ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2011 року справа № 5020-1313/2011
За позовом відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”
(вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008)
до приватного підприємства “КВВМПУ”
(вул. Рєпіна, 15/2, м. Севастополь, 99045)
про стягнення суми штрафу у розмірі 10 000,00 грн.
суддя Кравченко В.Є.
за участю представника позивача – ОСОБА_1, довіреність №20-615 від 27.12.2010; ОСОБА_2, довіреність № 20-546 від 21.12010
представник відповідача –не з’явився
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до приватного підприємства “КВВМПУ” (далі –відповідач) про стягнення суми штрафу у розмірі 10 000,00 грн. за поставку продукції неналежної якості за договором від 01.02.2011 № 20/2011/165.
З посиланням на положення статей 525, 526, 610, пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, частину сьому статті 269 Господарського кодексу України, умови договору поставки, позовні вимоги обґрунтовані тим що 01.02.2011 між сторонами у справі було укладено договір поставки металів чорних вторинних № 20/2011/165, однак ПП “КВВМПУ”, порушуючи умови договору, вимоги цивільного та спеціального законодавства України, поставило продукцію неналежної якості, яка не відповідає вимогам ДСТУ 4121-2002. Зазначені обставини, на думку позивача, є також суттєвим порушенням умов пунктів 2.1 і 2.3 укладеного між сторонами договору та підставою для застосування правових наслідків у вигляді господарських санкцій, зокрема, стягнення штрафу у розмірі, передбаченому пунктом 3.11 вказаного договору.
Ухвалою суду від 22.08.2011 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 14.09.2011.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Відповідач без поважних причин не забезпечив явку уповноважених представників, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією та завчасно –26.08.2011, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення. Вимоги ухвали суду від 22.08.2011 не виконав.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідач також не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд, -
в с т а н о в и в :
01.02.2011 між відкритим акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” та приватним підприємством “КВВМПУ” укладено договір поставки № 20/2011/165 /а.с.13-15/, відповідно до п. 1.1 якого відповідач (постачальник) зобов’язався поставити і передати у власність, а позивач (покупець) –прийняти та оплатити метали чорні вторинні орієнтовною кількістю 540 000 тон.
Згідно з п. 8.2. договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками обох сторін та діє до 31.01.2012 року або до його розірвання у встановленому порядку.
Розділом 2 договору сторонами обумовлені умови щодо якості поставленої продукції.
Так, пунктом 2.1 договору встановлено, що продукція, яка поставляється, повинна відповідати вимогам ДСТУ 4121-2002 (кодам по УКЗЕД) та супроводжуватися документами безпеки, передбаченими у нормативній документації. Підтвердженням належної якості продукції є сертифікат якості.
При цьому, згідно з пунктом 2.3 договору, категорично забороняється здійснення поставки без письмової згоди покупця наступних видів металолому: скрапу, окалини, чавунної стружки, корпусів мін, снарядів та інших боєприпасів. Окрім того, забороняється завантаження пакетів, що містять сміття, окалину, приховане завантаження у транспортному засобі з металоломом сторонніх неметалевих домішок.
Пунктом 3.10 договору передбачено, що у разі виявлення у процесі розвантажування з транспортного засобу металолому, що не відповідає супровідним документам та/або вимогам ДСТУ 4121-2002 і умовам договору поставки, покупець зупиняє вивантажування лома з вагонів. Поступова продукція приймається на відповідальне зберігання на колесах, про що повідомляється постачальник, який протягом трьох часів після отримання повідомлення, зобов’язаний надати письмове підтвердження про згоду з рішенням покупця або про готовність прийняти участь у подальшому комісійному прийманні продукції, яка надійшла, по якості.
Після прибуття представника постачальника здійснюється подальше приймання продукції, яка надійшла, по якості відповідно до вимог ДСТУ 4121-2002 та умов договору поставки з наступним оформленням результатів приймання двостороннім актом. У разі незгоди представника постачальника з мотивами, викладеними в акті приймання, вагон повертається постачальнику за його рахунок з урахуванням залізничного тарифу, стягнутого з покупця при відправці вагону.
У разі неотримання письмової відповіді від постачальника у трьохгодинний строк та/або неприбуття на комбінат його представника подальше приймання здійснюється покупцем у комісійному складі у односторонньому порядку з наступним покладанням усіх витрат за маневрову роботу, витрат на очистку, плати за користування вагонами на постачальника. Інструкції П-6 і П-7 при прийманні продукції не застосовуються.
Згідно із пунктом 3.11 договору у випадку постачання неякісної продукції, зокрема, окалини, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10 000,00 грн. за кожний вагон з такою продукцією. Приймання продукції здійснюється відповідно до пункту 3.10 договору. При цьому, факт постачання неякісною продукції встановлюється комісійно не пізніше двох діб з дня прибуття вагону. При підтвердженні факту постачання неякісною продукції вагон повертається постачальнику за вказаними ним реквізитами. У таких випадках постачальник оплачує покупцю суми залізничного тарифу по відправці вагону на адресу покупця та по поверненню забракованої продукції.
Постачальник зобов’язаний вивезти забраковану продукцію з території комбінату протягом 10 робочих днів від дати складання акту про приймання (пункт 3.12 договору).
Судом встановлено, що 05.05.2011 на виконання умов договору поставки від 01.02.2011, відповідно до накладної № 47795455, у вагоні № 65348880 відповідачем був поставлений позивачу лом чорних металів /а.с. 18/.
Однак, під час прийому продукції позивачем були виявлені недоліки її якості, внаслідок чого 06.05.2011 був складений акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції № 985 /а.с. 19/.
Зокрема, у акті від 06.05.2011 зазначено, що відповідно до відвантажувальних документів був завантажений лом виду 18 №3 та 501. Під час розвантаження у копровому цеху виявлено завантаження лому виду 501 та окалини запресованої у м/п, що є порушенням вимог ДСТУ 4121-2002 та умов договору постачання. За наслідками перевірки комісія дійшла висновку про те, що лом чорних металів, який надійшов у вагоні № 65348880 у кількості 4,82 т. прийнятий видом 501 на 2,0 % засміченості, окалина запресована у м/п в кількості 61,83 тон не придатні для виробництва і є браком.
З боку відповідача вказаний акт підписано його представником Лимаренко П.П., який діяв на підставі довіреності від 04.01.2011 № 04/01 /а.с. 17/.
На вимогу п. 3.11 договору, 12.05.2011 листом за вих. №12/05-2 ПП “КВВМПУ” звернулось з проханням до позивача про дозвіл на вивезення автотранспортом 13.05.2011 забракованих механічних пакетів у вагоні у вагоні № 65348880, відвантажених 29.04.2011 зі станції Дієвка, вказавши ким і коли буде одержаний вказаний вантаж /а.с.20/.
01.07.2011 за вих. № 20/2049991 /а.с. 21/ позивач, посилаючись на п. 3.11 договору, надіслав відповідачу претензію, в якій просив оплатити штраф у розмірі 10 000,00 грн. за постачання неякісної продукції за накладною № 47795455 (вагон № 65348880).
Однак, відповідачем у порушення п. 3.11 договору, штраф у розмірі 10 000,00 грн. у добровільному порядку сплачений не був, що стало підставою звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у частині першої статті 193 Господарського кодексу України.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 3 частини першої, зазначеної статті встановлена сплата неустойки.
Частиною сьомою статті 269 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Пунктом 3.11 договору поставки № 20/2011/165 від 01.02.2011, укладеного між відкритим акціонерним товариством “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” та приватним підприємством “КВВМПУ”, передбачено сплату постачальником штрафу покупцю в розмірі 10 000,00 грн. за кожний вагон фальсифікованої продукції.
Факт поставки позивачу вантажу, який не відповідав супроводжувальним документам, вимогам ДСТУ 4121-2002 та умовам договору поставки підтверджується актом № 984 про фактичну якість та комплектність отриманої продукції від 06.05.2011, складеним з дотриманням вимог п. 3.11, комісією з участю постачальника, а також подальшими діями відповідача відносно направлення листа про прийняття товару уповноваженими ним особами.
Аналізуючи сукупність встановлених обставин по справі, суд дійшов до висновку про наявність підстав для застосування до відповідача правових наслідків внаслідок порушення ним договірних зобов’язань з поставки якісної продукції, зокрема пункту 3.11 договору поставки від 01.02.2011 від 20/2011/165, у вигляді накладення на відповідача штрафу в розмірі 10 000,00 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
В силу приписів статей 4-2 і 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських справах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
За правилами статті 33 Господарського процесуального кодексу обов’язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Отже, заперечуючи проти позову відповідач повинен був довести суду всі заперечення на позов, проте, сторона не реалізувала своє право брати участь в розгляді справи, належними і допустимими доказами по справі заперечення обставин позову не обґрунтувала.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволенні позову покладаються на відповідача у розмірі, визначеному згідно з вимогами підпункту “а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями.
Таким чином, державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 525, 526, 610, пунктом 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, частиною сьомою статті 269 Господарського кодексу України, статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з приватного підприємства “КВВМПУ” (вул. Рєпіна, 15/2, м. Севастополь, 99045, ідентифікаційний код 31338726, р/р 26009010001134 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, або з інших рахунків) на користь відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008, ідентифікаційний код 00191230, р/р 26003032840001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, або на інші рахунки) штраф у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Є. Кравченко
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 14.09.2011.