ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2011 року справа № 5020-1699/2011
За позовом Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки
(95011, м. Сімферополь, вул. Самокиша, 30)
в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки (99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 1)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості в сумі 14938,27 грн
Суддя Плієва Н.Г.
за участю:
представника позивача –ОСОБА_2, довіреність №9 від 25.02.2011.
відповідача –не з’явився
ВСТАНОВИВ:
Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 14938,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов’язань за договором № 99 від 01.01.2009 здачі в операційну оренду основних засобів.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.10.2011 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 15.11.2011.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 30.11.2011.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату та місце судового розгляду повідомлялась у встановленому законом порядку. Правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористалась, не надала суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2009 між Севастопольським міським ринковим торг управлінням "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 99 здачі в операційну оренду основних засобів (далі -договір) (а.с. 19 -20).
Відповідно до п. 1.1 договору, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування загальні засоби - торгівельну площу у розмірі 4,09 кв.м. для розміщення торгівельного тимчасового павільйону № 8, який належить позивачу та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
За умовами договору орендна плата встановлюється в сумі 470,00 грн в місяць з урахуванням ПДВ та щомісячним перерахунком орендної плати на індекс інфляції за даними Держкомстату України (п. 3.1 договору).
Крім орендної плати Орендар щомісячно відшкодовує Орендодавцю вартість спожитих Орендарем комунальних послуг (п. 3.4 договору).
Орендар зобов'язаний своєчасно не пізніше 5-го числа поточного місяця та в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 8.1. договору, строк дії договору з 01.01.2009 по 31.12.2009, а відносно зобов'язань по розрахункам у випадку невиконання їх орендатором та у разі заподіяння збитків орендодавцю до повного проведення розрахунків і відшкодування.
У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення, зміни цього договору після закінчення строку його дії на протязі одного місяця, договір вважається продовженим на той же строк і на тих самих умовах, які були передбачені цім договором (п. 8.6 договору).
Договірні зобов’язання відповідачем перед позивачем не виконано: не сплачено орендну плату за період з вересня 2009 року по жовтень 2011 року, у зв'язку з чим у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед позивачем утворився борг в сумі 12220,00 грн.
Стягнення заборгованості у зазначеній сумі, а також інфляційних збитків, 3% річних та пені є предметом даного позову.
Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарських кодексом України.
Нормами статті 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що за період з вересня 2009 року по жовтень 2011 року фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не сплачено заборгованість у розмірі 12220,00 грн. Доказів сплати цієї заборгованості відповідачем не надано.
На підставі викладеного, суд вважає суму заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 12220,00 грн за період з вересня 2009 року по жовтень 2011 року обґрунтованою, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань позивач просить суд стягнути з відповідача 1468,57 грн пені, 3% річних у розмірі 401,99 грн та 847,71 грн інфляційних збитків.
Згідно зі статтями 546, 549, частиною третьою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 7.2 договору за порушення строку, передбаченого п. 4.2 , орендар сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
У відповідності з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проте, позивачем при здійсненні розрахунку пені не враховано вищевказане положення закону, позивач просить стягнути пеню у розмірі 1468,57 грн за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року.
Судом здійснений наступний розрахунок пені.
Сума боргу, грн.Період простроченняКількість днів прострочення Сума пені, грн.
470,0026.04.2011-25.10.201118336,52
470,0006.05.2011-25.10.201117334,53
470,0006.06.2011-25.10.201114228,34
470,0006.07.2011-25.10.201111222,35
470,0006.08.2011-25.10.20118116,17
470,0006.09.2011-25.10.2011509,98
Всього:147,89
Суд вважає за необхідне в цій частині позов задовольнити частково, а саме сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 147,89 грн.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок позивача 3 % річних за період з 06.09.2009 по 25.10.2011 визнаний судом правильними, а тому позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 401,99 грн підлягають задоволенню.
За розрахунком позивача інфляційні втрати складають 847,71 грн, період їх нарахувань визначений позивачем з вересня 2009 року по жовтень 2011 року наростаючим підсумком.
Однак, при здійсненні цього розрахунку, позивачем допущено арифметичні помилки, у зв’язку з чим за розрахунком суду, з урахуванням рекомендацій, які містяться у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 інфляційні витрати складають суму 2199,60 грн. (12220,00 грн х 118 % - 12220,00 грн).
Проте, позивач не скористався своїм правом щодо збільшення позовних вимог в цієї частині позову, наданим йому частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, клопотань щодо виходу судом за межі позовних вимог заінтересованими особами не надавались, тому суд, враховуючи межі заявлених позивачем позовних вимог вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні витрати в межах заявлених позовних вимог, у сумі –847,71 грн.
Таким чином, з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 стягненню підлягає 13617,59 грн, з яких 12220,00 грн - основний борг; 147,89 грн –пеня; 847,71 грн - втрати від інфляції; 401,99грн - 3% річних.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 05.12.2011.
На підставі наведеного, керуючись статтями 49, 80-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, розрахункові рахунки не відомі) на користь Управління кооперативної торгівлі та ринків Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки (99011, м. Севастополь, вул. Щербака, 1, ідентифікаційний код 20750312, р/р 26001060124775, в СФ КБ ПриватБанк, МФО 324935) 13617,59 грн (тринадцять тисяч шістсот сімнадцять грн 59 коп.), з яких: 12220,00 грн - основний борг; 147,89 грн –пеня; 847,71 грн - втрати від інфляції; 401,99 грн - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 136,17 грн (сто тридцять шість грн 17 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).
3. В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Плієва