ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
12.10.06 Справа № 18/139А
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Процик Т.С.
Галушко Н.А.
розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Радивилівському районі Рівненської області, м.Радивилів
на постанову Господарського суду Рівненської області від 19.07.2006р.
у справі № 18/139
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Відродження”, с.Опарипси Радивилівського району
до Державної податкової інспекції у Радивилівському районі Рівненської області, м.Радивилів
про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2005р. № 0000052350, № 0000042350
За участю представників сторін:
від позивача: не з”явився.
від відповідача: Коротюк В.О. –головний державний податковий інспектор.
Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено. Заяв про відвід суддів не поступало.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Рівненької області від 19.07.2006р. у справі № 18/139 частково задоволено позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Відродження”, с.Опарипси Радивилівського району до Державної податкової інспекції у Радивилівському районі Рівненської області, м.Радивилів та визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 09.08.2005р. № 0000052350 в повному обсязі та № 0000042350 –в частині застосування штрафних санкцій в сумі 8520,09 грн., в решті позову - відмовлено.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем пропущено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлені ст.250 ГК України.
Скаржник, відповідач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду в частині задоволення позову скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач письмового заперечення на апеляційну скаргу не подав, уповноваженого представника у судове засідання не скерував, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Виходячи з приписів ч.4 ст.196 КАС України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову місцевого господарського суду –скасувати, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Дубенською ОДПІ було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання податкового та валютного законодавства сільськогосподарським виробничим кооперативом "Відродження" за період з 01.07.2002р. по 31.03.2005р., про що складено акт перевірки від 09.08.2005р. № 187/23/30718418. В результаті перевірки встановлено порушення вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо несвоєчасності сплати з порушенням граничних термінів сум податкових зобов'язань по фіксованому сільськогосподарському податку. За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення від 09.08.2005р. № 0000052350 та № 0000042350, якими на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" до позивача застосовано штрафні санкції відповідно: у розмірі 20% в сумі 1050,70 грн. за затримку від 31 до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку у розмірі 5253,50 грн. та в розмірі 50% в сумі 15991,09 грн. за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку в розмірі 31982,09 грн.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
З матеріалів справи вбачається, що це розрахунки по фіксованому сільськогосподарському податку за 2003-2004рр., подані платником та рішення про розстрочки сплати даного податку
Підпунктом 17.1.7 п.17.1 ст.17 даного Закону визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 -17.1.6 цього пункту, чи ні.
Згідно з карткою особового рахунку позивача та розрахунку штрафних санкцій, штрафні санкції в розмірі 50% застосовані за період з 29.05.2003р. по 30.11.2004р. становлять 15991,09 грн. по сумам податкових зобов'язань по фіксованому сільськогосподарському податку, які фактично сплачені, починаючи з 29.08.2003р. по 17.06.2005р. та в розмірі 20% за період з 01.09.2003р. по 30.10.2003р., що становить 1050,70 грн., по сумам податкових зобов'язань, які фактично сплачені, починаючи з 13.11.2003р. по 26.12.2003р. Наведеного позивачем документально не спростовано, документальних доказів своєчасності сплати платежів по фіксованому сільськогосподарському податку за наведені періоди не надано.
При цьому, вірно встановивши наявність факту порушення позивачем пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та визнання нечинними спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки неправомірно застосував до спірних правовідносин ст.ст.238, 250 ГК України, які не підлягали застосуванню, так як відповідно до п.1 ст.4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб”єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб”єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб”акта господарювання. Натомість суд першої інстанції не застосував ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якою встановлено строки давності визначення сум податкових зобов”язань, і яка підлягала застосуванню.
За наведених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова місцевого господарського суду –скасуванню в частині задоволення позову, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права.
Тому керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задоволити.
Скасувати постанову Господарського суду Рівненської області від 18/139 в частині задоволення позовних вимог та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 09.08.2005р.: № 0000052350 - в повному обсязі та № 0000042350 –в частині застосування штрафних санкцій в сумі 8520,09 грн.
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Процик Т.С.
Суддя Галушко Н.А.