Справа №22-1388ас Головуючий 1 інстанції Реутова В.І.
Категорія - 36 Доповідач Алексєев А.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - Круглікової К.С. Суддів - Алексєева А.В., Маширо О.П.
При секретарі - Мартіросової А.Б.
З участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за апеляційною скаргою прокурора м. Горлівки на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 24 травня 2006 року по справі за позовом прокурора м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення допомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 24 травня 2006 року відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурора м. Горлівки в інтересах ОСОБА_1 до Центрально-Міського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2003-2005роки..
В апеляційній скарзі прокурор м. Горлівки просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. У підтвердження своїх доводів прокурор посилається на статтю 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок чорнобильської катастрофи", згідної якої ОСОБА_1 має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Разом з тим суд виходив з розміру щорічної допомоги на оздоровлення, встановленої постановою КМ України №836 від 26 липня 1996 року у сумі 21 грн. 50 коп. за 2003-2004 роки та 90 грн. за 2005 рік, що, на його думку, не ґрунтується на вимогах вищевказаного закону.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС, інвалідом 3 групи і, відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення. Також судом встановлено, що за період 2003-2005 рр. управління Центрально-Міське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 р. „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали
2
в наслідок Чорнобильської катастрофи", виплатило позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2003-2004 рік у сумі 21 грн. 50 коп. за кожен рік та за 2005 рік - 90 грн.
Заслухавши доповідача, позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду підлягає залишенню без змін, за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 48 вищевказаного Закону, зокрема, інвалідам 3 групи передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи та учасником ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС.
Також судом правильно встановлено, що за період 2003-2005 рр. Центрально-Міське управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 р. „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" виплатило позивачу щорічну допомогу у розмірі встановленим цією постановою.
Відповідно до ст. 62 названого Закону, застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Ст. 63 зазначеного Закону, фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Вказані норми Закону не суперечать Конституції України, оскільки ст. 95 Конституції передбачено, що тільки виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ст. 116 Основного Закону, розроблення проекту закону про Державний бюджет України віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, а відповідно до ст. 117 Конституції України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими для виконання.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №987 від 20 червня 2000 р. "Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" передбачено, що фінансування видатків Фонду здійснюється Державним казначейством у межах наявних фінансових ресурсів шляхом переказу коштів територіальним управлінням Державного казначейства на підставі поданого Міністерством надзвичайних' ситуацій розподілу коштів Фонду. Перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансується з Фонду, затверджується Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
За таких обставин, апеляційний суд не погодиться з доводами апеляційної скарги та вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог та ухвалив постанову з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
з
За таких підстав та відповідно до вимог ст. 200 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу прокурора міста Горлівки залишити без задоволення.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 24 травня 2006 р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.