ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2011 року справа № 5020-1179/2011
За позовом заступника прокурора міста Севастополя
(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)
в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)
до відповідача - приватного підприємства “Торговий центр “Дом”
(99011, м. Севастополь, вул. Сергієва - Ценського, 20)
про стягнення заборгованості у розмірі 269460,00 грн.
Суддя Н.Г. Плієва
за участю:
прокурора - Радулова А.Д., посвідчення № 684 від 09.03.2011;
представника позивача - ОСОБА_1., довіреність б/н від 05.01.2011
представник відповідача - не з'явився
Заступник прокурора міста Севастополя звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до приватного підприємства “Торговий центр “Дом” про стягнення заборгованості у розмірі 269460,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов’язання за договором № 586/08 від 26.12.2008 про пайову участь (внесок) забудовників у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя у частині внесення суми пайової участі у розмірі 269460,00 грн на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету у відповідності до розрахунку /а.с.9-11/.
Ухвалою суду від 29.07.2011 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справ та справу призначено до судового розгляду на 11.08.2011.
Відповідно до положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвал суду щодо надання відзиву на позов не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку - за юридичною адресою рекомендованим листом з повідомленням.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в ній доказів в порядку положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд
Встановив:
Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді, у випадках передбачених законом. Право на звернення до місцевого суду в інтересах держави, підприємств, та інших юридичних осіб визначено п.6 ст.20 Закону України “Про прокуратуру”. Безпосередньо до господарського суду право звернення прокурора передбачено п.3 ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність її захисту.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, і прокурор визначає в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави.
Відповідно до положень ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір здійснити будівництво об’єкта містобудування у населеному пункті, зобов’язаний взяти учать у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 4 «Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради», затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 9128 від 26.01.2010 Фонд являється виконавчим органом Севастопольської міської Ради, якому передані права за договорами про пайову участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя, укладеними Севастопольською міською державною адміністрацією.
26.12.2008 між Севастопольською міською державною адміністрацією і приватним підприємством «Торговий центр «Дом»було укладено договір № 586/08 про пайову участь (внесок) забудовників у розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя за умовами якого забудовник здійснює пайову участь в розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя (будівництво і обслуговування торгово-офісного центру по вул. Сергієва-Ценського, 20.
Згідно з пунктом 2.1 Договору Забудовник перераховує суму пайової участі у розмірі 269460,00 грн на рахунок цільового фонду розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету.
Розрахунки за договором здійснюються Забудовником протягом 1 року з моменту підписання договору, але не пізніше одного місяця до введення об’єкта в експлуатацію (пункт 2.2. Договору).
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що зміни та доповнення умов даного договору вносяться за письмовою згодою сторін.
Набрання Договором сили визначено сторонами з моменту підписання, дія - до виконання зобов’язань (пункт 4.3 Договору).
Судом встановлено, що Договір недійсним не визнаний.
Оскільки зазначені умови Договору не були виконані відповідачем до теперішнього часу, прокурор, в силу положень статті 526 Цивільного кодексу України просить стягнути з Відповідача суму пайової участі у розмірі 269460,00 грн.
Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи 12.04.2005 між Севастопольською міською Радою та приватним підприємством «Торговий центр «Дом»укладено договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування торгово-офісного центру, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Сергієва-Ценського, 20.
Згідно довідки управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації № 817/5-2 від 03.03.2008 торгово-офісному центру, пойменованому у договорі оренди земельної ділянки від 12.04.2005 по вул. Сергієва-Ценського № 20 у зв’язку з наявністю об’єктів з дублюючими адресами з метою упорядкування адресної схеми привласнено адресу: м. Севастополь, вул. Одеська № 27-Б.
У судовому засіданні встановлено, що Розпорядженням голови Ленінської районної державної адміністрації № 1062-а від 22.09.2008 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом торгово-офісного центру по вул. Одеська, 27-Б у Ленінському районі.
Отже, оскільки об’єкт забудови, визначений у договорі № 586/08 від 26.12.2008 введено в експлуатацію, суд дійшов висновку про порушення відповідачем строку виконання зобов’язання за вказаним договором передбаченого пунктами 2.1, 2.2.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при повному задоволенні позову покладаються на відповідача. При цьому, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 року №1596, від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658, від 5 серпня 2009 року №825, встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 236,00 грн.
Таким чином, державне мито у розмірі 2694,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись статтями 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства “Торговий центр “Дом” (99011, м. Севастополь, вул. Сергієва-Ценського, 20, ідентифікаційний код 31876414, р/р 26000945105531, в СФ АКБ “Укрсоцбанк” МФО 324195 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, р/р 31517932700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, отримувач –місцевий бюджет, ОКПО 23895637, за кодом платежу 50110001) заборгованість за договором № 586/08 від 26.12.2008 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 269 460,00 грн. (двісті шістдесят дев’ять тисяч чотириста шістдесят гривень).
3. Стягнути з приватного підприємства “Торговий центр “Дом”(99011, м. Севастополь, вул. Сергієва-Ценського, 20, р/р 26000945105531, ОКПО 31876414 в СФ АКБ “Укрсоцбанк” МФО 324195 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду ) в дохід державного бюджету (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 2694,60 грн (дві тисячі шістсот дев’яноста чотири гривні шістдесят копійок).
4. Стягнути з приватного підприємства “Торговий центр “Дом”(99011, м. Севастополь, вул. Сергієва-Ценського, 20, р/р 26000945105531, ОКПО 31876414 в СФ АКБ “Укрсоцбанк” МФО 324195 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в дохід державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31212264700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ОКПО 24035598, за кодом бюджетної класифікації 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Плієва
Рішення оформлено відповідно до вимог
ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України і підписано 19.09.2011