ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2011 року справа № 5020-1337/2011
За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Пантакль”
(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 26-А кв. 15)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
про розірвання договору купівлі–продажу
Суддя Плієва Н.Г.
за участю:
представника позивача –ОСОБА_3., довіреність б/н від 04.01.2011
представник відповідача - не з’явився
третьої особи –ОСОБА_1.
третьої особи –ОСОБА_2.
представника 3-тих осіб –ОСОБА_4., довіреності № 1956, 1957 від 12.09.2011
Суть спору:
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Пантакль” про розірвання договору купівлі–продажу № 7-01/КП від 12.07.2001.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу в частині оформлення права на користування землею.
Ухвалою суду від 29.08.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.09.2011. До участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини нез’явлення суду не повідомив.
Треті особи та представник 3-тих осіб у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог. Від представника третіх осіб надійшла заява з проханням застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності не з’явившегося представника відповідача на підставі наявних в ній доказів згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд
Встановив:
12.07.2001 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради і товариством з обмеженою відповідальністю «Пантакль» було укладено договір купівлі-продажу комунального майна № 7-01/КП згідно з яким за підсумками конкурсу продавець продає, а покупець купує у житловому АДРЕСА_3 у місті Севастополі, вбудоване нежиле приміщення загальною площею 55,10 кв.м. (а.с. 9-10). Відповідно до положень пункту 5.2.3 договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний виконувати умови договору купівлі-продажу, що випливають з умов конкурсу та пропозицій Покупця, зокрема, оформити право власності на користування землею згідно з рішенням Севастопольської міської Ради та законодавством України.
Невиконання відповідачем зазначеного пункту договору стало підставою для звернення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до суду з позовом про розірвання договору.
Згідно з положеннями пункту 8 статі 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
Порядок проведення перевірок за виконанням умов договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації та застосування до Покупця санкцій врегульовано Наказом Фонду державного майна України №372 від 27.02.2004 року "Про внесення змін до Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації" (надалі - Порядок).
Відповідно до п.4.1. Порядку у разі виявлення в результаті перевірки факту порушення умови (умов) договору, органом приватизації застосовуються до покупця санкції, передбачені чинним законодавством та/або умовами договору.
28.02.2011 Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради було проведено поточну перевірку виконання умов договору купівлі-продажу № 7-011/КП об’єкта комунальної власності –вбудованих нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_3.
За наслідками перевірки складено акт, яким виявлено, що покупцем не виконані зобов’язання щодо оформлення права на користування землею у відповідності до п. 5.2.3 договору купівлі-продажу № 7-01/КП, на думку позивача, має місце суттєве порушення умов договору, а тому договір підлягає розірванню.
В той же час, як вбачається з висновків акту поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об’єкта комунальної власності –вбудованих нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_3, умови договору купівлі-продажу № 07-01/КП від 12.07.2001 виконуються.
Крім того, як встановлено у судовому засіданні, 09.08.2006 між ТОВ «Пантакль» з одного боку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з другого боку було укладено договір купівлі-продажу згідно з яким ТОВ «Пантакль»за згодою Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради продало, а покупці ОСОБА_1., ОСОБА_2. купили по 1/2 частки кожна у жилому будинку нежилі приміщення, загальною площею 55,10 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3.
Згідно із частиною 2 пункту 3 статті 23 Закону України від 06.03.92 "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом дії цих зобов'язань, а частина 8 статті 23 вказаного Закону передбачає, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.08.2011 ТОВ «Пантакль»здійснило відчуження вбудованих нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_3»на користь третіх осіб у справі, за згодою Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради. Право власності на ці приміщення перейшло до ОСОБА_1. і ОСОБА_2., при цьому, пункт 5.2.3. договору купівлі-продажу 7-01/КП від 20.07.2001 в частині оформлення права користування землею не увійшов у договір купівлі-продажу від 09.08.2006 з новими власниками.
Доводи позивача, що договір купівлі-продажу № 7-01/КП від 12.07.2001 був діючим на час проведення перевірки 28.02.2011 та є чинним на даний час судом не приймаються до уваги, як такі, що не засновані на законі.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, суд дійшов висновку, що всупереч наведеній нормі позивачем не доведено існування правових підстав для розірвання спірного договору купівлі-продажу комунального майна який фактично вже виконаний та припинив свою дію.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2007 Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради було проведено поточну перевірку виконання умов договору купівлі-продажу об’єкта комунальної власності – вбудованих нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_3, про що складено акт поточної перевірки. З вказаного акту перевірки вбачається, що вимоги пункту 5.2.3 щодо отримання земельної ділянки у власність ТОВ «Пантакль»не виконані (а.с. 40-41).
Представником третіх осіб надано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності з посиланням на акт від 14.05.2007 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу від 12.07.2001.
Статтею 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки, відповідно до положень статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов’язки сторін, суд вважає за можливе прийняти заяву третіх осіб у справі про застосування наслідків спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову також на підставі пропуску позивачем строку позовної давності, з врахуванням того що про недотримання ТОВ «Пантакль» вимог договору купівлі-продажу від 12.07.2001 позивачу стало відомо ще 14.05.2007, а з позовом до суду він звернувся лише 26.08.2011.
За таких обставин суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя підпис Н.Г. Плієва
Рішення оформлено відповідно до вимог
ст. 84 Господарського процесуального кодексу
України і підписано 17.10.2011