Судове рішення #20626941

Справа №  22-ц-4847/11                                          Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В. В.  

                                                                      Доповідач в 2-й інстанції:   Богонюк М. Я.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді:          Богонюка М.Я.

Суддів:                    Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,

При секретарі:          Кубішин І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 25 травня 2011 року та від 06 липня 2011 року та апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Сотнасіннєовоч», третя особа - ОСОБА_2 про скасування рішення про звільнення, поновлення на роботі, скасування рішення про призначення на посаду,-

ВСТАНОВИЛА:

          Ухвалою від 25 травня 2011 року скасовано заборону відчуження будь-якого майна, що належить Відкритому акціонерному товариству «Сортнасіннєовоч», яка накладена ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 30 грудня 2009 року.

           Ухвалою від 25 травня 2011 року відмовлено в задоволенні скарги ВАТ "Сортнасіннєовоч" на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, з участю зацікавлених осіб ОСОБА_3, ОСОБА_2.

          Ухвалою від 06 липня 2011 року рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 13 травня 2010 року в частині звільнення з посади генерального директора ОСОБА_3 та в частині призначення на посаду генерального директора ВАТ «Сортнасіннєовоч»ОСОБА_2, скасування рішення загальних зборів акціонерів даного товариства, оформлене протоколом загальних зборів №2 від 22 грудня 2009 року, в частині звільнення з посади генерального директора ВАТ «Сортнасіннєовоч»ОСОБА_3 на підставі п.1-1 ст.41 КЗпП України та в частині призначення на посаду генерального директора даного товариства ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Сортнасіннєовоч», оформлене протоколом загальних зборів ВАТ «Сортнасіннєовоч»№1 від 14 лютого 2010 року, в частині залишення на посаді генерального директора ВАТ «Сортнасіннєовоч ОСОБА_4 про скасування рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «Сортнасіннєовоч»оформлено протоколом загальних зборів ВАТ «Сортнасіннєовоч»№1 від 14 лютого 2010 року в частині залишення па посаді генерального директора ВАТ «Сортнасіннєовоч»ОСОБА_2, поновлення ОСОБА_3 на посаду генерального директора ВАТ «Сортнасіннєовоч»з 22 грудня 2009 року вважати виконаним в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді генерального директора ВАТ «Сортнасіннєовоч»з часу фактичного допуску до виконання своїх посадових обов'язків, а саме-з часу засвідчення державним виконавцем факту передачі йому печаток, штампів, документації ВАТ «Сортнасіннєовоч»(статуту підприємства, бухгалтерської, податкової, статистичної, договірної) необхідної для виконання обов'язків.

          ОСОБА_2 в своїх апеляційних скаргах просить скасувати ухвали Шевченківського районного суду міста Львова від 25 травня 2011 року та ухвалу цього ж суду від 06 липня 2011року.

Апелянт вважає, що ухвали суду постановлено з порушенням норм процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. При цьому покликається на те, що ухвалу про скасування заходів забезпечення позову судом було винесено без його участі, оскільки його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду питання про скасування заходів забезпечення розгляду справи. А тому вважає дану ухвалу необґрунтованою.

Щодо ухвали про відмову в задоволенні скарги на дії державної виконавчої служби, то покликається на те, що судом не взято до уваги те, що посадовими особами ВАТ "Сортнасіннєовоч" рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року було виконано у визначений строк, натомість Шевченківський відділ ДВС ЛМУЮ накладають незаконний штраф за невиконання судового рішення.

Що стосується ухвали про роз'яснення рішення суду, то стверджує, що така прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права. Зазначає, що наказом ВАТ "Сортнасіннєовоч" від 17 травня 2010 року ОСОБА_3 поновлено на посаді, останній фактично допущений до свого місця роботи.  

          ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2011 року.          

          Апелянт вважає, що ухвала суду є незаконною і необґрунтованою, ухвалена з порушенням норм процесуального права. При цьому покликається на те, що дану ухвалу було винесено у відсутності його представника, який не був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що є порушенням п. 5 ст. 154 УПК України.

          Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на підтримання та заперечення скарг,  дослідивши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на ухвалу про скасування заходів забезпечення позову від 25 травня 2011 року задоволенню не підлягають, а апеляційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу від 25 травня 2011 року про відмову в задоволенні скарги на дії ДВС та ухвалу про роз'яснення рішення суду від 25 травня 2011 року слід задовольнити частково.

Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Сотнасіннєовоч», третя особа - ОСОБА_2 про скасування рішення про звільнення, поновлення на роботі, скасування рішення про призначення на посаду.

За клопотанням позивача судом в порядку забезпечення позову було заборонено відчуження будь –якого майна, що належить ВАТ "Сортнасіннєовоч".

          Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь –якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції вірно виходив з вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України, яка передбачає, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року, яке було залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2010 року, вищевказаний позов було задоволено.

  Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про скасування заходів забезпечення позову, після вступу рішення в законну силу.

  Безпідставними є покликання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на те, що їх не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

     Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

   Згідно ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Сортнасіннєовоч", оформлене протоколом №2 загальних зборів ВАТ "Сортнасіннєовоч" від 22 грудня 2009 року в частині звільнення  з посади генерального директора ВАТ "Сортнасіннєовоч" ОСОБА_3 на підставі п. 1-1 ст. 41 КЗпП України та в частині призначення на посаду генерального директора ВАТ "Сортнасіннєовоч" ОСОБА_2 і в цій частині рішення загальних зборів скасовано, поновлено ОСОБА_3 на посаді генерального директора ВАТ "Сорнасіннєовоч".

На підставі ст. 367 ЦПК України рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року допущено до негайного виконання.

Згідно ст. 77 Закону України "про виконавче провадження" в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Наказом директора ВАТ "Сортнасіннєовоч" ОСОБА_2 від 17 травня 2010 року №22, на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року, ОСОБА_3 був поновлений на посаді генерального директора ВАТ "Сортнасіннєовоч" з 22 грудня 2009 року. 19 липня 2010 року до відомостей про ВАТ "Сортнасіннєовоч", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, внесено зміни про керівника ВАТ "Сортанасіннєовоч" ОСОБА_3

Як вбачається із акту державного виконавця Шевченківського ВДВС ЛМУЮ від 10 серпня 2010 року, на виконання вищевказаного рішення, ОСОБА_3 поновлено на посаді генерального директора ВАТ "Сортнасіннєовоч", оскільки ОСОБА_3 фактично допущений до місця праці.

А відтак не було підстав для накладення адміністративного стягнення на керівника ВАТ "Сортнасіннєовоч" за невиконання рішення суду. Дана обставина не була врахована судом першої інстанції, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Частиною 1 ст. 221 ЦПК України передбачено що, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом директора ВАТ "Сортнасіннєовоч" ОСОБА_2 від 17 травня 2010 року №22, на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року, ОСОБА_3 був поновлений на посаді генерального директора ВАТ "Сортнасіннєовоч" з 22 грудня 2009 року. 19 липня 2010 року до відомостей про ВАТ "Сортнасіннєовоч", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, внесено зміни про керівника ВАТ "Сортанасіннєовоч" ОСОБА_3

Після поновлення ОСОБА_3 на роботі рішенням позачергового засідання Наглядової ради ВАТ "Сортнасіннєовоч" від 19.07.2010 року, оформленим протоколом №8, його було відсторонено від виконання обов'язків керівника товариства, а виконуючим обов'язки президента призначено ОСОБА_6

    Згідно ч. 3 ст. 99 ЦК України члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

    А відтак у суду першої інстанції не було правових підстав для роз'яснення рішення суду про поновлення ОСОБА_3 на посаді керівника та передачею йому печаток, штампів, документації ВАТ "Сортансіннєовоч" необхідної для виконання обов'язків.

  Оскільки рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 травня 2010 року фактично виконане, то таке не потребує роз'яснення. А відтак ухвала від 25 травня 2011 року про роз'яснення рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

       Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 5, ч.2, 312 ч. 1 п. 1, 3, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -          

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2011 року про скасування заходів забезпечення позову - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2011 року про скасування заходів забезпечення позову залишити без змін.

Апеляційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 25 травня 2011 року про роз'яснення рішення суду та на ухвалу цього ж суду від 06 липня 2011 року про відмову в задоволенні скарги на дії ДВС задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 25 травня 2011 року про роз'яснення рішення суду та на ухвалу цього ж суду від 06 липня 2011 року про відмову в задоволенні скарги на дії ДВС скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.


Головуючий :                       




Судді :                                         





 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація