний архів Запорізької області;

-копія свідоцтва про право особистої власності  на житловий будинок від 17     січня 1980 року за ОСОБА_3 по АДРЕСА_2

-копія рішення  Кирилівської селищної ради №14 від 27 вересня 2000 року про затвердження рішення узгоджувальної комісії;

-копія рішення засідання узгоджувальної комісії від 19 вересня 2000 року №1;

-копія протоколу №1 засідання узгоджувальної комісії Кирилівської селищної від 19 вересня 2000 року; 

     Вислухавши пояснення осіб які беруть участь у справі дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

     Відповідно до ч.5 ст. 20 ЗК України (в редакції 1970 року)   право  землекористування громадян,  які проживають в сільській

місцевості,  засвідчується  записами  в  земельно-шнурових  книгах

сільськогосподарських підприємств і організацій та по господарських книгах  сільських  Рад,  а  в  містах  і селищах міського типу в реєстрових  книгах  виконавчих  комітетів  міських,  селищних  Рад народних депутатів.    

Згідно до ст. 22 ЗК України (в редакції 1970 року) приступати до користування  наданою  земельною  ділянкою  до

встановлення  відповідними  землевпорядними  органами   меж   цієї

ділянки   в  натурі  (на  місцевості)  і  видачі  документа,  який

засвідчує право користування землею, забороняється.  

      Відповідно до ст. 23 ЗК України ( в редакції 1990 року ) право власності  або  право  постійного  користування  землею

посвідчується державними  актами,  які  видаються  і  реєструються

сільськими,  селищними,  міськими,  районними   Радами    народних

депутатів.

     Відповідно до п.4 Постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 25 грудня 1996 року „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” оскільки  ст.22  ЗК  встановлення  меж земельних ділянок в

натурі віднесено до компетенції землевпорядних  організацій,  суди

не   можуть   розглядати   такі   вимоги.

      Рішенням Кирилівської селищної ради №7 від 03 жовтня 1996 року на підставі сумісних заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була вилучена земельна ділянка по АДРЕСА_1 в смт. Кирилівка загальною площею 0,015 га належна ОСОБА_3  та закріплена за ОСОБА_2

Згідно до ст. 27 ЗК України ( в редакції 1990 року) право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється в разі добровільної відмови від земельної ділянки.

  Таким чином  вищезазначене рішення Кирилівської селищної ради відповідає діючому на той час земельному законодавству.

  Згідно до ст. 30 ЗК України ( в редакції 1990 року)

  Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 01 липня 2005 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на житловий будинок  та інші будівлі по АДРЕСА_1Рішення набрало законної сили 02 серпня 2005 року.

      Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини,  встановлені  судовим рішенням У цивільній, господарській  або  адміністративній  справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини.

Рішенням Кирилівської селищної ради №18 від 16 серпня 2001 року  було дозволено приватизацію земельних ділянок громадянам (відповідно додатку до рішення  в тому числі  ОСОБА_2 0,015 га по АДРЕСА_1), згідно поданих заяв. Зазначено, що при установці меж земельних ділянок на місці в натурі їх площа може бути змінена в більшу або меншу сторону.

На підставі зазначеного рішення 04 вересня 2001 року на ім'я ОСОБА_2 був виданий державний акт ІІ-ЗП №049487 на право приватної власності на землю площею 0, 014 га. З огляду плану зовнішніх меж  зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2 не вбачається, що позивач є сумісним землекористувачем. 

 Таким чином, позивач не надав суду доказів, що  земельна ділянка ОСОБА_2, була надана за рахунок його земельної ділянки.

 Крім того, позивачем не надано доказів, щодо користування земельною ділянкою  АДРЕСА_1 в смт. Кирилівка Якимівського району  в розмірі, саме 0,10 га, оскільки фактичні розміри земельної ділянки, яку використовував позивач не встановлені, так  її заміри на місцевості не робились.

 Разом з цим, відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

 В зв'язку з викладеним, оцінивши наведені по справі докази, суд приходить до висновку, що   відповідачем не були порушенні права позивача, так як на час прийняття рішення Кирилівською селищною радою про надання ОСОБА_2 у власність  земельної ділянки, позивач не встановлено, що позивач був власником чи землекористувачем спірної земельної  ділянки.

 Також  суд вважає, недовединими обставинами

 За таких обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги  ОСОБА_1 є необгрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 20, 22 ЗК Української РСР в редакції від 08 липня 1970 року введений в дію з 01 січня 1971 року,  ст. 23, 27, 30 ЗК  УРСР від 18 грудня 1990 року введеного в дію 15 березня 1991 року, ст. ст. 116, 125, 126, 152 ЗК України в редакції 25 жовтня 2001 року, набув чинності з 01 січня 2002 року,   ст. ст. 10, 60, 212  ЦПК України, суд

                          в и р і ш и в :

В задоволені позову ОСОБА_1 до   ОСОБА_2, Кирилівської селищної ради, треті особа Якимівський районний відділ земельних ресурсів, ОСОБА_3про скасування рішення Кирилівської селищної ради, визнання недійсним державного ату на право власності на землю визнання права постійного користування земельною ділянкою та відновлення її попереднього стану - відмовити в повному обсязі.       

Рішення   суду   може   бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення цього рішення.

      Суддя: