Справа № 1/0614/255/11
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
24 січня 2012 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Ярмоленка В.В.,
при секретарі Грищенко О.В.
з участю прокурора Козак І.О., Лозовика А.В.
представника служби у справах дітей виконкому Малинської міської ради Вигівської М.М.
законного представника ОСОБА_2, ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши на відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, громадянки України, із неповною середньою освітою, не одруженої, студентки 1-го курсу ПТУ №36, не судимої, -
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
23 вересня 2011 року, близько 08-ї години 15 хвилин, знаходячись в кімнаті №87 гуртожитку ПТУ №36, за адресою АДРЕСА_2, неповнолітня ОСОБА_5, скориставшись відсутністю неповнолітньої ОСОБА_6, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, з корисливих мотивів, викрала золоту сережку, належну потерпілій, чим спричинила їй матеріальну шкоду на суму 121 гривню.
У судовому засіданні в пред'явленому обвинуваченні підсудна свою вину у вчиненні вказаного злочину визнала повністю і показала, що 22 вересня 2011 року в її кімнаті залишалась ночувати ОСОБА_6, яка прокинувшись, пішла в ванну кімнату, а вона, під час прибирання кімнати виявила шкатулку, з якої випали золоті сережки. Одну сережку заховала, та в цей же день здала як лом в відділі продажу ювелірних виробів, отримавши за неї 56 грн., які використала на придбання продуктів харчування.
Потерпіла підтвердила зникнення її сережки 23.09.2011 року за обставин, повідомлених підсудною. Претензій до неї не має, просить її не карати.
Законний представник підсудної, свідок ОСОБА_7, яка є майстром виробничого навчання підсудної, давши по суті аналогічні свідчення, показали, що після того, як їм 23 вересня 2011 року стало відомо про зникнення сережки ОСОБА_6, вони розмовляли з підсудною, намагаючись залагодити інцидент, що трапився, однак ОСОБА_5 довго заперечувала свою причетність до її викрадення.
Свідок ОСОБА_8 підтвердила, що саме підсудна здала їй як лом одну золоту сережку 23.09.2011 року близько 10-ї години 30 хвилин за 56 грн.
Крім повного визнання підсудною вини, показів потерпілої, свідків її винність також доведена матеріалами справи, а саме:
даними протоколу огляду місця події від 23.09.2011 року, в ході якого було оглянуто відділ продажу та обміну ювелірних виробів ТЦ «Квартал», де було виявлено та вилучено золоту сережку, вагою 0,37 грами, належну ОСОБА_6 (а.с.4-5);
висновком товарознавчої експертизи від 24.09.2011 року, згідно якої вартість золотої сережки станом на 23.09.20011 року становить 121 грн.;
висновком експерта від 26.09.2011 року, згідно якого сережка, належна ОСОБА_6 являється золотим виробом;
оголошеними показами свідка ОСОБА_9, відповідно до яких 23.09.2011 року близько 11-ї години ОСОБА_5 прийшла на заняття з цукерками та соком, та почала всіх пригощати, хоча раніше такого ніколи не робила;
актом комплексної судово психолого-психіатричної експертизи №591-2011 року від 29.11.2011 року, відповідно до якого підсудна розуміла протиправність своїх діянь, а також їх наслідків, в даній ситуації вела себе цілеспрямовано.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку щодо винності підсудної у вчиненні крадіжки чужого майна та кваліфікує її діяння за ст. 185 ч. 1 КК України.
Призначаючи покарання суд враховує, що вона раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, виховувалась в неблагополучній сім'ї, батьки позбавлені батьківських прав щодо дітей, має статус дитини позбавленої батьківського піклування, посередньо характеризується по місцю навчання, повністю визнала вину.
Обставиною, що відповідно ст. 66 КК України пом’якшує покарання підсудної, суд визнає вчинення злочину неповнолітньою особою.
Обтяжуючих покарання підсудної обставин судом не встановлено.
З урахуванням думки потерпілої, незначної вартості викраденого майна, те, що тяжких наслідків не настало,виходячи із наявних в санкції ч.1 ст. 185 КК України покарань та умов, закріплених Розділом 15 Кримінального кодексу щодо покарань неповнолітніх, суд вважає за можливе призначити підсудній, яка на час постановлення вироку досягла 16-річного віку, мінімального покарання у виді громадських робіт, яке буде необхідне та максимально достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 100 ч.1 КК України громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім у вільний від навчання чи основної роботи час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити – підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Речовий доказ по справі: золоту сережку, вагою 0,37 грам, яка має форму петельки з шестикутною зірочкою, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 –повернути їй за належністю. (а.с.40).
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд впродовж 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя:В. В. Ярмоленко