ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "18" січня 2012 р.                                                                                    Справа № 23/42пн/2011  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМирошниченка С.В.,

суддівБарицької Т.Л.,

Хрипуна О.О. (доповідача),

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сватівська олія"

на постанову

та рішенняДонецького апеляційного господарського суду від 12.10.2011

господарського суду Луганської області від 18.07.2011

у справі№ 23/42пн/2011  господарського суду Луганської області

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сватівська олія"

2. Державного підприємства "Ресурспостач"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

                          Фізична особа - підприємець ОСОБА_5

провизнання права власності та зобов'язання передати майно

за участю представників

позивачане з'явилися,

Відповідача-1Зубенко В.Н.,

Відповідача-2Вакуленко О.М.,

третьої особине з'явилися,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.07.2011 у справі №23/42пн/2011 (суддя Воронько В.Д.) задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до першого відповідача та визнано право власності на насіння соняшнику врожаю 1999 року в кількості 159 тон 360 кг, що знаходиться на зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сватівська олія", правонаступника Закритого акціонерного товариства "Сватівська олія". Суд зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Сватівська олія" передати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 насіння соняшнику в кількості 159 тон 360 кг. У задоволені позовних вимог до другого відповідача відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2011 (головуючий суддя Азарова З.П., судді: Геза Т.Д., Малашкевич С.А.) рішення господарського суду Луганської області від 18.07.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ТОВ "Сватівська олія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані постанову та рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 235, 334, 387, 392, 1212 ЦК України, ст.ст. 6, 9, 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв", п. 15, 25 Порядку реалізації цінностей державного резерву, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1078, ст.ст. 33, 34, 43, 84 ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного спору є захист права власності позивача на куплене ним у третьої особи майно.

Виходячи зі змісту статей 387, 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається, а також має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що право власності у позивача виникло на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2008. З таким висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів зауважує про помилковість висновку судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ст. 334 ЦК України  право власності у набувача майна виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається його вручення набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, фізична особа - підприємець                 ОСОБА_4 набув спірне майно на підставі укладеного з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 договору купівлі-продажу б/н від 12.12.2008, відповідно до якого право власності на передане насіння виникає в момент отримання видаткової накладної. Крім того, визначено, що насіння знаходиться на складах ЗАТ "Сватівська олія". 12.12.2008 підприємець ОСОБА_5 передав видаткову накладну підприємцю ОСОБА_4 на 159 тон 360 кг. насіння соняшника.

Оскільки відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, то право власності у позивача за договором купівлі-продажу від 12.12.2008 не могло виникнути раніше факту передачі визначеного договором товару - 159,360 тон насіння соняшника.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що придбаний за договором від 12.12.2008 товар не був переданий позивачу фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, а була передана лише видаткова накладна на 159,360 тон насіння соняшника, яке знаходилося на відповідальному зберіганні відповідача-1, та укладено договір про відступлення права вимоги за договором № 1-2077 від 13.05.2008.

27.02.2010 позивач надіслав ЗАТ "Сватівська олія" письмову вимогу про відвантаження йому партії насіння соняшнику врожаю 1999 року в кількості 159 тон 360 кг в триденний строк з моменту отримання даної вимоги. Зазначена вимога залишена першим відповідачем без відповіді.

На підставі договору про відступлення права вимоги новий власник насіння соняшнику звернувся з позовом до ЗАТ "Сватівська олія" про витребування його з чужого незаконного володіння. Рішенням від 30.08.2010 господарський суд Луганської області відмовив в задоволені вказаного позову (справа № 4/182пн). Підставою для відмови в задоволенні позову стало визнання нікчемним договору про відступлення права вимоги та недоведеність позивачем права власності.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів прийшла до висновку, що позивач не набув право власності відповідно до ст. 334 ЦК України на куплений за договором купівлі-продажу від 12.12.2008 товар, оскільки цей товар не був йому переданий.

Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до ст. 665 ЦК України правовим наслідком порушення продавцем обов'язку передати проданий товар є право покупця відмовитися від договору купівлі-продажу. Лише, якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Укладений між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 договір купівлі-продажу не може слугувати правовою підставою для витребування майна від відповідачів, оскільки в силу ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна правова оцінка та невірно були застосовані норми матеріального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати попередні судові рішення та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сватівська олія" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2011 та рішення господарського суду Луганської області від 18.07.2011 у справі № 23/42пн/2011  скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позові відмовити повністю.

Головуючий суддяС. Мирошниченко

Судді

Т. Барицька

О. Хрипун