П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

20.01.2012 Справа №2-а-25240/11

    Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі:          головуючого судді          Гуменного П.П.

при секретарі          Вербицького Р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Тернопільській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ВО1 № 119072 від 27.12.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови ВО1 № 119072 від 27.12.2011 року, якою його  притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн., посилаючись на те, що він не вчиняв інкрімінованого правопорушення. Просить скасувати дану постанову, посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням вимог передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення про всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в позовній заяві, просить скасувати постанову ВО1 № 119072 від 27.12.2011 року винесену відносно нього за ч.1 ст.122 КУпАП, відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн., посилаючись на те, що він не порушував вимоги п.15.9и ПДР України, оскільки він 27.12.2011 року керуючи транспортним засобом д.н.з.НОМЕР_1, в м.Тернополі по вул.Оболоня біля території ринку він зупинив неподалік в»їзду на територію автовокзалу.  Працівник ДАІ  не зміг йому пояснити суть порушення і до якої конкретно прилеглої території він порушив межі паркування, оскільки згідно п.15.9 и ПДР України конкретно вказано виїзд з прилеглої території, а не в»їзд.  Інспектор ДПС не з»ясував даних обставин та склав стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення на нього стягнення. Вважає що у інспектора не було жодних підстав виносити відносно нього постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.

Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області Деменюк П.О. в судовому засіданні позову не визнав та суду пояснив, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 винесена у відповідності до чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

         Постановою інспектора підрозділу УДАІ УМВСУ в Тернопільській області серії ВО1 № 119072 від 27.12.2011 року, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 260 грн., за те, що він 27.12.2011 року керуючи транспортним засобом д.н.з.НОМЕР_1, в м.Тернополі по вул.Оболоня, здійснив зупинку транспортного засобу на виїзді з прилеглої територій, чим порушив вимогу п.15.9 и ПДР України.

Із змісту ст.8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, слідує, що адміністративній відповідальності підлягають особи, які вчинили адміністративне правопорушення.

 Згідно ст.245 КУпАП  завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інші.

  Відповідно до положень ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім цього, відповідно до п.3 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд, вирішує справу на основі наявних доказів.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 не порушував вимоги п.15.9и ПДР України, оскільки 27.12.2011 року керуючи транспортним засобом д.н.з.НОМЕР_1, в м.Тернополі по вул.Оболоня біля території ринку він здійснив зупинку автомобіля неподалік в»їзду на територію автовокзалу. Працівник ДАІ не вказав суть порушення і до якої конкретно прилеглої території він порушив межі паркування, оскільки згідно п.15.9 и ПДР України конкретно вказано виїзд з прилеглої території, а не в»їзд.  Інспектор ДПС не з»ясував даних обставин та безпідставно склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення на нього стягнення.

В матеріалах відсутні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого, ч.1 ст.122 КУпАП, тобто умисного порушення вимог п.15.9и ПДР України і таких відповідачем не представлено.

          Належних доказів вини позивача, які б підтверджували обґрунтованість винесення відповідачем оскаржуваної постанови, в тому числі і тих, які б спростовували твердження про те, що позивач не порушував вимоги п.15.9и ПДР України, суду не представлено.

 Судом встановлено, що правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, обґрунтовується лише оскаржуваною постановою інспектора підрозділу УДАІ УМВСУ в Тернопільській області від 27.12.2011 року. Інших доказів, які б підтверджували обґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема пояснення очевидців, результатів відео фіксації, відповідачем не представлено.

 Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що в її резолютивній частині відсутні висновки про те, чи визнаний винним ОСОБА_1 і у вчиненні якого саме правопорушення, а лише зазначено про накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн., що суперечить вимогам ст.283 КУпАП щодо повного опису обставин, установлених при розгляді справи.  

 Аналізуючи вищенаведене, суд, приходить до висновку що оскаржувану постанову винесено без наявності достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому її слід  скасувати.

 Керуючись ст.ст.11, 18, 70, 71, 86, 158, 163, 186 КАС України, ст.8,122,245, 280, 256, 293, 294 КУпАП,  Правил дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

  Адміністративний позов задовольнити.

Постанову інспектора підрозділу УДАІ УМВСУ в Тернопільскій області серії ВО1 № 119072 від 27.12.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. – скасувати.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяП. П. Гуменний