ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2011 року справа № 5020-1602/2011
За позовом публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
до житлово - будівельного кооперативу "Лазурний" (99021, м. Севастополь, вул. Т. Шевченко, 50)
про стягнення заборгованості у розмірі 6014,56 грн
Суддя Плієва Н.Г.
за участю:
представника позивача –ОСОБА_1, довіреність № 6428/0/2-11 від 14.04.2011
представник відповідача –ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.11.2011
Обставини справи:
06.10.2011 публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі –ПАТ „ЕК „Севастопольенерно”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до житлово - будівельного кооперативу "Лазурний" (далі –ЖБК „Лазурний”) про стягнення заборгованості за використану електроенергію в сумі 6128,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 5185 від 12.04.2006 на поставку електричної енергії.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 07.10.2011 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 26.10.2011.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
05.12.2011 представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість з активної електричної енергії в сумі 6014,56 грн.
Враховуючи положення частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв вищезазначену заяву позивача до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні погодився, що сума заборгованості житлово - будівельного кооперативу "Лазурний" перед позивачем за спожиту електричну енергію складає 6014,56 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
12.04.2006 між відкритим акціонерним товариством „Енергетична компанія „Севастопольенерго”, назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (Постачальник) та житлово - будівельним кооперативом "Лазурний" (Споживач) укладено договір № 5185 на постачання електричної енергії (далі –Договір) (а.с. 9-15).
Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 5,8 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов Договору.
У розділі 2 Договору сторони визначили власні обов’язки.
Зокрема, Постачальник зобов’язався постачати Споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 Договору, згідно з категорією струмоприймачів Споживача та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”, із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (підпункт 2.2.2 пункту 2.2 Договору).
В свою чергу, Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показників обліку електричної енергії ”; здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної енергії між електромережею та електроустановками Споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії ” (підпункти 2.3.3-2.3.4 пункту 2.3 Договору).
Пунктом 7.1 Договорів передбачено, що облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж Споживача, здійснюється відповідно до вимог Правил користування електричною енергією. У випадку порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів відносно влаштування та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються для розрахунків за спожиту електроенергію, а обсяг споживання визначається постачальником шляхом розрахунків, згідно з вимогами додатку „Порядок розрахунків ”.
Згідно з пунктом 9.3 Договору спірні питання стосовно виконання умов Договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.
Сторони дійшли згоди, що Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2006. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до спливу строку дії Договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії чи перегляд його умов (пункт 9.4 Договору).
Оскільки жодна зі сторін не заявила про припинення Договору, він є продовженим на наступні періоди на тих самих умовах.
Відповідно до порядку розрахунків, розрахунковим періодом є період з 10 календарного числа попереднього розрахункового місяця до такого ж числа поточного місяця; датою остаточного розрахунку є 15 число поточного місяця (пункт 1 Додатку 6 до Договору).
Платник здійснює оплату спожитої електричної енергії в строк до 5 операційних днів з дати виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку (пункт 3 Додатку 6 до Договору).
В якості доказів наявності заборгованості відповідача за договором № 5185 від 12.04.2006 позивач надав суду акти про використання електричної енергії.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за зміненими позовними вимогами, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини сторін є зобов’язальними, які виникли з договору поставки електричної енергії, тому підпадають під правове регулювання норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також спеціального законодавства в сфері електроенергетики, а саме: Закону України „Про електроенергетику” та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Згідно зі статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” та пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга статті 714 Цивільного кодексу України).
Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договорів. Точки продажу електричної енергії визначені у Додатку 2 „Акт розмежування балансової належності електромереж і експлуатаційної відповідальності сторін”.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За умовами Договору відповідач був зобов’язаний сплатити вартість спожитої електричної енергії не пізніше 15 числа поточного місяця.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що позивачем своєчасно надсилались рахунки на сплату електроенергії відповідачу, проте останнім зобов'язання щодо своєчасної оплати виконувалось не належним чином.
З матеріалів справи вбачається, з урахуванням часткової сплати заборгованості, відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 6014,56 грн, що також не спростовувалось представником відповідача у судовому засіданні.
За викладених обставин позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” щодо стягнення з відповідача заборгованості за активну електричну енергію у сумі 6014,56 грн за Договором № 5185 від 12.04.2006 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 102,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з житлово - будівельного кооперативу "Лазурний" (ідентифікаційний код 26264831; 99021, м. Севастополь, вул. Т. Шевченко, 50; р/р 26009945117821 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (ідентифікаційний код 05471081; 99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44; рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 в Севастопольському міському відділенні „Ощадбанк” № 4548, МФО 384027) заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 6014,56 грн (шість тисяч чотирнадцять грн 56 коп).
3. Стягнути з житлово - будівельного кооперативу "Лазурний" (ідентифікаційний код 26264831; 99021, м. Севастополь, вул. Т. Шевченко, 50; р/р 26009945117821 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (ідентифікаційний код 05471081; 99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44; р/р 260073537 в АБ „Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) судовий збір у розмірі 102,00 грн (сто дві грн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Плієва
Рішення оформлено відповідно до вимог
відповідно до статті 84 Господарського
процесуального кодексу України 12.12.2011