ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2011 року справа № 5020-1351/2011
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих 6)
до приватного підприємства “Агропромислова компанія “Рис-холдінг”
(99045, м. Севастополь, вул. Шостака 1)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство “Придніпровська залізниця” в особі Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управління
(95000, м. Сімферополь, вул. Привокзальна 1)
про стягнення суми заборгованості за договором оренди
Суддя Плієва Н.Г.
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1, довіреність № 34 від 08.04.2011,
ОСОБА_2, довіреність № 68 від 28.10.2011,
відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 73 від 07.06.2011
ОСОБА_4, довіреність б/н від 20.10.2011
представник третьої особи –не з'явився
Суть спору:
Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулось до суду з позовом до приватного підприємства “Агропомислова компанія “Рис-Холдінг” про стягнення суми боргу з орендної плати у розмірі 1204,46 грн, пені -66,04 грн та 3% річних -12,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за період з 01.03.2011 по 11.04.2011 не в повному обсязі було сплачено орендна плата на виконання умов договору оренди № 734, укладеного між сторонами 03.11.2008.
Ухвалою суду від 31.08.2011 позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 14.09.2011. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено державне підприємство “Придніпровська залізниця” в особі Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управління.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва.
В ході розгляду справи позивачем було надано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення суми боргу із орендної плати, просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1094,15 грн, разом з тим позивачем збільшено розмір пені та 3 % річних, просить стягнути 90,78 грн пені і 3 % річних у сумі 17,61 грн.
У судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, просили позов задовольнити.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, надали письмовий відзив на позов. У судовому засіданні пояснили, що заборгованість зі сплати орендної плати у ПП “Агропоромислова компанія “Рис-холдінг”відсутня, орендні платежі здійснювались відповідачем своєчасно та у повному обсязі. Заборгованість, яку позивач просить стягнути виникла за попередніми договорами та у зв’язку з невірним зарахуванням позивачем сплаченої орендної плати.
Представник 3-ої особи у судове засідання не з’явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. В ході розгляду справи представником 3-ої особи були надані письмові пояснення, відповідно до яких у відповідача заборгованість перед балансоутримувачем зі сплати орендної плати відсутня.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані доказ, суд,
В С Т А Н О В И В
03.11.2008 між сторонами у справі було укладено договір оренди № 734 індивідуально відокремленого (нерухомого) майна, що належить до державної власності, а саме частини вбудованого приміщення, розташованого в одноповерховій кам’яній будівлі вантажного складу на території залізничної станції “Севастополь-Вантажний”, загальною площею 170,00 кв.м., за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 28 та перебуває на балансі Державного підприємства “Придніпровська залізниця” Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управління.
Відповідно до вимог статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування вноситься щомісячно.
Згідно з пунктами 3.1. договору оренди орендна плата за користування об’єктом оренди за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) –липень 2008 року –3217,10 грн.
Пунктом 3.4. Договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 3.7 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету і Балансоутримувачу у відношенні 70 % к 30 % щомісячно не пізніше 15 числа місяця. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації та стягується в бюджет та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному п. 3.6 Договору, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки на дату перерахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, враховуючи день оплати (п. 3.8 Договору).
11.04.2011 за згодою сторін договір оренди від 03.11.2008 № 734 розірвано, орендоване майно повернуто по акту приймання-передачі.
У зв’язку з тим, що станом на 11.04.2011 орендар сплатив орендну плату не у повному обсязі у нього виникла заборгованість у розмірі 1094,15 грн за період з 01.03.2011 по 11.04.2011, що стало підставою для звернення регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Також позивачем заявлено вимоги про стягнення пені на підставі п. 3.8 договору та трьох відсотків річних від простроченої суми заборгованості.
Отже, предметом доведення у даній справі є наявність чи відсутність у відповідача заборгованості за договором оренди № 734 від 03.11.2008.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов’язання (в тому числі господарське зобов’язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).
Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов’язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).
Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.
Обов’язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно з п.п.1, 2 постанови КМ України від 25.03.2009 № 316 "Деякі питання оплати оренди державного майна" (із змінами та доповненнями) установлено, що до 1 січня 2011 р. орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995р. №786, крім ставок, визначених пунктами 1-3 зазначеного додатка, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу.
Судом встановлено, що за період дії договору оренди з 03.11.2008 по 11.04.2011 у відповідності до зазначеної Методики відповідачу було нараховане орендної плати у розмірі 48377,69 грн. (а.с.88).
Фактично на виконання умов договору оренди відповідачем у зазначений період було сплачено 48117,94 грн, що вбачається з реєстру платіжних доручень та підтверджується наданими платіжними дорученнями.
Тобто, у зв’язку з неправильною методикою нарахування орендної плати відповідачем було сплачено до державного бюджету на 259,75 грн менше, ніж повинно бути сплачено за договором оренди від 03.11.2008.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, на час укладання договору оренди № 734 від 03.11.2008 у відповідача містилась переплата за попереднім договором оренди між сторонами у справі у розмірі 2378,69 грн., дану обставину підтвердили представники обох сторін у судовому засіданні, а тому твердження позивача щодо наявності заборгованості у відповідача безпідставні.
У судовому засіданні встановлено, оренда плата за листопад 2008 року у розмірі 2 158,94 грн, сплачена платіжним дорученням № 1077 від 27.11.2008 була зарахована позивачем на погашення заборгованості за договором оренди від 29.12.2006 № 523, якій діяв раніше, що не передбачено умовами договору та призвело до виникнення заборгованості за договором оренди № 734 від 03.11.2008.
Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Нормами зазначеної Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі, платіжних доручень.
Зокрема, згідно п. 3.8 Інструкції реквізит "призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "призначення платежу".
З урахуванням наведеного, відповідач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів та спрямування поточних платежів на погашення заборгованості, яка утворилась за попередніми договорами є безпідставним.
Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Всупереч наведеній нормі позивачем не надано належних та беззаперечних доказів на підтвердження наявності у приватного підприємства “Агропромислова компанія “Рис-холдінг” заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди № 734 від 03.11.2008.
На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Н.Г. Плієва