Справа № 22-ц-876/12 Головуючий у 1 інстанції: Рак Л.С.
Категорія 32 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Павлишина О.Ф., Федоришина А.В.
за участі секретаря: Карнидала В.В.,
позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 31 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2006 року позивач ОСОБА_2, діючи в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: синів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача, покликаючись на те, що 13.02.2006 року та 15.03.2006 року ОСОБА_4, перебуваючи у квартирі позивача на АДРЕСА_1 у м.Львові, в присутності двох неповнолітніх синів, став його словесно ображати, висловлювати погрози фізичною розправою, шарпати за одяг внаслідок чого діти захворіли неврозом страху, а молодший син ОСОБА_7 став заїкатись. За ствердженням позивача ОСОБА_2, ці дії відповідача заподіяли моральну шкоду йому та його дітям, яку він оцінив у 10000 грн.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 31 грудня 2010 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначає, що дане рішення є незаконним, оскільки ухвалене без повного та всебічного з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи та без належного дослідження доказів. Просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов (а.с.88-90).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, що представляє інтереси ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_6, на обґрунтування апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів не знаходить достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Як вбачається зі змісту позовних вимог ОСОБА_2, останній просить стягнути з ОСОБА_4 на його користь та на користь його дітей завдану моральну шкоду, з підстав передбачених ст.1167 ЦК України, в розмірі 10000 грн., яку він пов’язує з протиправною поведінкою відповідача в квартирі позивача 13 лютого та 15 березня 2006 року, вказуючи на те, що ОСОБА_4 в ці дні приходив до нього на квартиру, де в присутності неповнолітніх синів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 словесно ображав його, висловлював погрози фізичною розправою, шарпав за одяг внаслідок чого діти захворіли неврозом страху, молодший син ОСОБА_7 став заїкатись, а у нього, ОСОБА_3, появилось безсоння, збудження нервової системи та страх за дітей (а.с.2).
У відповідності до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Загальновідомо, що для настання деліктної відповідальності за заподіяну шкоду, в тому числі і з підстав, передбачених ст.1167 ЦК України, на які покликається ОСОБА_2 в позові, необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність самої шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина заподіювача.
За змістом позовної заяви ОСОБА_2 настання негативних наслідків для здоров’я дітей та заподіяння моральної шкоди позивачу і дітям він пов’язує саме з подіями 13.02.2006 року та 15.03.2006 року.
Однак, при запереченні відповідачем своєї протиправної поведінки по відношенню до позивача та його дітей в зазначені дні за обставин, вказаних ОСОБА_3 в позовній заяві, в матеріалах справи, відсутні будь-які достовірні об’єктивні докази того, що 13.02.2006 року ОСОБА_4 вчиняв відносно позивач будь-які протиправні дії.
Що стосується подій 15 березня 2006 року, то ОСОБА_4 не заперечує того, що з’ясовував з ОСОБА_2 в його квартирі АДРЕСА_1 у підвищеному тоні стосунки з приводу розповсюдження останнім неправдивих відомостей про нього в родинному колі і між ними виник конфлікт, в ході якого вони шарпали один одного за одяг. Проте жодних ударів позивачу він не наносив, і будь-яких реальних погроз на його адресу не висловлював та не ображав позивача.
Відповідно до постанови Червоноградського МВ УМВСУ у Львівській області від 13.09.2006 року, з приводу подій, що мали місце 15.03.2006 року, відносно ОСОБА_4 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст.ст.296, 129 КК України за відсутності складу злочину в діях останнього(а.с.3). Дана постанова була предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанцій і залишена в силі, що підтверджується відмовними матеріалами ЖРЗПЗ №2482 Червоноградського МВ УМВСУ у Львівській області про відмову в порушенні кримінальної справи №334-182.
З цих же матеріалів вбачається, що 15.03.2006 року мешканці АДРЕСА_1 будь-якого конфлікту між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 не бачили та жодних погроз розправою з боку ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_2 вони не чули.
З матеріалів цивільної справи вбачається також, що ОСОБА_2 знаходиться на диспансерному обліку у психо-неврологічному відділенні Червоноградської ЦМЛ з 1997 року, що підтвердив в суді і сам позивач.
Згідно довідки Червоноградської ЦМЛ від 20.02.2006 року №3/06 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходиться на диспансерному обліку з приводу неврозу страху. Лікується у дитячого психіатра з 31 січня 2006 року. А відповідно до довідки Червоноградської ЦМЛ від 20.02.2006 року №4/06 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 знаходиться на диспансерному обліку з приводу невротичного заїкання та неврозу страху. Хвороба спровокована психотравмуючим впливом (а.с.4)
Зі змісту Акту №745 комплексної, амбулаторної судово психолого-психіатричної експертизи від 28 вересня 2007 року відносно ОСОБА_6, вбачається, що обстежуваний вперше звернувся за допомогою до лікаря психіатра 31.01.2006 року. Встановлено діагноз «Невроз страху. Скаржиться на заїкання»(а.с.28).
Висновком комплексної, амбулаторної психолого судово-психіатричної експертизи від 28 вересня 2007 року відносно ОСОБА_3, підтверджується, що в січні 2006 року, внаслідок психотравмуючої ситуації останній переніс постравматичний стресовий розлад, у вигляді неврозу страху, з якого в подальшому повністю вийшов (а.с.31).
Отже, наявні в матеріалах медичні документи щодо виявленого постравматичого стресового розладу здоров’я неповнолітніх ОСОБА_3 і ОСОБА_6 свідчать про те, що даний розлад здоров’я виник у них в січні 2006 року, тобто до подій, які мали місце 13.02.2006 року та 15.03.2006 року, а от же не доводять причинно наслідкового зв’язку між діями ОСОБА_4 13.02.2006 року та 15.03.2006 року і отриманою вказаними особами шкодою здоров’я, як і вини відповідача у заподіянні такої.
Таким чином, оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає недоведеними факт заподіяння позивачу ОСОБА_2 та неповнолітнім ОСОБА_3 і ОСОБА_6 моральної шкоди ОСОБА_4 13.02.2006 року та 15.03.2006 року і погоджується з висновками суду про відсутність правових підстав для задоволення заявленого ОСОБА_2 позову, втому числі з урахуванням наведених у рішенні суду першої інстанції доводів.
Що стосується обставин конфлікту, який мав місце між позивачем та відповідачем в січні 2006 року, на який апелянт робить покликання в апеляційній скарзі, то дані обставини можуть бути предметом позовних вимог та судового розгляду у іншій справі.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду, судова колегія вважає, що рішення районного суду відповідає дійсним обставинам справи, судом вірно застосовані норми матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачає.
Керуючись ст.303, п.1ч.1 ст.307, ч.1ст.308, п.1ч.1ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 31 грудня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Штефаніца Ю.Г.
Судді: Павлишин О.Ф.
Федоришина А.В.