Справа № 2-2647/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2012 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Масленикова О.А.
при секретарі Д'яченко М.В.
за участю:
позивача – ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представників відповідача : Байрактар Д.І., Бушулян В.О., Парфьонової О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини
про
оскарження дисциплінарних стягнень
та зобов’язання провести звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини в якому просив скасувати накладені на нього адміністративні стягнення від 21 березня 2011 року та 6 квітня 2011 року та зобов’язати відповідача звільнити його з посади за ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
Заявлені позовні вимоги представник позивача ОСОБА_2 підтримав в судовому засіданні та пояснив, що за рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 3 березня 2011 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді завідуючого відділом незаразних хвороб тварин Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини, на підставі чого наказом № 9 від 4 березня 2011 року його було прийнято на попередню посаду. З моменту відновлення ОСОБА_1 на посаді адміністрація Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини стала упереджено до нього ставитись, що виразилось у тому, що: 1/ направляючи позивача на виїзд у господарства району адміністрацією давались ОСОБА_1 такі завдання, що неможливо було робити обідню перерву протягом 6-7 годин; 2/ позивача не було забезпечено спецодягом та засобами індивідуального захисту; 3/ позивача не було направлено для проходження медичного огляду; 4/ з позивачем не було проведено вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці з охорони праці; 5/ не ознайомлено позивача з колективним договором; 6 / не виконано рішення МСЕК про встановлення позивачу 2-ї групи інвалідності щодо умов праці.
Пропрацювавши декілька днів у вказаних умовах, ОСОБА_1 захворів та під час хвороби –21 березня 2011 року був змушений звернутися до В.о. начальника лікарні Парфьонової О.Г. з заявою про розірвання трудового договору на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, однак у розірванні трудового договору зі вказаної підстави, а також в розписі про отримання даної заяви, йому було відмовлено. Після цього ОСОБА_1 направив до відповідача заяву про звільнення через установу зв’язку.
6 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до адміністрації Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини з заявою про видачу йому трудової книжки та проведення розрахунку в зв’язку зі звільненням, однак йому було в цьому відмовлено, в зв’язку з чим він направив вказану заяву через установу зв’язку.
Крім того, 28 березня 2011 року та 11 квітня 2011 року ОСОБА_1 отримав копії наказів № 11 від 21 березня 2011 року та № 12 від 6 квітня 2011 року про накладення на нього дисциплінарних стягнень у вигляді догани.
Вказані догани ОСОБА_1 вважає такими, що накладені безпідставно, в зв’язку з чим його представник просив суд скасувати відповідні накази про накладення на позивача дисциплінарних стягнень від 21 березня 2011 року та 6 квітня 2011 року та зобов’язати відповідача звільнити ОСОБА_1 з посади на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи свого представника та зазначив, що з 4 березня 2011 року, тобто дати відновлення його на посаді за рішенням суду, адміністрація Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини відносилась до нього упереджено, що виразилось у тому, що з його робочого кабінету було винесено електрообігрівач, давались завдання по виїзд в господарства району, при виконанні яких неможливо було приймати їжу, як йому необхідно за медичними показниками, оскільки він є інвалідом 2-ї групи, та не було видано спецодяг. Вказані дії призвели до того, що він захворів та з 10 березня 2011 року до 14 березня 2011 перебував на лікарняному в зв’язку з підвищенням температури. Після 14 березня 2011 року він знову вийшов на роботу, де пропрацювавши до 21 березня 2011 року звернувся до адміністрації з заявою про розірвання трудового договору на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, в чому йому було відмовлено та запропоновано написати заву про розірвання трудового договору з підстав, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Як пояснив суду ОСОБА_1, він не мав наміру звільнятись з роботи за власним бажанням, в зв’язку з чим відмовився писати таку заяву. Наступного дня він захворів та з 22 березня 2011 року до 6 квітня 2011 року перебував на лікарняному. Під час перебування на лікарняному заяву про розірвання трудового договору на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України на адресу адміністрації лікарні ним було направлено поштою, та в наступному отримано поштове повідомлення про отримання лікарнею зазначеної заяви. Як пояснив суду ОСОБА_1,- 6 квітня 2011 року він вийшов на роботу для того, щоб отримати трудову книжку та кінцевий розрахунок, про що подав відповідну заяву, яку адміністрація лікарні приймати відмовилась. Після цього він знаходився на території лікарні, однак в робочому кабінеті не перебував, оскільки там була низька температура. В цей же день ним було відправлено на адресу лікарні листа з заявою про видачу трудової книжки та проведення кінцевого розрахунку і з наступного дня він на роботу не виходив, оскільки вважав припиненими трудові відносини між ним та лікарнею. Зазначає, що протягом роботи на попередній посаді, адміністрацією лікарні не було виконано рішення МСЕК, що йому заборонена важка фізична праця, однак надати докази на підтвердження факту звернення до відповідача з відповідними заявами, суду надати не зміг. Стосовно накладених на нього дисциплінарних стягнень позивач пояснив, що протягом робочого дня 21 березня 2011 року йому не повідомляли про засідання профкому з приводу обговорення питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності і жодних пояснень від нього не відбиралось; щодо дисциплінарного стягнення від 6 квітня 2011 року пояснив, що на момент його накладення вважав себе звільненим з роботи, в зв’язку з чим вважає вказані дисциплінарні стягнення накладеними незаконно. На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача, Байрактар Д.І., Бушулян В.О., Парфьонова О.Г., в судовому засіданні заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, зокрема, посилались на наступне:
1/ відповідно до Переліку посад спеціалістів з ненормованим робочим днем, безпосередньо зайнятих з особливим характером праці згідно Галузевої угоди між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України від 04.03.2002 року № 22, посаду завідувача відділу незаразних хвороб тварин, яку займав позивач –віднесено до посад спеціалістів з ненормованим робочим днем; крім того жодного довготривалого завдання ОСОБА_1 за час його роботи не отримував, в зв’язку з чим його посилання на безперервну роботу протягом 6-7 годин не відповідають дійсності;
2/ спецодяг ОСОБА_1 не отримував з 21.03.2011 р., оскільки від нього не надходило відповідних заявок на його видачу, як передбачено правилами в лікарні;
3/ щодо непроходження медичного огляду позивачем, представниками відповідача було зазначено, що комплексний щорічний медичний огляд проводиться відповідно до розпоряджень Кілійської РДА по встановленому графіку і зважаючи на невеликий період роботи ОСОБА_1., він просто не встиг пройти медичний огляд;
4/ щодо відсутності вступного інструктажу, представники відповідача зазначили, що оскільки ОСОБА_1 є відновлений на посаді, а не вперше прийнятим на роботу, проводити з ним вступний інструктаж по охороні праці для ветеринарних працівників не було необхідності; з інструкцією № 1 по охороні праці для ветеринарних працівників ознайомлені усі спеціалісти лікарні, в тому числі 02.11.2007 року і ОСОБА_1;
5/ колективний договір позивачу пропонувався для ознайомлення, однак він цим правом не скористався;
6/ стосовно рішення МСЕК, представники відповідача зазначили, що жодних рішень або приписів МСЕК стосовно ОСОБА_1 до лікарні не надходило і сам ОСОБА_1 також їх не подавав.
Як зазначають представники відповідача, з моменту відновлення на посаді, ОСОБА_1 почав ухилятися від виконання своїх посадових обов’язків та не виконував поставлені керівництвом перед ним завдання, неодноразово не з’являвся на робочому місці без жодного обґрунтування, за що притягався до дисциплінарної відповідальності та в подальшому був звільнений на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. На підставі викладеного представники відповідача вважали позов ОСОБА_1 необґрунтованим та просили суд відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, заперечення представників відповідача, дослідивши надані сторонами докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 3 березня 2011 року в справі 2-1760/2011, ОСОБА_1 було поновлено на роботі завідуючим відділом незаразних хвороб тварин Кілійської районної лікарні державної медицини та рішення у вказаній частині допущено до негайного виконання.
На виконання рішення суду наказом № 9 від 4 березня 2011 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді завідуючого відділу незаразних хвороб тварин Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини про що у вкладці в трудовій книжці позивача зроблено відповідний запис за № 18.
21 березня 2011 року т.в.о. начальника Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини Парфьоновою О.Г. було винесено наказ № 11, згідно якого за несвоєчасне і неповне виконування своїх посадових обов’язків та невиконання наказу т.в.о. начальника лікарні щодо проведення обстеження ферми ВРХ в господарстві «СВК «Єнікіой», а також за відсутність практичної і методичної допомоги з організації по дотриманню технологічних процесів утримання та годівлі свиней в господарстві СВК «Росія», по відтворенню стада в господарствах ТОВ «Єрмак», - завідуючому відділу незаразних хвороб ОСОБА_1 було оголошено догану.
21 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до адміністрації Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини з заявою про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
Як встановлено судом, сторонами визнається факт подачі ОСОБА_1 відповідної заяви, як і не оспорюється позивачем той факт, що у задоволенні вказаної заяви за усною відповіддю т.в.о. начальника лікарні Парфьонової О.Г. йому було відмовлено у розірванні трудового договору зі вказаної підстави.
Вказану заяву ОСОБА_1 також було надіслано на адресу лікарні поштою 22 березня 2011 року в період його перебуванні на лікарняному з 22 березня 2011 року по 5 квітня 2011 року включно.
6 квітня 2011 року ОСОБА_1І вийшов на роботу, про що розписався у відповідному журналі реєстрації працівників лікарні та надав до адміністрації листок непрацездатності.
Актом, складеним 6 квітня 2011 року зафіксовано факт відсутності завідуючого відділом незаразних хвороб ОСОБА_1 на робочому місці з ранку до 17 години без попередження керівництва про причини своєї відсутності.
6 квітня 2011 року в.о. начальника Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини Бушулян В.О. було винесено наказ № 12, згідно якого за відсутність без поважної причини на робочому місці 06.04.2011 року з дев’ятої години до кінця робочого дня, - завідуючому відділу незаразних хвороб ОСОБА_1 було оголошено догану.
В подальшому факт відсутності на робочому місці ОСОБА_1 в період 7 8, 11 та 12 квітня 2011 року було зафіксовано актами, складеними по Кілійській районній лікарні державної ветеринарної медицини про що 12 квітня 2011 року в.о. начальника лікарні Бушулян В.О. було складено доповідну записку на ім’я начальника управління ветеринарної медицини Кілійському районі Дімова Д.М.
13 квітня 2011 року в.о. начальника Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини Бушулян В.О. було винесено наказ № 13, згідно якого за відсутність без поважної причини на робочому місці з 7 квітня 2011 року по 12 квітня 2011 року завідуючого відділом незаразних хвороб Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини ОСОБА_1 було звільнено з посади з 13 квітня 2011 року згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, про що у вкладці в трудову книжку ОСОБА_1 внесено відповідний запис за № 19.
В подальшому копію зазначено наказу та трудову книжку адміністрацією лікарні було направлено на за адресою проживання ОСОБА_1, однак в зв’язку з його відмовою від одержання, установою зв’язку вказані документи були повернуті до лікарні.
При розгляді і вирішенні справи судом застосовані відповідні положення діючого законодавства:
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Основним законодавчим актом України, яким регулюються трудові відносини, є Кодекс законів про працю України /КЗпП України/.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Виходячи зі змісту частини 3 ст.38 КЗпП України право працівника розірвати у визначений ним строк трудовий договір за власним бажанням наступає якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору.
Чинним законодавством України, а саме: статтями 41,41-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства про працю, про охорону праці, порушення чи невиконання колективного договору, угоди; статтями 172,173 , 175 КК України встановлена кримінальна відповідальність за грубе порушення законодавства про працю, угоди про працю, невиплату заробітної плати та інших установлених законом виплат.
Заявляючи позовні вимоги про зобов’язання відповідача провести звільнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, представник позивача та сам позивач посилались на грубе порушення трудових прав відповідачем.
Однак, ними не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про те, що на час подачі ОСОБА_1 заяви про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України –21 березня 2011 року, з боку відповідача мали місце порушення законодавства про працю відносно позивача.
Доводи позивача щодо порушення відповідачем правил внутрішнього трудового розпорядку, що унеможливлювало для нього реалізувати своє право на обід та відпочинок нічим не підтверджені. Крім того, посада, яку займав позивач, віднесена до посад спеціалістів з ненормованим робочим днем.
Посилання позивача щодо відсутності медичного огляду не заслуговують на увагу в зв’язку з тим, що медичний огляд працівників установи мав бути проведений відповідно до затвердженого графіку. До того ж позивач пропрацював після поновлення на посаді незначний проміжок часу, більшість з якого перебував на лікарняному.
Суд погоджується з відповідачем, що оскільки позивача було відновлено на посаді, він не вважався працівником, якого прийнято на роботу вперше, в зв’язку з чим проведення вступного інструктажу з охорони праці з ОСОБА_1 не було доцільним. Крім того, черговий інструктаж в лікарні проводився в затверджені адміністрацією строки, і на момент відновлення позивача на посаді, вказані строки ще не настали.
Щодо невиконання відповідачем рішення МСЕК, згідно якого ОСОБА_1 було протипоказано фізичну працю, суд виходить з того, що за діючим законодавством, а саме, положеннями ст. 40 КЗпП України в разі неможливості позивача виконувати роботу за станом здоров’я він підлягав переведенню за його згодою на іншу роботу, а у випадку неможливості такого переведення - звільненню на підставі п. 2 ч. 1 вказаної статті. Однак жодних заяв про неможливість виконання роботи на посаді, на якій його було поновлено за судовим рішенням, ОСОБА_1 відповідачу не подавав і про відповідне рішення МСЕК не повідомляв.
Стосовно того, що позивача під час роботи не було забезпечено спецодягом, суд виходить з того, що ОСОБА_1 заявок про видачу спецодягу для виконання трудових обов’язків до адміністрації лікарні у встановленій формі не подавав. Крім того, за змістом ст. ст. 163, 164 КЗпП України в разі невидачі спецодягу адміністрацією лікарні, ОСОБА_1 мав право придбати його за власні кошті з наступною компенсацією витрат на його придбання.
Посилання позивача та його представника на те, що ОСОБА_1 не було ознайомлено з колективним договором, спростовуються наданим відповідачем актом про відмову позивача від ознайомлення з ним.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що наведені позивачем та його представником обставини не можуть свідчити про порушення відповідачем трудових прав ОСОБА_1, та, відповідно, слугувати підставами для розірвання трудового договору з ініціативи працівника на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
Про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про зобов’язання відповідача провести його звільнення з роботи свідчить також той факт, що отримавши 21 березня 2011 року від адміністрації лікарні усну відмову в задоволенні його заяви про звільнення за вказаною підставою, що не оспорювалось в судовому засіданні сторонами, з 22 березня 2011 року по 5 квітня 2011 року включно ОСОБА_1 перебував на лікарняному та 6 квітня 2011 року вийшовши на роботу та розписавшись про це в журналі реєстрації працівників лікарні, пред’явив листок непрацездатності за вказані періоди, тобто вказаними діями фактично визнав продовження трудових відносин з Кілійською районною лікарнею деревної ветеринарної медицини.
З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести звільнення ОСОБА_1 21 березня 2011 року за ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
Щодо вирішення позовних вимог про оскарження накладених відповідачем на позивача дисциплінарних стягнень суд виходить з наступного:
Види та порядок накладення стягнень за порушення трудової дисципліни зазначено в Главі Х КЗпП України.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Згідно ст. 149 КЗпП України/ Порядок застосування дисциплінарних стягнень/ - до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Таким чином для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності діючим законодавством встановлено низку умов, яких має бути дотримано власником або повноваженим ним органом. Зокрема, факт вчинення порушення трудової дисципліни працівником, має бути достовірно встановленим та підтверджуватися певними доказами. Крім того ст. 149 КЗпП встановлено в імперативній формі обов’язок власника або уповноваженого ним органу зажадати від порушника трудової дисципліни письмового пояснення. Вказана умова встановлена законодавцем для того, що встановити обставини за яких вчинено проступок та врахувати ступінь його тяжкості. Недодержання встановлених законодавством умов буде свідчити про незаконність накладення на працівника дисциплінарного стягнення.
З огляду на проаналізовані положення норм КЗпП України, беручи до уваги те, що факт несвоєчасного і неповного виконання своїх посадових обов’язків завідуючим відділом незаразних хвороб Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини ОСОБА_1 не підтверджено жодним доказом, адміністрацією Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини при накладенні дисциплінарного стягнення від 21 березня 2011 року було порушено порядок притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки не було запропоновано йому надати письмові пояснення за фактом дисциплінарного проступку, який ставився йому за вину, для того, щоб встановити обставини вчинення дисциплінарного проступку, суд приходить до висновку, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани, накладене на позивача наказом № 11 від 23 березня 2011 року застосоване до нього з порушенням вимог законодавства, в зв’язку з чим підлягає скасуванню.
Факт незаконності накладення дисциплінарного стягнення від вказаної дати підтверджується також протоколом № 2 загальних зборів профспілки ветеринарної служби Кілійського району від 21 березня 2011 року в якому зазначено, що догана ОСОБА_1 за несвоєчасне і неповне виконування своїх посадових обов’язків була винесена на підставі зроблених начальником управління ветеринарної медицини Дімовим Д.Н. усних висновків, з яким, як пояснив позивач, він перебуває у неприязних стосунках.
Щодо дисциплінарного стягнення, накладеного на позивача наказом від 6 квітня 2011 року № 12, суд приходить до висновку, що підстави для його скасування відсутні з огляду на наступне:
Судом встановлено, що 6 квітня 2011 року ОСОБА_1 вийшов на роботу, про що розписався в журналі реєстрації працівників Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини, таким чином підтвердивши факт свого перебування в трудових відносинах з відповідною організацію. Позивачем підтверджується і сам факт відсутності його на робочому місці, оскільки згідно його пояснень він в робочому кабінеті не перебував, а знаходився в межах території лікарні. При цьому його посилання на неможливість перебування у своєму робочому кабінеті в зв’язку з неналежним температурним режимом в приміщенні, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені жодним доказом і з вирішення вказаного питання до адміністрації лікарні він не звертався. Судом встановлено також, що і в наступні дні ОСОБА_1 на роботу не виходив, оскільки вважав себе звільненим з 21 березня 2011 року за ч. 3 ст. 38 КЗп П України, незважаючи на те, що надав роботодавцю листок непрацездатності за період з 22 березня 2011 року по 5 квітня 2011 року, таким чином в зв’язку з його відсутністю на робочому місці адміністрація лікарні була позбавлена можливості отримати від нього пояснення за фактом його відсутності на робочому місці. Наданими суду актами підтверджується той факт, що позивач уникав спілкування з представниками лікарні; крім того він особисто в судовому засіданні підтвердив факт відмови від отримання в поштовому відділенні листа, направленого з Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини. Таким чином, суд приходить до висновку, що дисциплінарне стягнення від 6 квітня 2011 року було накладено відповідачем на ОСОБА_1 правомірно, в зв’язку з чим в суду відсутні підстави для його скасування.
В зв’язку з частковим задоволенням позову, удові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача
Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК, ст. ст. 38, 147, 149, 232 КЗпП України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини про оскарження дисциплінарних стягнень та зобов’язання провести звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України –задовольнити частково.
Скасувати наказ Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини № 11 від 21 березня 2011 року про застосування до завідуючого відділу незаразних хвороб ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
В іншій частині позовних вимог –відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Кілійської районної лікарні державної ветеринарної медицини на користь держави 107,3 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя Кілійського
районного суду
О. А. Маслеников
- Номер: 6/263/250/2015
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Жовтневий районний суд м. Маріуполя
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.09.2015
- Дата етапу: 13.10.2015
- Номер: 6/263/2/2016
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Жовтневий районний суд м. Маріуполя
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.12.2015
- Дата етапу: 04.01.2016
- Номер: 2/465/855/17
- Опис: про захист честі та гідності
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Франківський районний суд м. Львова
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи: залишено без розгляду
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.08.2016
- Дата етапу: 07.12.2017
- Номер: 2-з/522/95/16
- Опис:
- Тип справи: на заяву про забезпечення позову, доказів у цивільних справах
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Приморський районний суд м. Одеси
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.11.2016
- Дата етапу: 28.12.2016
- Номер: 2-з/522/66/17
- Опис:
- Тип справи: на заяву про забезпечення позову, доказів у цивільних справах
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Приморський районний суд м. Одеси
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.02.2017
- Дата етапу: 28.02.2017
- Номер: 6/686/127/17
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.03.2017
- Дата етапу: 20.04.2017
- Номер: 6/243/78/2020
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.02.2020
- Дата етапу: 11.02.2020
- Номер: 6/243/145/2021
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.02.2021
- Дата етапу: 17.02.2021
- Номер: 2/814/260/2012
- Опис: визнання нікчемної угоди , визнання права власності
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Ленінський районний суд м. Запоріжжя
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи: залишено без розгляду
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.06.2011
- Дата етапу: 23.03.2012
- Номер: 2/544/13731/11
- Опис: ПАТ" ВіЕйБіБанк"
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.08.2011
- Дата етапу: 16.09.2011
- Номер: 6/243/145/2021
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.02.2021
- Дата етапу: 18.08.2021
- Номер: 6/243/69/2024
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.01.2024
- Дата етапу: 29.01.2024
- Номер: 6/243/69/2024
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.01.2024
- Дата етапу: 14.03.2024
- Номер: 6/243/69/2024
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.01.2024
- Дата етапу: 08.04.2024
- Номер: 6/243/69/2024
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.01.2024
- Дата етапу: 08.05.2024
- Номер: 2/1527/9833/11
- Опис: поділ спільного майна подружжя
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Суворовський районний суд м. Одеси
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи: в позові відмовлено
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.03.2011
- Дата етапу: 10.11.2011
- Номер: 2/1304/429/2012
- Опис: про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Галицький районний суд м. Львова
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи: закрито провадження
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.09.2011
- Дата етапу: 26.01.2012
- Номер: 2/609/11783/11
- Опис: стягнення аліментів
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 31.05.2011
- Дата етапу: 24.10.2011
- Номер: 2/1306/9466/11
- Опис: розірвання шлюбу
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-2647/11
- Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
- Суддя: Маслеников О.А.
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.11.2011
- Дата етапу: 14.12.2011