ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2011 року справа № 5020-787/2011
За позовом публічного акціонерного товариства “Крименерго”
(95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Адмата”
(99006, м. Севастополь, вул. Косарєва, 14, кв. 142; 98460, м.Бахчисарай, с. Верхоріччя, вул. Висока, 11)
про стягнення 16 878,27 грн
без участі представників сторін
Суддя Плієва Н.Г.
18.05.2011 Публічне акціонерне товариство «Крименерго»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Адмата” про стягнення 16 878,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 644 та під час перевірки дотримання відповідачем Правил користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 11.12.2009 і 26.02.2010 було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, які зафіксовано актами № 107856 від 11.12.2009 і № 107938 від 26.02.2010. На підставі зазначених актів відповідачу було направлено рахунки на суму 15158,45 грн і 1718,82 грн відповідно, однак товариством з обмеженою відповідальністю «Адмата»сума за рахунками у загальному розмірі 16878,27 грн не сплачена.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.05.2011 порушено провадження у справі № 5020-787/2011.
Ухвалою суду від 21.07.2011 розгляд справи продовжений у строк до 05.08.2011.
Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 42 від 01.08.2011 на виконання рішення зборів суддів від 29.07.2011 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5020-787/2011 та справа передана судді Плієвій Н.Г.
Ухвалою суду від 01.08.2011 справа прийнята до провадження суддею Плієвою Н.Г.
Ухвалою суду 02.08.2011 розгляд справи відкладено на 15.08.2011 у зв’язку з неявкою представника відповідача.
Ухвалами суду від 15.08.2011 та від 16.08.2011 представникам відповідача було відмовлено у задоволенні заяв про відвід судді.
У судовому засіданні 15.08.2011 відповідно до положень частини 3 статті 77 господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 16.08.2011, про що представники сторін повідомлені під підпис.
Після перерви представники сторін у судове засідання не з’явились, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній строк у зв’язку з знаходженням фахівця, якій веде цю справу у службовому відрядженні в м. Києві.
Представники відповідача також надали клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з виробничою необхідністю і зайнятістю в інших судових процесах. Просять призначити справу до розгляду після 20.08.2011.
Згідно з положеннями статті 69 господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Статтею 77 господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Доводи представників сторін щодо неможливості з’явитися у судове засідання з причин зайнятості у інших процесах судом відхиляються, оскільки сторонами у справі є юридичні особи, які не позбавлені можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 господарського процесуального кодексу України з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов’язаних з ним трудовими відносинами.
Враховуючи, що судом явка сторін обов’язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують правовідносини сторін, у судових засіданнях 02.08.2011 і 15.08.2011 представниками сторін надані пояснення у справі та з метою дотримання строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.
Представник позивача у судових засіданнях 02.08.2011 і 15.08.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Представники відповідача у судовому засіданні 15.08.2011 проти задоволення позову заперечували, просили замінити первісного відповідача у справі –товариство з обмеженою відповідальністю «Адмата»- на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, оскільки саме вона здійснює підприємницьку діяльність за адресою: м. Бахчисарай, АДРЕСА_1, а також передати справу для розгляду за підсудністю до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Згідно з частиною другою статті 24 Господарського процесуального кодексу України заміна первісного відповідача допускається лише за згодою позивача.
Представник позивача проти задоволення клопотання про заміну відповідача у справі заперечував, та у судовому засіданні 15.08.2011 ухвалою суду було відмовлено в заміні відповідача у справі.
Крім того, представниками відповідача 15.08.2011 через канцелярію суду було надано заяви та відзив на позов від імені відповідача –фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Вказані заяви та відзив представники відповідача у судовому засіданні просили вважати поданими товариством з обмеженою відповідальністю «Адмата».
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд
Встановив:
13.05.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю «Крименерго»(правонаступником якого відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства»є публічне акціонерне товариство «Крименерго»(далі –ПАТ «Крименерго») і товариством з обмеженою відповідальністю «Адмата»(далі –ТОВ «Адмата») було укладено договір про постачання електричної енергії № 644 відповідно до розділу 1 якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач сплачує позивачу її вартість і здійснює інші платежі згідно умов цього договору і додатків до договору, які є його невід’ємними частками.
Згідно з розділом 2 договору сторони під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені цим договором зобов’язуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку (т.1 а.с. 9).
Відповідно до пунктів 3.2 і 3.3 "Правил користування електричною енергією", затверджених Постановою Національної комісія з питань регулювання електроенергетики, № 28 від 31.07.1996 (далі ПКЕЕ, Правила) відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Згідно підпункту 16 пункту 8.1 Правил позивач має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Пунктом 6.41 передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
З додатку № 12 до договору про постачання електричної енергії № 644 від 13.05.2004 об’єкт за адресою: АДРЕСА_1 м. Бахчисарай входить до переліку об’єктів ТОВ «Адмата», на які позивачем здійснюється постачання електричної енергії.
11.12.2009 працівниками ВАТ «Крименерго»на об’єкті споживача ТОВ «Адмата»- по АДРЕСА_1 в м. Бахчисарай під час проведення технічної перевірки встановлено порушення відповідачем ПКЕЕ шляхом використання електричної енергії без приладу обліку (прилад обліку відсутній). Вказане порушення зафіксовано актом перевірки № 107856 від 11.12.2009 (т.1 а. с. 24).
Згідно з положеннями частини другої статті 35 господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається з постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.2010 у справі № 2-33/2124-2010 за позовом ТОВ «Адмата»до ВАТ «Крименерго»про визнання відсутності у відкритого акціонерного товариства «Крименерго»права на відключення ТОВ «Адмата»від енергопостачання, 20.01.2010 представник споживача ОСОБА_3 надіслав начальнику Бахчисарайського району електричних мереж гарантійне зобов’язання, в якому просив підключити продбазу «Адмата»за тимчасовою схемою обліку електроенергії, у зв’язку з відсутністю в продажі необхідного приладу обліку та зобов’язався протягом одного місяця придбати та пред’явити до опломбування готову схему обліку електроенергії відповідно до акту-вимоги. Вказаним споживач фактично підтвердив викладені в акті від 11.12.2009 № 107856 обставини, а саме –споживання електричної енергії без приладів обліку на спірному об’єкті –продбазі товариства з обмеженою відповідальністю «Адмата», та як слід, правомірність дій постачальника електричної енергії щодо її відключення (т. 1 а.с. 75).
Вказана постанова набрала законної сили 07.10.2010, отже з урахуванням приписів частини 2 статті 35 господарського процесуального кодексу України правомірність викладених в акті № 107856 від 11.12.2009 відомостей щодо споживання електричної енергії без приладів обліку саме товариством з обмеженою відповідальністю «Адмата»на базі по АДРЕСА_1 в м. Бахчисарай не підлягає доказуванню.
Крім того, 26.02.2011 працівниками ВАТ «Крименерго»на об’єкті споживача - промисловій базі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено порушення ПКЕЕ, яке полягає у тому, що викликає сумнів в правильності роботи приладу обліку. Дійсність пломб викликає сумнів. Про порушення Правил користування електричною енергією було складено акт № 107938 від 26.02.2010 (т. 1. а.с. 29). При складенні акту був присутній представник ТОВ «Адмата»ОСОБА_2.
Матеріали справи свідчать, що на час проведення перевірки позивачем продбаза ПП ОСОБА_1., яка розташована за адресою: місто Бахчисарай, АДРЕСА_1, являлась відокремленим підрозділом товариства з обмеженою відповідальністю «Адмата», а тому судом не приймаються доводи представників відповідача, що за вказаною адресою на час перевірки здійснювала діяльність фізична-особа підприємець ОСОБА_1., яка не має відношення до ТОВ «Адмата»(а.с. 51).
Більш того, пунктом 2.5. договору передбачено, що у разі звільнення відповідачем зайнятого приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі визнання його банкрутом), відчуження будь-яким засобом зайнятого приміщення відповідач зобов’язується повідомити позивача за 7 діб до дня зміни власника приміщення і в той же строк здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених цим договором до дня зміни власника включно, а позивач зобов’язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення відповідачем приміщення.
ТОВ «Адмата»листом від 04.03.2010 за вих. № 27 повідомила начальника Бахчисарайської РЕС про вихід ОСОБА_1 зі складу засновників ТОВ «Адмата»і передачу їй частки в статутному капіталі у вигляді бази, розташованої за адресою: м. Бахчисарай, АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»промислова база за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 лише з 22.03.2010.
За таких обставин, враховуючи, що матеріали справи містять належні докази того, що під час проведення перевірки позивачем на промисловій базі по АДРЕСА_1 в м. Бахчисараї господарську діяльність за вказаною адресою здійснювало саме ТОВ «Адмата», суд вважає неспроможними доводи представників відповідача щодо неналежного відповідача у даній справі.
Згідно з пунктом першим частини 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»правопорушеннями в електроенергетиці є самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку;
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законом відповідальність, зокрема цивільну (ч. 1 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику").
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відшкодування збитків вважається загальною формою цивільно-правової відповідальності, оскільки може бути застосовано в будь-якому випадку порушення зобов'язання, незалежно від того, чи передбачили сторони це в договорі або чи є вказівки спеціального закону.
За своєю правовою природою заявлена до стягнення сума є шкодою, завданою позивачу неправомірними діями відповідача.
Відповідно до положень частин першої ст. 226 Годсподарського кодесу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Відповідно до «Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 №122 (далі –Порядок) визначається розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих енергопостачальнику збитків. Дія цього Порядку поширюється на всіх споживачів електричної енергії - суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, що використовують електричну енергію для власних потреб.
Пункт 4 Порядку встановлює, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Розрахунок вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, здійснюється за встановленими для відповідної групи споживачів тарифами, що діяли у період порушення (пункт 5 Порядку).
На підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати (пункт 6 Порядку).
Споживач електричної енергії здійснює оплату зазначених збитків протягом 30 днів після отримання рахунка (частина друга пункту 6 Порядку).
У разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку (частина третя пункту 6 Порядку).
По акту перевірки № 107856 від 11.12.2009 позивачем було направлено відповідачу рахунок-попередження від 22.01.2010 з вимогою сплатити невраховану електроенергію у розмірі 15158,45 грн. Вказаний рахунок отримано відповідачем 09.02.2010 (а.с. 28).
По акту перевірки № 107938 від 26.02.2010 ПАТ «Крименерго»на адресу ТОВ «Адмата»було направлено рахунок-попередження з вимогою сплати 1719,82 грн. який отримано відповідачем 09.11.2010 (а.с. 36).
Оскільки відповідачем не сплачено вартість неврахованої електричної енергії за рахунками від 22.01.2010 та 26.02.2010 у встановлений законом строк на загальну суму 16 878,27 грн, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115-116, Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Адмата»(99006, м. Севастополь, вул. А. Косарева 14 кв. 142, ідентифікаційний код 31695156 відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) на користь публічного акціонерного товариства «Крименерго»(95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400, р/р 260323051142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805) вартість недорахованої електричної енергії у розмірі 16 878,27 грн (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень двадцять сім копійок).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Адмата»(99006, м. Севастополь, вул. А. Косарева 14 кв. 142, ідентифікаційний код 31695156 відомості про наявні рахунки в установах банків відсутні) на користь публічного акціонерного товариства «Крименерго»(95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400, р/р 260073013142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805) витрати по оплаті державного мита у розмірі 168,78 грн (сто шістдесят вісім гривень сімдесят вісім копійок) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.Г. Плієва
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 19.08.2011