Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14.11.2011                                                             2-878/11

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого –судді Москаленко В.В.,

при секретарі –Прудовій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором  

встановив:

   В обґрунтування позову позивач вказав, що 19.03.2008 року між ПАТ “ПроКредит Банк” та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 24.956 про надання кредиту в сумі 25000 грн. на строком користування кредитом 36 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 20% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

       16.10.2009 року до Кредитного договору №24.956 від 19.03.2008 року було укладено Договір №1 про внесення змін до кредитного договору. Позивач свої обов,язки перед відповідачем за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

     Порушуючи умови кредитного договору, відповідач свої зобов’язання належним чином не  виконував, у зв’язку з чим, станом на 11.07.2011 року відповідач має заборгованість  за Кредитним договором №24.956 від 19.03.2008 року в сумі 41572 грн. 14 коп., а саме: сальдо за кредитом- 12969,60 грн.; відсотки за графіком- 764,96 грн.; пеня-27837,58 грн..

     21.02.2008  року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 Було укладено Кредитний договір №24.901, згідно умов якого позивач надав ОСОБА_1 кредит в сумі 50000 грн. Строк користування кредитом 33 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 22% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

        16.10.2009 року до Кредитного договору №24.901 від 21.02.2008 року було укладено Договір №1 про внесення змін до Кредитного договору.Позивач свої обов,язки перед відповідачем за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

        Порушуючи умови кредитного договору, відповідач свої зобов’язання належним чином не  виконувала, у зв’язку з чим, станом на 11.07.2011 року відповідач має заборгованість  за Кредитним договором №24.901 від 21.02.2008 року в сумі 33649 грн. 22 коп., а саме: сальдо за кредитом- 20345,34 грн.; відсотки за графіком- 1949,81 грн.; пеня-11354,07 грн..

      В забезпечення виконання Кредитного договору №24.956 від 19.03.2008 року, Кредитного договору №24.901 від 21.02.2008 року було укладено договір застави транспортного засобу №24.956-ДЗ 1 від 19.03.2008 року, згідно з яким відповідач ОСОБА_1 Передала у заставу транспортний засіб- легковий седан Chevrolet Aveo 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.  10.09.2008 року до Договору застави транспортного засобу №24.956-ДЗ1 було внесено зміни Договором №1 про внесення змін до договору застави транспортного засобу №24.956-ДЗ1 від 19.03.2008 року.  16.10.2009 року до Договору застави транспортного засобу  №24.956-ДЗ1 було внесено зміни Договором №2 про внесення змін до договору застави транспортного засобу №24.956-ДЗ1 від 19.03.2008 року.

      Також, в забезпечення виконання Кредитного договору №24.956 від 19.03.2008 року, Кредитного договору №24.901 від 21.02.2008 року було укладено договір поруки №24.901-ДП від 21.02.2008 року з ОСОБА_2, за яким поручитель зобов,язався перед кредитором відповідати по зобов,язанням позичальника за Кредитним договором № 24.956 від 19.03.2008 року в повному обсязі. 16.10.2009 року по Договору поруки №24.956 від 19.03.2008 року Договором №1 про внесення змін по Договору поруки було внесено зміни.

        11.07.2001 року позивачем було пред,явлено відповідачам вимоги про повне дострокове погашення кредиту та усіх нарахувань за ним. Однак, відповідачі  вимоги банку не виконали.

       Просить стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ “ПроКредит Банк” заборгованість за кредитними договорами всього в сумі 75221 грн. 36 коп.,  а також витрати по сплаті судового збору  сумі 1298 грн.68 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн

   В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, при цьому давши аналогічні пояснення по суті поданого позову.

    Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнала частково в розмірі 74221,36 грн., пояснивши, що вона вже сплатила  частку боргу у розмірі 1000 грн.

         Відповідач ОСОБА_2 .   у судовому засіданні позов визнав частково в розмірі 74221,36 грн., пояснивши, що ОСОБА_1 вже сплатила  частку боргу у розмірі 1000 грн.   

   Суд, вислухавши сторони по справі, дослідивши й оцінивши надані письмові докази по справі в їх сукупності вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

   Відповідно до ст. 10 ЦПК України Цивільне  судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

   Сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  мають рівні  права  щодо  подання  доказів,  їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

   Кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.

   Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

   Згідно ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для
ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

   Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

   Згідно ст. 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння
зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.
   Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

   Кожна  із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того,  що обов'язок виконується належним боржником  або  виконання приймається  належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

   У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

     Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

   У відповідності до ст. 611 у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

    1) припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору;

    2) зміна умов зобов'язання;

    3) сплата неустойки;

    4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

   Згідно ст. 612 ЦК України боржник  вважається  таким,  що  прострочив виконання зобов”язання ,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

   Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
   Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
   Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

   Статтею 625 ЦК України передбачено - боржник   не   звільняється   від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

   В статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

   У відповідності зі ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув  суму  позики,  він зобов'язаний  сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.  Якщо позичальник своєчасно не повернув  речі,  визначені родовими ознаками,  він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу,  яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві,  незалежно  від  сплати  процентів,  належних  йому відповідно до статті 1048 цьогоКодексу.
    Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має  право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті  1048  цього Кодексу.

   Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

   В судовому засіданні встановлено, що 19.03.2008 року між ПАТ “ПроКредит Банк” та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 24.956 про надання кредиту в сумі 25000 грн. на строком користування кредитом 36 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 20% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

       16.10.2009 року до Кредитного договору №24.956 від 19.03.2008 року було укладено Договір №1 про внесення змін до кредитного договору. Позивач свої обов,язки перед відповідачем за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

     Порушуючи умови кредитного договору, відповідач свої зобов’язання належним чином не  виконував, у зв’язку з чим, станом на 11.07.2011 року відповідач має заборгованість  за Кредитним договором №24.956 від 19.03.2008 року в сумі 41572 грн. 14 коп., а саме: сальдо за кредитом- 12969,60 грн.; відсотки за графіком- 764,96 грн.; пеня-27837,58 грн..

     21.02.2008  року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 Було укладено Кредитний договір №24.901, згідно умов якого ОСОБА_1 Кредит в сумі 50000 грн. Строком користування кредитом 33 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 22% річних, виходячи з 360 календарних днів у році.

        16.10.2009 року до Кредитного договору №24.901 від 21.02.2008 року було укладено Договір №1 про внесення змін до Кредитного договору.Позивач свої обов,язки перед відповідачем за Кредитним договором виконав в повному обсязі.

        Порушуючи умови кредитного договору, відповідач свої зобов’язання належним чином не  виконував, у зв’язку з чим, станом на 11.07.2011 року відповідач має заборгованість  за Кредитним договором №24.901 від 21.02.2008 року в сумі 33649 грн. 22 коп., а саме: сальдо за кредитом- 20345,34 грн.; відсотки за графіком- 1949,81 грн.; пеня-11354,07 грн..

      В забезпечення виконання Кредитного договору №24.956 від 19.03.2008 року, Кредитного договору №24.901 від 21.02.2008 року було укладено договір застави транспортного засобу №24.956-ДЗ 1 від 19.03.2008 року, згідно з яким відповідач ОСОБА_1 Передала у заставу транспортний засіб- легковий седан Chevrolet Aveo 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.  10.09.2008 року до Договору застави транспортного засобу №24.956-ДЗ1 було внесено зміни Договором №1 про внесення змін до договору застави транспортного засобу №24.956-ДЗ1 від 19.03.2008 року.  16.10.2009 року до Договору застави транспортного засобу  №24.956-ДЗ1 було внесено зміни Договором №2 про внесення змін до договору застави транспортного засобу №24.956-ДЗ1 від 19.03.2008 року.

      Також, в забезпечення виконання Кредитного договору №24.956 від 19.03.2008 року, Кредитного договору №24.901 від 21.02.2008 року було укладено договір поруки №24.901-ДП від 21.02.2008 року з ОСОБА_2, за яким поручитель зобов,язався перед кредитором відповідати по зобов,язанням позичальника за Кредитним договором № 24.956 від 19.03.2008 року в повному обсязі. 16.10.2009 року по Договору поруки №24.956 від 19.03.2008 року Договором №1 про внесення змін по Договору поруки було внесено зміни.

        11.07.2001 року позивачем було пред,явлено відповідачам вимоги про повне дострокове погашення кредиту та усіх нарахувань за ним. Однак, відповідачі  вимоги банку не виконали.

         Відповідач ОСОБА_1 Сплатила частку заборгованості у розмірі 1000 грн., що підтверджується копією квитанції від 28.10.2011 року.

       За таких обставин, з урахуванням усіх представлених сторонами доказів,суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

        Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача судовий збір в сумі 1298 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

   На підставі викладеного, керуючись ст.10, 11, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст.ст. 525-527, 530, 533, 610-612, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

   Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

   Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства «ПроКредит Банк»заборгованість за кредитним договором в сумі 74221 грн.36 коп., судовий збір у сумі 1298 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

     В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за їх необґрунтованістю.

   Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів. Апеляційна скарга подається апеляційному суду Луганської області через Рубіжанський міський суд.

Суддя                                                      В.В.Москаленко