Справа № 2-43/12

РІШЕННЯ

іменем   України

24 січня 2012 року                                                                       м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Кліщ О.В.

при секретарі:          Федорченко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті   Білопіллі цивільну  справу за  позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до  Нововирківської    сільської   ради, ОСОБА_3, третіх осіб-  віділу  державного  комітету  по  земельних   ресурсах  у  Білопільському  районі  Сумської  області,  Білопільської     державної   нотаріальної   контори,  -  про  визнання права  власності на   земельну  ділянку  у порядку  спадкування,-

встановив:

Позивачі  ОСОБА_1, ОСОБА_2  звернулися  до  суду   з позовом   до  Нововирківської    сільської  ради, третіх осіб- ОСОБА_3,  віділу  державного  комітету  по  земельних   ресурсах  у  Білопільському  районі  Сумської  області,  Білопільської     державної   нотаріальної   контори,  -  про  визнання права  власності на   земельну  ділянку /пай/  у порядку  спадкування, яка  розташована  на території  Нововирківської  сільської ради  Білопільського району  Сумської області, площею 4,1099 га, мотивуючи   позовні    вимоги  тим,  що у селі  Нові  Вирки   Білопільського району  Сумської області  проживали  їхні  батьки,  ОСОБА_5  та ОСОБА_6,  які  мали  у  власності  земельні  ділянки/пай/,     розташовані  на  території   Нововирківської  сільської ради Білопільського  району.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року   мати   сторін , ОСОБА_6, померла.

Після   її  смерті   відкрилася   спадщина  на  земельну  ділянку  площею  4,11 га, яка розташована  на території  Нововирківської сільської ради  Білопільського  району,  право  власності  на  яку  підтверджено   копією   державного  акту  серії  1-СМ №  013596.

Позивачі  вказують, що  вони  відмовились  від материної  спадщини   на  користь  батька, ОСОБА_5

25  листопада 2005року   батько  позивачів  отримав  у  Білопільській  держнотконторі   свідоцтво  про право на  спадщину  за  законом яким  успадкував  зазначену  вище  земельну  ділянку.

Однак  батько  позивачів  за  життя  не  встиг  виготовити  та  отримати   державний  акт  на  земельну  ділянку,  яку  він  отримав в  спадщину  від  матері.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року   батько  позивачів  помер.  Після  його  смерті  відкрилася  спадщина  на    земельну  дялянку /пай/, площею 4,1099 га/ 3,2343 га  ріллі, та  0,8756  сіножаті/,   яку  батько   успадкував  після  смерті  матері  позивачів.

Ще  за  життя,  23 травня 2005  року,  батько  позивачів   склав  заповіт, яким  все  своє   майно  заповів    середньому  бпату позивачів-  ОСОБА_3

Позивачі   далі вказують  у позовній  заяві, що  ОСОБА_3  від  спадкування   даної  земельної  ділянки  відмовився,  про  що  він  підтвердить у  судовому  засіданні.

Посилаючись на   вищенаведене,  позивачі  просять  суд  визнати   за  ними  право  власності на   земельну  ділянку /пай/  у порядку  спадкування, яка  розташована  на території  Нововирківської  сільської ради  Білопільського району  Сумської області, площею 4,1099 га, кожному  по 1/2  частки, державний  акт  серії 1-СМ  №  013596.

В  судовому   засіданні   позивач ОСОБА_1 відмовився  від позовних  вимог, а позивач  ОСОБА_2  підтримав  позовні   вимоги.

Відповідач  ОСОБА_3 не   визнав  позовні  вимоги  повністю.

Відповідач  -Нововирківська  сільська  рада-  листом  від 23.01.2012 року   просила  розглянути  справу  без участі  представника  ради  та  не  заперечувала  проти  задоволення  позову.  

Треті  особи без  самостійних вимог  подали  суду  заяви  про  розгляд  справи за  їх  відсутністю.

Представник третьої особи - Білопільської державної нотаріальної контори  надав суду  заяву  про   розгляд    справи  без    його   участі, та  довідку за № 888/01-16 від  22.12.2011 року  про  те, що спадкова  справа  після  ОСОБА_6, померлої  ІНФОРМАЦІЯ_1   заведена.

Свідоцтво про право    на  спадщину   за  законом  на  земельну   ділянку   та  на  грошовий   внесок  видано  на  ім’я  ОСОБА_5  25  листопада  2005 року  за  реєстровим № 1692. Заповіт  від  імені   ОСОБА_6  не  посвідчувався.

Спадкова  справа   після   ОСОБА_5,померлого  ІНФОРМАЦІЯ_2 року  , заведена  за  заявою   ОСОБА_3.  Свідоцтво  про право   на   спадщину  за  заповітом   на  земельну  ділянку    та  на  грошовий  внесок   видано  на  ім’я   ОСОБА_3  28  серпня  2008 року  за  реєстровим  №  №   1828, 1829. Заповіт  від  імені   ОСОБА_5  посвідчувався   виконкомом  Нововирківської   сільської ради   23.05. 2005 року, за  р.  № 33.

Суд, заслухавши  пояснення  сторін, дослідивши матеріали справи  в  їх  сукупності,  вважає, що позов   не    підлягає задоволенню.

Судом   встановлено,  що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та  ОСОБА_3  є  рідними   братами,  їхніми  батьками   були  ОСОБА_6  та  ОСОБА_5, що підтверджується  копіями  свідоцтв про  народження ОСОБА_1 /а.с.9/, ОСОБА_3 /а.с.10/,  ОСОБА_2/а.с.11/.

Батьки   сторін  померли : мати, ОСОБА_6 ,-  31.05.2003 року /а.с.12/, а батько- ОСОБА_5,-  02.12.2006 року /а.с.13/.

Після  смерті   ОСОБА_6 відкрилася  спадщина   на  земельну  ділянку/пай/, площею 4,1099 га/ 3,2343 га  ріллі, та  0,8756  сіножаті/,   яка  розташована  на території  Нововирківської  сільської ради  Білопільського району  Сумської області./а.с.14/.

Як   пояснили  сторони  в  судовому  засіданні,  спадщину  після  смерті   їхньої  матері  прийняв    їхній  батько- ОСОБА_5 шляхом  постійного  проживання  разом  із  спадкодавцем на час  відкриття  спадщини,  але  не  встиг    за  життя  переоформити   на  своє  ім’я   державний  акт    на    право   приватної    власності  на  землю.

Згідно  свідоцтву  про право  на  спадщину  за  законом   від  25.11.2005 року   спадкоємцем  майна  ОСОБА_6  є  її  чоловік  ОСОБА_5. Спадкове майно  складається   з земельної  ділянки   загальною  площею  4,1099га / 3,2343 га  ріллі, та  0,8756  сіножаті/, та  грошового  внеску  /а.с.15,16,17/.

За  життя   батько  сторін   склав  заповіт,  23 травня  2005 року,  яким   все  свое майно  заповів     ОСОБА_3  / а.с.18/.  

Згідно  довідки   виконкому  Нововирківської  сільської ради   за№   305   від 02.12.2011 року,  заповіт,  посвідчений  виконкомом  Нововирківської  сільської ради  23.05.2005 року   за № 33   не  змінювався та  не  відмінявся.  Спадкоємець- ОСОБА_3 ,  спадкове  майно   фактично  прийняв,   так  як  на  протязі  6  місяців  з дня  смерті  доглядав   за  житлом  померлого та  користувався    земельною  ділянкою.  /а.с.19/.

Нормативна  грошова  оцінка   сільськогосподарських   угідь становить  47 604,96 коп / а.с.20/.

 Згідно   довідки    Білопільської  державної  нотаріальної контори   за №  888/01-16  від  22.12.2011 року  спадкова  справа  після  ОСОБА_6, померлої  ІНФОРМАЦІЯ_1   заведена.  Свідоцтво про право    на  спадщину   за  законом  на  земельну   ділянку   та  на  грошовий   внесок  видано  на  ім’я  ОСОБА_5  25  листопада  2005 року  за  реєстровим № 1692. Заповіт  від  імені   ОСОБА_6  не  посвідчувався.

Спадкова  справа   після   ОСОБА_5, померлого  ІНФОРМАЦІЯ_2 року , заведена  за  заявою   ОСОБА_3.  Свідоцтво  про право   на   спадщину  за  заповітом   на  земельну  ділянку    та  на  грошовий  внесок   видано  на  ім’я   ОСОБА_3  28  серпня  2008 року  за  реєстровим  №  №   1828, 1829. Заповіт  від  імені   ОСОБА_5  посвідчувався   виконкомом  Нововирківської   сільської ради   23.05. 2005 року, за  р.  № 33.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах,  що не заборонені  законом,  зокрема,    із   правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо не випливає  із закону або незаконність набуття права власності не встановлена  судом.

Відповідно  до ст.182 ЦК  України право власності та інші речові права на нерухомі речі,  обмеження цих прав,  їх виникнення,  перехід і припинення підлягають державній реєстрації.   Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною,здійснюється відповідним органом,  який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію  та зареєстровані права в порядку,   встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не  інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до  цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі.

Відповідно ст.81  Земельного  Кодексу України громадяни набувають  право  власності на земельні  ділянки  на  підставі, в  тому   числі,  прийняття   спадщини.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав  та обов’язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/ , до інших осіб /спадкоємців/.

За ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві  на момент відкриття  спадщини і не припинилися  внаслідок  його смерті.

Як  встановлено в судовому  засіданні   із трьох  синів  померлого  подружжя  ОСОБА_3   лише  один-  ОСОБА_3  прийняв  спадщину,  що  не  заперечували  сторони  по  справі і  що  підтверджується    довідкою  Білопільської  державної  нотаріальної  контори , тобто ОСОБА_3  реалізував  своє право   на    прийняття  спадщини  відповідно  до  ч.1 ст.1268, ч.1 ст.1269  ЦК  України.

Згідно частини першої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, визнані  сторонами  та  іншими особами,  які беруть участь у справі, не  підлягають  доказуванню.

Враховуючи, що ні позивачі   ні  відповідач, ні треті особи, не заперечували обставин справи-суд вважає правомірним  відмовити   у  визнанні   за позивачами  права  власносі на спадкове майно.

Аналіз  фактичних  обставин  справи    свідчить  про  те, що   спадкоємець першої  черги і  спадкоємець за  заповітом-  ОСОБА_3,прийняв  спадщину  після  смерті  батька, ОСОБА_5 .Що на  час  відкриття  спадщини   не було спадкоємців, які б мали право  на  обов’язкову  частку   у  спадщині . Ніхто із дітей  померлого  ОСОБА_5, крім  сина ОСОБА_3 не  звертався  до нотаріальної  контори  з  заявами  про  прийняття  спадщини, в  судовому  порядку   не  визначав  додатковий  строк  для  прийняття  спадщини.             

За  змістом  ст. 1223 ЦК України  право на  спадкування  мають  особи, визначені  у   заповіті,  а  у  разі  його відсутності, визнання  його недійсним,  неприйняття  спадщини   або  відмови  від  її  прийняття  спадкоємцями  за  заповітом, а також у разі  неохоплення  заповітом  усієї  спадщини   право  на  спадкування  за  законом  одержують особи ,  визначені  у  ст.ст.  1261-1265 ЦК України.

Позивачі  не довели  , що  вони    прийняли  спадщину  після  смерті  батьків, чи  мають право  на  обов’язкову  частку  у  спадщині .

Тобто  фактично  прийняв  спадщину   після  смерті батьків  ОСОБА_3, який  не  визнав  позову  і довів, що єдиним спадкоємцем  першої черги і  спадкоємцем  за  заповітом, який  прийняв  спадщину, є  тільки   він.

Тому у  задоволенні  позову  необхідно  відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 8, 10, 11, 27, 60,61,197, 209, 213, 215,294 ЦПК України,  ст. ст.3, 182,328, 1216,1261,1268,1270,1278 ЦК України, ст.81 ЗК  України, суд,-

вирішив:

Відмовити  у задоволенні  позовних  вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до  Нововирківської  сільської   ради, ОСОБА_3, третіх осіб-  віділу  державного  комітету  по  земельних   ресурсах  у  Білопільському  районі  Сумської  області,  Білопільської     державної   нотаріальної   контори,  -  про  визнання права  власності на   земельну  ділянку  у порядку  спадкування,-

Апеляційна скарга на  рішення   суду  подається протягом   десяти   днів  з  дня   його  проголошення.

Особи,  які  брали участь у   справі,  але  не  були присутні  у  судовому   засіданні   під  час   проголошення  судового  рішення, можуть  подати  апеляційну  скаргу  протягом   десяти  днів    з  дня  отримання  копії  цього  рішення.

Суддя