ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2011 року справа № 5020-1359/2011
За позовом публічного акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”
(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова 44)
до комунального підприємства “Енергосервіс” Севастопольської міської Ради
(99003, м. Севастополь, вул. І. Голубця 5 )
про стягнення заборгованості в розмірі 9368,11 грн
Суддя Плієва Н.Г.
за участю:
представника позивача –ОСОБА_1., довіреність № 6428/0/2-11 від 14.04.2011
представника відповідача - ОСОБА_2., довіреність № 802 від 03.10.2011
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” звернулося до суду з позовом до комунального підприємства “Енергосервіс” Севастопольської міської Ради про стягнення заборгованості з реактивної електроенергії у розмірі 9368,11 грн.
Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором на постачання електричної енергії № 5159 від 25.08.2006 в частині належної та своєчасної оплати спожитої електроенергії.
Ухвалою суду від 02.09.2011 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 16.09.2011.
Ухвалою суду від 16.09.2011 відповідно до положень статті 77 Господарського кодексу України розгляд справи було відкладено на 11.10.2011.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні у заперечення на позов пояснив, що у комунального підприємства немає грошей для сплати заборгованості.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
В С Т А Н О В И В:
25.05.2006 між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", правонаступником якого згідно зі статутними документами є публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (постачальник) та комунальним підприємством „Енергосервіс” Севастопольської міської Ради (споживач) був укладений договір № 5159 на постачання електричної енергії (далі –договір).
Предметом договору є продаж електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 25 кВт та, з боку постачальника, а оплата спожитої (купленої) електричної енергії та здійснення інших платежів відповідно до умов договору.
Пунктом 9.4. договору передбачено строк дії цього договору - з моменту його підписання до 31.12.2006, який був продовжений на наступні періоди.
Відповідно до умов пункту 2.2.2 договору постачальник зобов’язується постачати споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених згідно з розділом 5 та з урахуванням умов розділу 6 договору, відповідно до категорії струмоприймачів споживача та гарантованого рівня надійності схем електропостачання, визначених у додатку “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”, із дотриманням передільних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.
Згідно з пунктами 2.3.3-2.3.4 договору споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатку “Порядок розрахунків” та “Графік зняття показників обліку електричної енергії”; здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної енергії між електромережею та електроустановками споживача згідно з додатком “Порядок розрахунків за переток реактивної енергії”.
Відповідно до пункту 2.4 договору сторони зобов’язались укладати додаткові угоди у випадку обґрунтованої присутності в процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої особи (основного споживача, електропередавальної організації).
Відповідно до пункту 7.1 договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача, здійснюється відповідно до вимог Правил користування електричною енергією. У випадку порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів відносно влаштування та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються для розрахунків за спожиту електроенергію, а обсяг споживання визначається постачальником шляхом розрахунків, згідно з вимогами додатку “Порядок розрахунків”.
Згідно із статтею 9.3 договору спірні питання відносно виконання умов договору, щодо яких сторонами не буде досягнута згода, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до порядку розрахунків - додатку № 6 до договору, на постачання електричної енергії, розрахунковим періодом є період з 03 календарного числа переднього розрахункового місяця до такого ж календарного числа поточного місяця, датою остаточного розрахунку є 08 число поточного місяця.
Відповідно до пункту 3 додатку № 6 до договору споживач здійснює оплату спожитої електричної енергії в строк до 5 операційних днів з дати виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку.
Пунктом 2 Додатку № 6 (арк. с.19-21) передбачено, що щомісячно 03 числа представник споживача надає в службу Енергозбуту Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія „Севастопольенерго” звіт про спожиту електричну енергію споживачем та його субспоживачами за розрахунковий період. На підставі наданих даних постачальником електричної енергії формується рахунок за споживання електричної енергії і видається під підпис споживачу або направляється поштою рекомендованим листом. Якщо постачальник не отримав у вказаний строк дані про об’єми спожитої Споживачем електричної енергії, визначення об’єму спожитої електроенергії здійснюється за контрольними показниками або розрахунковим шляхом по середньодобовому об’єму споживання за попередні розрахункові періоди з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.
Судом встановлено, що на виконання умов договору ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" було поставлено відповідачу електроенергію на загальну суму 9368,11 грн, що підтверджується рахунками - актами виконаних робіт № 53431 від 04.10.2010 на суму 889,03 грн., № 59214 від 03.11.2010 на суму 794,24 грн., № 65161 від 03.12.2010 на суму 741,67 грн., № 361 від 04.01.2011 на суму 857,75 грн; № 6281 від 03.02.2011 на суму 794,32 грн., № 12476 від 03.03.2011 на суму 827,11 грн; № 18607 від 04.04.2011 на суму 911,65 грн., № 24927 від 04.05.2011 на суму 978,00 грн; № 30505 від 03.06.2011 на суму 917,66 грн., № 36304 від 04.07.2011 на суму 1020,77 грн; № 41723 від 03.08.2011 на суму 735,91 грн. (арк. с. 36-46), а також актом про використання електричної енергії ( арк. с. 27-35, 47).
Відповідачем вказані рахунки належним чином оплачені не були, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 9368,11 грн.
За час розгляду справи зазначена заборгованість відповідачем сплачена не була, що не спростовувалось представником відповідача в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння міна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Закону України „Про електроенергетику” та Правил користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ) Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Згідно з частиною другою статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до частин другої, третьої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Доводи представника відповідача щодо відсутності у комунального підприємства “Енергосервіс” Севастопольської міської Ради грошових коштів для сплати спожитої електричної енергії не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
На підставі наведеного, позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Енергетичної компанії „Севастопольенерго” до комунального підприємства “Енергосервіс” Севастопольської міської Ради про стягнення заборгованості в розмірі 9368,11 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Енергосервіс” Севастопольської міської Ради (99003, м. Севастополь, вул. Івана Голубця 5, ідентифікаційний код 13789271, р/р 26000300111236 в ПКФ АТ “Вабанк”, м. Сімферополь, МФО 321637, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь публічного акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова 44; ідентифікаційний код 05471081, р/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк”, м. Київ, МФО 300506) заборгованість по реактивній електроенергії у розмірі 9368,11 грн. (дев’ять тисяч триста шістдесят вісім грн. 11 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн 00 коп).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г.Плієва
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 17.10.2011.