ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2011 року справа № 5020-1527/2011
За позовом Дочірнього підприємства «Санаторій «Лівадія»Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»
(98655, АРК, м. Ялта, смт Лівадія, пров. Батуріна 6)
до приватного підприємства “Севтехпродторг-Сервіс”
(99026, м. Севастополь, с. Фруктове, вул. Пушкіна, 6)
про стягнення заборгованості у розмірі 98751,74 грн
Суддя Плієва Н.Г.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 19.09.2011
відповідача –не з’явився
Суть спору:
Дочірнє підприємство «Санаторій «Лівадія»Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до приватного підприємства “Севтехпродторг-Сервіс” про стягнення заборгованості у розмірі 98 751,74 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 29.09.2011 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 17.10.2011.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні 18.11.2011 було оголошено перерву до 25.11.2011 за клопотанням представника відповідача, який визнав позовні вимоги у повному обсязі та заявив про намір погасити заборгованість.
Після перерви представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмовий відзив на позов не надав.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові, наполягала на їх задоволенні, надала довідку №01-7/666 від 24.11.2011 що станом на 24.11.2011 заборгованість відповідачем у розмірі 98 751,74 грн не погашена.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами у справі 01.04.2010 було укладено договір оренди № 0104035/2010-87 відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в стрічне платне користування - нежитлові переміщення, клуба - їдальні (№4-1 площею 8,6 м2, №4-2 площею 12,8 кв. м, №4-3 площею 55,8 кв.м. №4-4 площею 34,4 кв. м, №4-5 площею 203,6 кв.м) загальною площею 315,2 кв.м (далі –майно), яке знаходиться за адресою: м. Ялта, смт Лівадія вул. Батуріна, 44 (літ. Д).
Майно було передано відповідачу позивачем згідно акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 10.04.2010 (а.с.18).
Пунктом 7.1 Договору строки дії договору встановлені з 10.04.2010 по 31.10.2010 включно. Умови договору зберігають силу протягом всього строку дії договору, а в частині зобов'язань орендаря відносно орендної плати - до виконання зобов'язань (п. 7.2 Договору).
Відповідно до пунктів 3.2, 3.4, 3.5 цього Договору розмір орендної плати визначається за розрахунком (Додаток №1 до Договору (а.с.17) та складає без ПДВ на перший місяць оренди 21669,76 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку встановленому законодавством. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць встановлюється позивачем шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, оплата проводиться шляхом перерахування відповідачем орендної плати на розрахунковий рахунок позивача за поточний місяць до 15 числа звітного місяця шляхом 100% передоплати.
Пунктами 3.3, 4.4 Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з користуванням об'єктом оренди, в тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків сторін станом на 30.11.2010, сума заборгованості відповідача за договором №0104035/2010-87 від 01.04.2011 складала 103751,74 грн, але як вбачається з пояснень сторін та банківських виписок наданих позивачем заборгованість була частково погашена відповідачем та на час розгляду справи складає 98751,74 грн (а.с.102-111).
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі обставини справи у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод), а також безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 759 Цивільного кодексу України унормовано, що одна особа (наймодавець) передає або зобов’язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості засновані на законі.
Наявність заборгованості у розмірі 98751,74 грн підтверджується матеріалами справи, зокрема, розрахунком позивача та рахунками-фактурами. Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано. З довідки № 01-7/666 від 24.11.2011, наданої позивачем вбачається, що станом на 24.11.2011 заборгованість з орендної плати і компенсації втрат за комунальні послуги по договору № 0104035/2010-87 ПП "Севтехподторгсервіс" не сплачена та складає 98751,74 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 30.11.2011.
На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства “Севтехпродторг-Сервіс” (99026, м. Севастополь, с. Фруктове, вул. Пушкіна, 6; ідентифікаційний код 34732499, р/р 26006301337586 в АТ “ОТП Банк”, МФО 300528 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства «Санаторій «Лівадія»Закритого акціонерного товариства лікувально –оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (98655, АРК, м. Ялта, смт Лівадія, пров. Батуріна 6, ідентифікаційний код 02650788, р/р 26004515424621 в Крим РЕС Ф ПАТ «УСБ»м. Сімферополь, МФО 324010, або на інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість у розмірі 98 751,74 грн (дев’яноста вісім тисяч сімсот п’ятдесят одна грн 74 коп), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 987,52 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн. 00 коп.)
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Плієва