Справа № 2-А-4474/11р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 27 вересня 2011 року                                                                                  м. Кіцмань

       Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Мізюк В.М., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської державної адміністрації Чернівецької області про визнання неправомірними дії про першочергове щорічне забезпечення пільговою санітарно-курортною путівкою чи компенсацією середньої вартості путівки в Україні, а також щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, вказуючи,  що він  є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії та те, що згідно ч. 2 ст. 23 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на першочергове щорічне забезпечення пільговою санітарно-курортною путівкою чи компенсацією середньої вартості путівки в Україні, згідно ч. 1 ст. 37 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.  Просив  визнати дії відповідача щодо відмови виплати компенсації на санітарно-курортні путівки, не використані ним на оздоровлення в розмірі, встановленому Законом України та  відмови виплачувати щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства неправомірними та зобов`язати виплатити недоотриману щомісячну грошову допомогу на оздоровлення за 2007-2010 роки та виплачувати щорічно компенсацію або надавати санітарно-курортні путівки згідно ч.2 ст. 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати відповідача виплатити їй недоотриману щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва за листопад, грудень 2010 року і в подальшому до часу припинення права на таку допомогу та компенсацію.

Ухвалою від 25.08.2011 року відкрито скорочене провадження у даній справі в частині позовних вимог за період з 22.02.2011 року, в частині заявлених вимог за період по 21.02.2011 року (включено) залишено без розгляду.

            Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав,  подавши  заперечення на позов, в якому зазначив, що за період 2007-2010 років позивач не зверталась до управління праві та соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації з заявою щодо виділення путівки для санітарно-курортного лікування чи відпочинку в наступному році або виплати грошової компенсації, отже вона не мала права на отримання путівки або грошової компенсації за вказані роки, а оскільки село Хлівище Кіцманського району, Чернівецької області не належить до населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, позивач не має права на одержання даного виду допомоги.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини та викладені у запереченні доводи, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю –30 відсотків від мінімальної заробітної плати. Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з подальшими змінами, затверджено перелік населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства. Цим переліком населених пунктів село Хлівище, Кіцманського району, Чернівецької області не передбачено.

Отже, оскільки село Хлівище, Кіцманського району, Чернівецької області не належить до населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, позивач не має права на одержання даного виду допомоги, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Рішеннями Конституційного суду № 6-рп/2007  від 09.07.2007  року внесені до ст. 23  Закону України «Про  статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було визнано неконституційними, тому слід керуватись наступними положення вказаного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»першочергове, щорічне забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок чи компенсація за їх бажанням допомога на оздоровлення виплачується в  розмірі 50 % середньої вартості путівки в Україні.

Позивач по справі  є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії,  що  вбачається  з копії її посвідчення.

Всупереч ч.2 ст. 23 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в розмірі, як того вимагає вказаний закон.

Позивач  звернувся  до суду  22 серпня 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Право на звернення за захистом своїх порушених прав виникло у позивача  з     22 лютого 2011  року і таке право на виплату їй недооплаченої щомісячної грошової допомоги  відповідно до ст. 22 Конституції України не може бути обмежено та скасовано.

Керуючись ст.ст.  86, 160, 161, 162, 167, 183-2, 254  КАС  України, ст. 22 Конституції  України, п.7 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106, ч.2 ст.23 Закону України «Про  статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати  дії Управління  праці та соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації Чернівецької області щодо не нарахування та невиплати належної ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіцманської райдержадміністрації Чернівецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму компенсації  на оздоровлення за період з 22 лютого 2011 року у розмірі 50% середньої вартості путівки в Україні, яка діяла на момент виплати, відповідно до ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»до часу припинення права на таку допомогу та компенсацію.

       В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти  днів  з дня отримання копії постанови.    

       Суддя: