Справа №  2-1181/11      

РІШЕННЯ

Іменем України

02 грудня 2011 року                                                                              м. Алушта

          Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шустової І.П., при секретарі Тукмачові С.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів і звільнення від сплати заборгованості; та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

           ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів і звільнення від сплати заборгованості.    

           Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до рішення Алуштинського міського суду від 15.02.2010 року його зобов’язано сплачувати аліменти на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 гривень, щомісяця; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 400 гривень, щомісячно, та на користь самого позивача до досягнення молодшою дитиною трирічного віку в розмірі 300 гривень, щомісячно. Після ухвалення рішення його стан здоров’я  погіршився, лікування стало більш тривалим та дорогим.  Відповідач знала про це та все одно звернулася з позовом про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів. Для погашення заборгованості він зайняв гроші у сумі 10800грн., які на даний час не повернув та не має джерел, з яких можливо б було погасити борг. Від сплати аліментів не ухиляться та не проти сплачувати на утримання дітей у розмірі 250 грн. на кожну дитину. Просить зменшити розмір аліментів, стягувати на утримання дітей по 250 грн. на кожного, звільнити від сплати по рішенню суду від 15.02.2010 року аліментів на утримання відповідача та звільнити повністю від сплати заборгованості за рішенням суду від 15.02.2010 року.

ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.    

 Свою зустрічну позовну заяву мотивує тим, що відповідно до рішення Алуштинського міського суду від 15.02.2010 року її позов до відповідача ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто аліменти на утримання дітей. Однак з часу вищевказаного рішення - 15.02.2010 року, ОСОБА_1 ухиляється від сплати аліментів. У зв’язку з чим станом на 01.09.2010 року у відповідача виникла заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 10 800 грн..  Рішенням Алуштинського міського суду від 02.12.2010 року суд стягнув з ОСОБА_1 на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 2 172 грн.. Але і до теперішнього часу ОСОБА_1 їх не сплатив.  Він різними шляхами ухиляється від сплати аліментів. Крім того, вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та не має постійного заробітку. Просить змінити розмір аліментів та стягнути з ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000 гривень, щомісяця, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 800 гривень, щомісячно, та на своє утримання до досягнення наймолодшою дитиною трирічного віку в розмірі 500 гривень, щомісячно.

           Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 –ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала доводи позовної заяви та просила її задовольнити. Заперечувала проти зустрічного позову.    

           Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову ОСОБА_1, доводи зустрічної позовної заяви підтримали, просили суд збільшити розмір аліментів на утримання дітей.    

          Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що як у первісному, так і зустрічному позові необхідно відмовити з наступних підстав:    

          Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.    

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.    

Обов’язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.    

Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні.    

На підставі наданих суду доказів встановлено, що рішенням Алуштинського міського суду від 15 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 гривень щомісяця, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 400 гривень, щомісячно, та на користь позивача до досягнення молодшою дитиною трирічного віку в розмірі 300 гривень, щомісячно.    

У відповідності зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття

Відповідно до ч.1 ст.192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось з них.

При визначенні розміру аліментів при ухваленні рішення Алуштинським міським судом 15.02.2010 року про стягнення аліментів та при розгляді справи про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, та за зустрічним позовом про звільнення сплати неустойки суду вже було відомо про наявність хвороби, яку ОСОБА_1 підтверджує медичними документами у даній справі (а.с.6,7). Доказів того, що зменшився дохід ОСОБА_1 суду надано не було. Інші причини, з яких би суд вважав необхідним зменшити розмір аліментів та звільнити позивача від сплати заборгованості судом не убачається.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні первісного позову.

Щодо зустрічного позову, суд також не знаходить підстав для його задоволення, оскільки рішення Алуштинського міського суду від 15.02.2010 року набрало законної сили, крім того, рішенням Алуштинського міського суду від 02.12.2010р. з ОСОБА_1 було стягнута неустойка за прострочення сплати аліментів у розмірі 2172 грн.. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 на підтвердження своїх вимог не надала суду належних доказів того, що витрати на утримання дітей збільшилися в порівнянні з 15.02.2010 року, коли було ухвалене рішення про стягнення аліментів, яким був визначений їх розмір. Медичні довідки, які надає ОСОБА_2 (а.с. 40, 41)  судом на підтвердження збільшення витрат на утримання дітей не приймається, оскільки це захворювання є тимчасовим, не має хронічного характеру, довідки датовані 2008-2009 роком, тобто цим захворюванням дитина страждала ще до визначення розміру аліментів, вони вже приймалися до уваги судом.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 180-182, 192 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів і звільнення від сплати заборгованості; та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

          Суддя                                                                                                  І.П.Шустова