ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2011 року справа № 5020-1317/2011
За позовом приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Вектра”
(вул. Червонопрапорна, буд. 25, Херсонська обл., м. Херсон, 73000)
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Добриня та Ко”
(пр. Ген. Острякова, 15, м. Севастополь, 99029)
про стягнення заборгованості в сумі 3090,37 грн.
суддя Плієва Н.Г.
представники сторін не з’явились
Суть спору:
Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма “Вектра” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Добриня та Ко” про стягнення суми боргу в розмірі 3090,37 грн, з яких: 2110,20 грн- основна заборгованість, 793,40 грн- інфляційні витрати, 186,79 грн –3 % річних.
Ухвалою суду від 23.08.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.09.2011.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 03.10.2011.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, від нього надійшло клопотання з проханням розглянути справу без його участі у зв’язку з тим, що директор знаходиться у виробничому відрядженні.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду від 23.08.2011 та 07.09.2011 не виконав.
Згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в ній матеріалів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
23.07.2008 приватним підприємством виробничо-комерційна фірма “Вектра” було поставлено товар товариству з обмеженою відповідальністю “Добриня та Ко” на загальну суму 2110,20 грн, що вбачається з видаткової накладної № В-0002648. Згідно з вказаною накладною умовою продажу є попередня оплата /арк. с. 32/.
Товари на суму 2110,20 були отримані ОСОБА_1 на підставі довіреності НБІ № 164072 від 22.07.2008 /арк. с. 9/. Однак, свої зобов’язання по сплаті заборгованості за отриманий товар відповідачем не виконані, що і стало причиною для звернення позивача до суду із даним позовом з вимогою стягнути з боржника суму заборгованості, з урахуванням інфляційних збитків та 3% річних.
Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов’язання з оплати поставленого позивачем товару.
Предметом позову є матеріально-правова вимога приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Вектра” до ТОВ "Добриня та Ко" про стягнення заборгованості за поставлений товар, трьох процентів річних та інфляційних збитків, у зв’язку із простроченням оплати, тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, які регулюють загальні положення про зобов’язання, питання виконання зобов’язань та відповідальності за порушення зобов’язань.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина перша статті 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обв’язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов’язки, аналогічні зобов’язанням за договором купівлі-продажу.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткової накладної № В-0002648 від 23.07.2008, податкової накладної № 2450 від 23.07.2008, в яких визначено найменування товару, його кількість, вартість /арк. с. 32/, позивач поставив відповідачу товар на суму 2110,20 грн. Відповідач прийняв цей товар, що підтверджується підписом уповноваженої особи, проставленим на накладній згідно з довіреністю НБІ № 164072 від 22.07.2008 /арк. с. 33/.
Отже, встановлений судом факт отримання відповідачем товару є підставою для виникнення у нього обов’язку сплатити вартість отриманого товару.
Надані приватним підприємством виробничо-комерційної фірми “Вектра” в підтвердження своїх вимог акт звірення взаєморозрахунків та гарантійний лист відповідача підтверджують, що ТОВ "Добриня та Ко" зобов'язання зі сплати вартості отриманого товару у розмірі 2110,20 грн не виконано.
Доказів, які б спростовували зазначену обставину суду відповідачем не надано.
Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Вектра” в частині стягнення основного боргу в сумі 2110,20 грн –такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення 3 % річних за 1077 днів прострочення у розмірі 186,79 грн, перевіривши вказаний розрахунок суд визнав його правильним, та вважає, що стягненню підлягає сума в межах заявлених вимог.
Судом встановлено, що сума інфляційних втрат за серпень-грудень 2008 року, 2009 рік, 2010 рік та січень - травень 2011 року складає 793,40 грн та задовольняє позовні вимоги на зазначену суму.
Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача складає 3090,39 грн (2110,20 грн + 793,40 грн + 186,79 грн), однак суд задовольняє позов в межах заявлених вимог у розмірі 3090,37 грн.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня та Ко" (99029, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 15; ідентифікаційний код 16328694; р/р 26003945105431 в філії АКБ «Укрсоцбанк»в м. Севастополі, МФО 324195 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчих дій) на користь приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Вектра” (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Червонопрапорна, буд. 25, ідентифікаційний код 24105368, р/р 26003693951 в філії ВАТ "Морфін банк" м.Херсон, МФО 342285) заборгованість в розмірі 3090,37 грн (три тисячі дев’яносто грн. 37 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Плієва
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 10.10.2011.