ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2011 року справа № 5020-1254/2011
За позовом Відділу державної служби охорони при Управлінні МВС України в м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Ялтинська, 4)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Інвест”
(99029, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 89, кв. 19)
про стягнення 271,01 грн
суддя Плієва Н.Г.
за участю:
позивача – ОСОБА_1., довіреність № 1 від 07.02.2011
відповідача –не з’явився
Суть спору:
Відділ державної служби охорони при УМВС України в м. Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тонус Інвест” про стягнення 2583,11 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.08.2011 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.
01.09.2011 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про зміну суми позову, оскільки ТОВ “Тонус Інвест” справило оплату і погасило суму заборгованості за надані послуги охорони за договором № 12-6217/09 від 27.03.2009 в розмірі 2304,56 грн, просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 6,54, пеню –110,69 грн та штраф в розмірі 7% суми заборгованості за прострочення платежу більш 30 днів в сумі 161,35, загальна сума боргу складає 278,55 грн.
У судовому засіданні 12.09.2011 від представника позивача надійшла заява про зменшення суми позову, а саме позивач не підтримує позовні вимоги в частині інфляції в розмірі 6,54 грн та зменшує позовні вимоги на зазначену суму.
Згідно з положеннями статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2011 зменшені позовні вимоги у розмірі 272, 01 грн підтримала, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, про дату та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, вимоги ухвал суду не виконав.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
27.03.2009 між відділом Державної служби охорони при Управлінні МВС України в м. Севастополі та товариством з обмеженою відповідальністю „Тонус Інвест” був укладений договір № 12-6217/09 на централізоване спостереження по GSM –каналу технічних засобів сигналізації, встановлених на «Об’єкті», з виїздом наряду охорони і перезакриттям «Об’єкту» (далі –Договір).
Згідно з п. 2.1. Договору замовник (відповідач) передає, а виконавець (позивач) приймає під спостереження сигналізацію, встановлену на «Об’єктах», перерахованих в дислокації (додаток 1 до договору), що є невід’ємною частиною договору та зобов’язується здійснити негайний виїзд та прибуття в технічно можливій термін наряду охорони при спрацюванні сигналізації та пере закриття «Об’єкту»разом із замовником або його уповноваженою особою.
Об’єкт –належне замовнику на праві власності або володіння та користування, відокремлене приміщення, обладнане охороною сигналізацією, вказане у дислокації (додаток 1 до договору).
У відповідності до п. 3.1. договору сума договору визначається сторонами на основі розрахунку (додаток № 2) та протоколу погодження вартості договору (додаток № 4). Ціна складається з суми погодинного спостереження об’єкту та суми технічного обслуговування засобів сигналізації. Розрахунок ціни на спостереження та обслуговування здійснюється згідно методики, затвердженої МВС України та Мінекономіки України по узгодженню з Антимонопольним комітетом.
Оплата за цим договором здійснюється щомісячно до 15-го числа місяця, в якому здійснюються заходи спостереження, шляхом перерахування замовником обумовленої суми коштів на рахунок виконавця (п. 3.3. договору).
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Укладений між сторонами у даній справі договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Судом встановлено, що позивач, на виконання умов цього договору, свої зобов’язання виконав у повному обсязі, відповідач у свою чергу порушив умови договору, у зв'язку з чим за ним станом на 01.08.2011 виникла заборгованість у сумі 2304,56 грн.
В судовому засіданні встановлено, що 17.08.2011 відповідач здійснив сплату суми заборгованості за договором № 12-6217/09 від 27.03.2009 у розмірі 2304,56 грн та позивач зменшив позовні вимоги в цій частині, а тому суд вважає за недоцільним розгляд позовних вимог в цій частині.
У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань позивач просить суд стягнути з ТОВ «Тонус Інвест»штраф 7% від суми прострочки у розмірі 161,32 грн та пеню у розмірі 110,69 грн.
За статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 184 Господарського кодексу України, визначено, що особливістю укладення господарських договорів є вільне волевиявлення сторін.
У статтях 6, 627 Цивільного кодексу України також підкреслено, що сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові в силу чинного законодавства.
Відповідно до п. 3.6 договору у випадку несвоєчасної оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми простроченої оплати.
Виходячи з цієї умови договору і встановленого факту порушення з боку відповідача своєчасності оплати наданих послуг, позивачем нараховано відповідачу 110,69 грн пені за період з 01.05.2011 по 01.08.2011 наростаючим підсумком та штраф за прострочення платежу (у сумі 2304,56 грн за період з травня 2011 по 01.08.2011) понад 30 днів на рівні 7% у розмірі 161,32 грн. проте, ці розрахунки здійснені позивачем з порушенням вимог чинного законодавства, враховуючи наступне.
Так, відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі впливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Частиною першою статтею 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За умовами пункту 3.3. договору замовник мав розраховуватись за послуги, які надавались виконавцем до 15 числа місяця, в якому надається послуга. Таким чином, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов’язання лише після настання терміну погашення вказаних коштів, тобто 15 числа місяця і, як наслідок, є таким, що прострочив виконання зобов’язання з 16 числа кожного відповідного місяця.
Таким чином, пеня може нараховуватись позивачем лише з 16 числа кожного місяця.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з постановою Правління Національного банку України № 377 від 09.08.2010 з 10.08.2010 установлено облікову ставку на рівні 7,75% річних.
Враховуючи наведене, нарахована позивачем пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, позивач, враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства мав нарахувати пеню наступним чином:
Сума боргу, грн.Період простроченняКількість днів прострочення Сума пені, грн.
109,5716.05.2011-31.07.2011773,58
1085,4216.06.2011 –31.07.20114621,20
1109,5716.07.2011 - 31.07.2011167,54
Всього:32,32
Стосовно нарахованого позивачем штрафу суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи вимоги чинного законодавства України, позивач мав нарахувати відповідачеві штраф лише за прострочення оплати заборгованості за травень та червень 2011 року, оскільки передбачене умовами договору (п. 3.6. договору) прострочення оплати понад тридцять днів щодо заборгованості за липень 2011 року настає лише з 15.08.2011. проте, ця дата визначається за межами заявленого позивачем періоду стягнення, у зв'язку з чим штраф мав бути розрахований наступним чином:
(109,57 грн + 1085,42) х 7% = 83,65 грн.
Враховуючи наведене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 32,32 грн пені та 83,65 грн штрафу.
На підставі наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково –в частині стягнення 115,97 грн, у тому числі 32,32 грн пені та 83,65 грн. штрафу.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеним вимогам.
Однак, оскільки відповідачем сума заборгованості за договором № 12-6217/09 від 27.03.2009 у розмірі 2304,56 грн була сплачена тільки після подачі позову відділом Державної служби охорони при Управлінні МВС України в м. Севастополі, суд вважає державне мито підлягає стягненню у сумі 95,58 грн (2304,56 грн + 32,32 грн + 83,65 грн) х 102,00 грн / 2583,11 грн). Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню у сумі 221,15 грн (2304,56 грн + 32,32 грн + 83,65 грн) х 236,00 грн / 2583,11 грн)
На підставі наведеного, керуючись статтями 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тонус Інвест” (пр-т. Генерала Острякова, 89, кв. 19, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 36127301, р/р 26005219228600 в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005, або з інших рахунків) на користь Відділу Державної служби охорони при Управлінні МВС України в м. Севастополі (вул. Ялтинська, 4, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 14319030, р/р 26007001000740 у КФ АТ “Брокбізнесбанк”м. Сімферополь, МФО 308111, або на інші рахунки) 115,97 грн. (сто п’ятнадцять грн 97 коп), у тому числі 32,32 грн - пені, та 83,65 грн - штрафу, а також 95,58 грн (дев’яносто п’ять грн 58 коп) державного мита та 221,15 грн (двісті двадцять одна грн. 15 коп) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині - у позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Плієва
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 03.10.2011.