Справа № 2-6627/11

          РІШЕННЯ

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року                                                                                 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

    в складі головуючого         - судді  Деметрадзе Т.Р.   

    при секретарі                                    Секереш О.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради та комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода»про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради та комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації            м. Ужгорода»про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що спірний будинок на праві приватної власності належав її матері –ОСОБА_2, яка в даному будинку проживала з 1994 року, хоча значилась зареєстрованою, за місцем свого попереднього проживання в с. Розівка. ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати померла, не залишивши заповіту, відтак після її смерті вона як донька отримала право на спадкування майна за законом в першу чергу. Вказує, що після одруження, починаючи з 2005 року, вона та її чоловік перейшли на постійне місце проживання до її мами і проживали разом з нею до дня смерті останньої, однак, також були зареєстровані за іншим місцем проживання, а саме у будинку батьків чоловіка.

          Після смерті матері, вона разом з чоловіком і надалі залишалась проживати у вказаному будинку, несла всі необхідні витрати по його утриманню та ремонту, вчиняла всі необхідні дії, які б мав вчиняти власник щодо свого майна, тому вважає дане майно своєю власністю.

          Зазначає, що оскільки як мати так і вона були зареєстровані за іншими адресами ніж фактично проживали, то у встановленому законом порядку та строки оформити своє право на спадщину, в нотаріальній конторі вона не змогла.

          Просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в цілому.    

Позивач ОСОБА_1, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримала повністю, з мотивів викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

          В судовому засідання представник виконавчого комітету Ужгородської міської ради проти позову не заперечив, вважає за можливе визнати за позивачем право власності на вказаний будинок.

Представник КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» в судове засідання повторно не з’явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

          У зв’язку з повторною неявкою представника відповідача в судове засідання, суд провів розгляд справи у його відсутності.

 Заслухавши пояснення позивача та представника виконавчого комітету Ужгородської міської ради, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

          В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 Після її смерті залишилось спадкове майно, зокрема житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1

          Факт родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем стверджується свідоцтвом про народження: НОМЕР_1 та свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 від 29.09.2005 року, згідно якого остання, після одруження, змінила прізвище на ОСОБА_1.

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.11.2006 року та довідки № 8449 від 12.10.2011 року Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода», будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_2, тобто спадкодавцем.

Як вбачається з довідки КП Житловий ремонтно-експлуатаційний район № 4 від 19.04.2007 року № 1753 у вищевказаному будинку ніхто не зареєстрований.

Факт постійного проживання спадкодавця, в даному будинку з 1994 року, стверджується рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.07.2005 року, по справі № 2-5815.

Зі змісту позовної заяви та пояснень позивача, в судовому засіданні, також встановлено, що після одруження в 2005 році, вона з чоловіком проживала разом з матір’ю у будинку АДРЕСА_1, хоча значились зареєстрованими за іншою адресою.            

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          В судовому засіданні не встановлено даних, які б заперечували факт права власності у померлої ОСОБА_2 на спадкове майно, а також не встановлено інших осіб які б мали право на спадкове майно або які б претендували на це право, окрім позивача.

          За таких обставин позов є законним, обґрунтованим і підтвердженим відповідними доказами і тому підлягає задоволенню.

         Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 317, 328, 392, 1222, 1261, 1268 ЦК України,  

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 в цілому, в порядку спадкування за законом за померлою ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення рішення без участі особи, яка його оскаржує, протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя                                                                                                    Т.Р.Деметрадзе