Справа № 2-1655\2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2007 року Дергачівський районний суд
Харківської області
в складі: головуючого - судді Жорняк О.М.
при секретарі Поповій Н.П.
за участі адвоката ОСОБА_1
розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5про визнання угоди дійсною, перерозподіл частки в домоволодінні та про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування по заповіту, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_2. в особі представника ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4., ОСОБА_5. про визнання угоди дійсною, перерозподіл частки в домоволодінні та про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування по заповіту.
В обґрунтування позову позивачка ОСОБА_2. посилається на те, що після смерті бабусі ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року на підставі заповіту їй належить 1\4 квартири АДРЕСА_1. Заповіт засвідчений секретарем Мало-Данилівської селищної ради 25.05.1994 року за реєстровим номером 62.
Позивачка прийняла спадщину, 23.09.2006 року отримала свідоцтво на право власності по заповіту на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1, в якій проживає до теперішнього часу.
Крім цього., ОСОБА_6. належала 1\6 частина домоволодіння, розташованого вАДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу, засвідченого Дергачівською держнотконторою 19.07.1960 року, реєстровий номер 2888. Цей договір був зареєстрований в Бюро технічної інвентаризації 12.01.1962 року за реєстровим номером 78, про що свідчить штамп на договорі купівлі-продажу, але в БТІ ця реєстрація відсутня.
Для оформлення спадкових прав позивачки на цю частину будинку, у зв'язку з знесенням іншої'о будинку, виникла необхідність перерозподілу часток з 1\6 на 27X100 частин від усієї будівлі.
30.01.1996 року бабуся позивачки - ОСОБА_6. придбала на підставі домашньої угоди за 19.500.000 карбованців частину вищевказаного будинку у ОСОБА_4., а саме: приміщення 2-1 площею 10, 3кв.м, веранду 1 площею 5, 4 кв.м, які на теперішній час складають 26М00 частин.
Про отримання грошей на частину будинку ОСОБА_4. видала бабусі позивачки ОСОБА_6 розписку та не оспорює того, що фактичного продала частину будинку, який раніше належав її матері ОСОБА_7. Бабуся позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і позбавлена можливості оформити угоду з ОСОБА_4, яка нотаріально не відбулася. Але
виконання договору відбулося, погоджені всі суттєві умови договору, тому позивачка вважає, що є всі підстави для того, щоб цю угоду, договір купівлі-продажу частини будівлі, визнати дійсною.
Позивачка ОСОБА_2. прийняла та оформила на своє ім'я частину спадкового майна ОСОБА_6. та вважає, що має право в порядку спадкування по заповіту на майно, яке належало її бабусі ОСОБА_6. на день смерті, а саме на 27\100 частин будівлі, на підставі договору купівлі-продажу від 19.07.1960 року і перерозподіл часток по цьому договору, а також на підставі договору купівлі-продажу від 30.01.1996 року - 26\100 частин цього домоволодіння при визнанні цієї угоди дійсною, тобто 27\100 частин+26\100 частин=53\100 частин від усієї будівлі.
Позивачка ОСОБА_2. та представники позивачки в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.
Відповідачка по справі ОСОБА_4. в судове засідання не з'явилася, в поданій суду заяві проти задоволення позову не заперечувала, просила справу розглядати в її відсутність.
Відповідачка ОСОБА_5. позовні вимоги визнала повністю, не заперечувала проти задоволення позову.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши надані суду докази, приходить до наступного. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову судом ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачці після смерті бабусі - ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року на підставі заповіту належить 1\4 квартири АДРЕСА_1. Заповіт засвідчений секретарем Мало - Данилівської селищної ради 25.05.1994 року за реєстровим номером 62.
Позивачка прийняла спадщину, 23.09.2006 року отримала свідоцтво на право власності по заповіту на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1, в якій проживає до теперішнього часу.
Крім цього, ОСОБА_6. належала 1\6 частина домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу, засвідченого Дергачівською держнотконторою 19.07.1960 року, реєстровий номер 2888. Цей договір був зареєстрований в Бюро технічної інвентаризації 12.01.1962 року за реєстровим номером 78, про що свідчить штамп на договорі купівлі-продажу, але в БТІ ця реєстрація відсутня.
Для оформлення спадкових прав позивачки на цю частину будинку, у зв'язку з знесенням іншого будинку, виникла необхідність перерозподілу часток з 1\6 на 27\100 частин від усієї будівлі.
30.01.1996 року бабуся позивачки - ОСОБА_6. придбала на підставі домашньої угоди за 19.500.000 карбованців частину вищевказаного будинку у ОСОБА_4., а саме: приміщення 2-1 площею 10, 3кв.м, веранду 1 площею 5, 4 кв.м, які на теперішній час складають 26М00 частин.
Про отримання грошей на частину будинку ОСОБА_4. видала бабусі позивачки ОСОБА_6 розписку та не оспорює того, що фактичного продала частину будинку, який раніше належав її матері ОСОБА_7. Бабуся позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і позбавлена можливості оформити угоду з ОСОБА_4., яка нотаріально відбулася. Але виконання договору відбулося, погоджені всі суттєві умови договору, тому позивачка вважає, що є всі підстави визнати цю угоду, договір купівлі-продажу частини будівлі, дійсною.
Позивачка ОСОБА_2. прийняла та оформила на своє ім'я частину спадкового майна ОСОБА_6. та вважає, що має право в порядку спадкування по заповіту на майно, яке належало її бабусі ОСОБА_6. на день смерті, а саме на 27\100 частин будівлі, на підставі договору купівлі-продажу від 19.07.1960 року і перерозподіл часток по цьому договору, а також на підставі договору купівлі-продажу від 30.01.1996 року - 26\100 частин цього домоволодіння при визнанні цієї угоди дійсною, тобто 27\100 частин+26\100 частин=53\100 частин від усієї будівлі.
Згідно ст. 47 ЦК України ( в редакції 1963 року), якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі на вимогу сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому випадку наступне нотаріальне оформлення угоди не потрібно.
Відповідно до ст. 534 ЦК України (в редакції 1963 року) кожен громадянин може по заповіту залишити все своє майно або частину його одному або кільком особам.
При таких обставинах, з урахуванням доказів, наданих по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2. підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі ст. ст. 47, 524, 534 ЦК України( в редакції 1963 року), керуючись ст. ст. 130, 174 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати дійсною угоду - договір купівлі-продажу 26U00 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, яка відбулася 30.01.1996 року між продавцем ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_6.
Визнати за ОСОБА_6 по праву власності приміщення 2-1 площею 10.3 кв.м, 2-2 площею 13.9 кв.м, веранду 1 площею 5, 4 кв.м, що складають 26М00 частин цього домоволодіння.
Перерозподілити частки у вищевказаному домоволодінні з 1\6 частини на 27\100 частин і вважати належними по праву власності ОСОБА_6 не 1\6 частину, а 27\100 частин.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадщину по заповіту, засвідченому секретарем виконкому Малоданилівської селищної ради від 25.05.1994 року ( реєстровий номер 62) на 53\100 частин домоволодіння, розташованого на АДРЕСА_2, після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України