Справа №  2-624/11

2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 жовтня 2011 року             Ровеньківський міський суд Луганської області  

у складі:

                                      головуючого судді                     Шумченко Л.В.,

                                      при секретарі                               Запорожцевій С.С.,

                                 за участю адвоката                    ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення подвійного розміру завдатку та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_2 звернулася  до суду з позовом, в якому вказала, що між нею та відповідачкою відбулась домовленість про купівлю-продаж житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Вони домовилися про те, що вона до травня 2011 року виплатить частинами 16000 грн. за будинок, після чого вони проведуть нотаріальне посвідчення договору. В забезпечення виконання зобов’язання відповідач отримала він неї завдаток у розмірі 4000 грн., пізніше –ще 2000 грн. що підтверджується розпискою. В грудні 2010 року вона передала ще 2000 грн., проте письмово вони це не оформили. В січні 2011 року їй стало відомо, що відповідач продала вказаний будинок іншому покупцю. Вона звернулась до відповідачки з вимогою виконати свої зобов’язання або повернути гроші. ОСОБА_3 відмовилась це виконувати, після чого уникає зустрічей та не відповідає на  телефонні дзвінки. У зв’язку з викладеним вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Просила стягнути з відповідачки  на її користь суму завдатку в подвійному розмірі 8000 грн., суму авансу в розмірі 2000 грн., а всього 10000 грн., а також судові витрати в розмірі 220 грн.

          13 вересня 2011 року позивачка уточнила свої позовні вимоги, просила стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на її користь в солідарному порядку суму завдатку в подвійному розмірі  8000 грн., суму авансу в розмірі 2000 грн., а всього 10000 грн., а також судові витрати в розмірі 220 грн.

          ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою, у якій вказала, що не визнає заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, вважає їх необґрунтованими. У липні 2010 року  відбулась усна домовленість між нею та відповідачкою про купівлю-продаж будинку за ціною 18000 грн., а не 16000 грн., як вказує ОСОБА_2 У липні вона отримала за домовленістю завдаток у розмірі 4000 грн. У серпні 2010 року вона ще отримала 2000 грн. Залишену суму відповідачка повинна була сплатити до грудня 2010 року, а не до травня 2011 року, як вказує позивачка. В грудні 2010 року вона подзвонила ОСОБА_2 та спитала, коли вона сплатить залишок суми. ОСОБА_2 відповіла, що на даний час коштів в неї немає та будинок вона вже не має бажання купувати, а також щоб вона сплатила їй гроші, які відповідачка їй надала раніше, а будинок можна продавати іншому покупцю. Вона повернула ОСОБА_2 1000 грн., а ще 1000 грн.  за усною домовленістю вона мала повернути наступного місяця.  Залишок суми 4000 грн. вона не збиралася повертати, так як це був завдаток. У січні 2011 року через те, що будинок почав руйнуватися та розкрадатися, вона продала його іншому покупцю. Через те, що відповідачка не відповідала на телефонні дзвінки та не сплачувала основну суму грошей за будинок, вона втратила декількох покупців, які одразу хотіли сплатити гроші за будинок, крім того, вона не знала, що їй робити і хто мав утримувати у нормальному стані будинок, оскільки після домовленості в ньому ніхто не мешкав і будинок поступово приймав занедбаний стан та почав руйнуватися через те, що ніхто  його не опалював, це спричинило їй моральну шкоду, розмір якої вона оцінює у 5000 грн. Просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2, та стягнути зі ОСОБА_2  5000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та судові витрати.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник підтримали заявлені вимоги, просили їх задовольнити. Заперечували проти зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, просили відмовити у їх задоволенні у зв’язку з необґрунтованістю.

          Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні  позов ОСОБА_2  не визнала, просила його задоволенні відмовити, а свій  зустрічний позов підтримала, просила його задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_4   в судове засідання не з’явився, надав до суду  письмову заяву, у якій вказав, що просить справу розглянути без його участі та прийняти рішення на розсуд суду.

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_2 У липні 2010 року у неї була домовленість про купівлю житлового будинку з ОСОБА_3 Було сплачено завдаток 4000 грн. Потім ОСОБА_2 сплатила ще 2000 грн. Домовленість була про те, що кінцевий розрахунок буде проведено до травня 2011 року. Потім йому слало відомо зі слів ОСОБА_2, що цей будинок продано іншім людям. ОСОБА_2 не відмовлялась від купівлі будинку, а навпаки вони бажали придбати цей дім.

          Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 слід відмовити з наступних підстав.

          Судом було встановлено, що  у липні 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбулась усна домовленість про купівлю-продаж житлового будинку АДРЕСА_1.

          Спірний житловий будинок АДРЕСА_1 належав  ОСОБА_4  на підставі договору купівлі-продажу від  21 березня 2009 року. Будинок було придбано ним в період шлюбу з ОСОБА_3 (ар.с. 38,41).

          Судом встановлено, що 17 липня 2010 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 4000 грн. в рахунок плати за домоволодіння  АДРЕСА_1, що підтверджує розписка. 16 серпня ОСОБА_6 отримала ще 2000 грн. (а.с. 6).

          31 січня 2011 року житловий будинок АДРЕСА_1 було продано  ОСОБА_4 іншим покупцям (ар.с. 38).

          Як убачається з розписки від 17 березня 2011 року, ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 1000 грн.  раніше сплаченого авансу за житловий будинок АДРЕСА_1 (ар.с. 20)

          Відповідно до ч. 1 ст. 570 ЦК України,  завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові   боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

          Згідно вимогам ч. 1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

          Так як письмові докази, які б вказували, що між ОСОБА_2  та              ОСОБА_3 мав місце договір завдатку, відсутні, в судовому засіданні не було встановлено, що сума, сплачена ОСОБА_2 ОСОБА_3 в рахунок належних платежів за будинок, є завдатком.

          Суд не має законних підстав для визнання дійсним договору завдатку, оскільки відсутні докази про укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3  належним чином договору купівлі-продажу житлового будинку, який би передбачав однією з умов сплату завдатку.

          Частиною 2 ст. 570 ЦК України передбачено: якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок  належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

          Суд вважає, що факт передачі  ОСОБА_2 ОСОБА_3 грошей в сумі  6000  грн. в рахунок платежу за будинок , є доказаним, так як підтверджується показаннями свідка , розпискою, не заперечує  факту передачі грошей і відповідач ОСОБА_3

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Суду не було надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_3 ще 2000 грн., тому суд не може прийняти до уваги такі твердження позивачки та її представника.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з  протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 не надала суду доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 вчинила протиправну поведінку щодо неї, яка завдала моральної шкоди. Не надано суду доказів на підтвердження того, що               ОСОБА_3 дійсно було перенесено моральні страждання, в чому вони полягали.

          Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позов  ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а зустрічний позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.

          Як убачається з квитанції від  7 лютого 2011  року , ОСОБА_2 сплатила судовий збір у розмірі 100 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (ар.с. 1,2).

Суд вважає, що з відповідачів  слід стягнути на користь позивача ОСОБА_2  в рахунок відшкодування судових витрат 110 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищевикладеного, керуючись  ст.ст. 23, 547,570 ЦК України,  ст. ст. 10,11,60,88, 212-215 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення подвійного розміру завдатку задовольнити частково.

          Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4  на користь ОСОБА_7  5000 ( п’ять тисяч) гривень.

          Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4  на користь ОСОБА_7 в рахунок часткового, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, відшкодування  судових   витрат 110 ( сто десять) грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_7 відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

          У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовити у зв’язку з необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді  Луганської області через  Ровеньківський міський суд протягом десяти  днів зі дня його проголошення у повному обсязі.

Суддя                                                             Л.В. Шумченко