ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

04.10.06                                                                                                                  Справа  № 4289

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого-судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В., Кузя В.Л., розглянувши апеляційне подання Прокурора Надвірнянського району Івано-Франківської області № 05/1-17-1158вих від 25.07.2006 року (вх. № 1015 від 28.07.2006 року) на ухвалу від 10.07.2006 року № 4289 про повернення без розгляду позовної заяви № 07/1-29-1158вих від 27.06.2006 року поданої Прокурором Надвірнянського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради в особі МП “Надвірнатеплокомуненерго”, м.Надвірна, до Тисменичанської сільської ради, с.Тисменичани, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, про стягнення 33051,21 грн. заборгованості за надані послуги по постачанню теплової енергії та підігріву води.           

за участю представників:  не з‘явились.

Ухвалою судді Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2006 року № 4289 –Фриз М.М. повернуто без розгляду позовну заяву, подану Прокурором Надвірнянського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради в особі МП “Надвірнатеплокомуненерго”, м.Надвірна, до Тисменичанської сільської ради, с.Тисменичани, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, про стягнення 33051,21 грн. заборгованості за надані послуги по постачанню теплової енергії та підігріву води, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Виносячи дану ухвалу, суддя виходив з того, що в позовній заяві прокурор неправильно зазначив орган, уповноважений здійснювати функції у спірних правовідносинах та неправильно визначено позивача, оскільки  прокурором фактично подано позов в інтересах МП “Надвірнатеплокомуненерго”, м.Надвірна, яке не відноситься до органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Прокурор Надвірнянського району Івано-Франківської області не погоджуючись з даної ухвалою суду подав апеляційне подання № 05/1-17-1158вих від 25.07.2006 року (вх. № 1015 від 28.07.2006 року), в якому просить її скасувати і передати справу на розгляд господарського суду Івано-Франківської області, оскільки вважає її винесеною за неправильного застосування норм процесуального права, зокрема п. 1 ст. 63 ГПК України,  посилаючись на наступне.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 8 квітня 1999 року у справі про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному судочинстві, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 2 ГПК України прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді. Судом не враховано, що оскільки МП “Надвірнатеплокомуненерго” належить до комунальної власності, то його доходи являються суттєвим джерелом надходжень в місцевий бюджет Надвірнянського району, невиконання зобов»язань перед Підприємством суттєво впливає на його фінансовий стан і негативно позначається на здійснення делегованих функцій державної виконавчої влади.

Сторони та прокурор явку представників в судове засідання не забезпечили, однак апеляційний суд враховуючи необов»язковість явки сторін в судове засідання згідно ухвали суду від 02.08.2006 року, повідомлення їх належним чином про час та місце слухання справи, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення їм ухвали суду від 02.08.2006 року, вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів апеляційного суду, перевіривши доводи апеляційного подання та дослідивши подані матеріали, дійшла висновку, що апеляційне подання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено в пункті 2 статті 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Зазначене конституційне положення дістало своє відображення і в статті 3 Закону України "Про прокуратуру", де вказується, що прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Як зазначено в частині першій статті 2 ГПК, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому згідно з вимогами частини третьої статті 2 ГПК прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зазначена правова позиція дістала своє відображення і в Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 АПК, де суд вирішив, що під представництвом прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді слід розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

Для цього прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.  Прокурор або його заступник самостійно визначає і обгрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Аналогічну правову позицію, з посиланням на вказане рішення Конституційного суду України, викладено у постановах Верховного Суду України від 21.01.2002 у справі № 03-1/1-3/8-59/3, від 25.03.2002 року у справі № 17/6.

В позовній заяві, повернутій без розгляду місцевим судом оскаржуваною ухвалою, Прокурором Надвірнянського району Івано-Франківської області позивачами визначено Надвірнянську районну раду та МП “Надвірнатеплокомуненерго”, м.Надвірна.

Відповідно з ч. 1 ст. 62 ГК України, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до ч. 1 ст. 63 цього ж Кодексу, комунальне підприємство діє на основі комунальної власності територіальної громади.

Виходячи з вищенаведеного, МП “Надвірнатеплокомуненерго”, м.Надвірна не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Таким чином, Прокурор Надвірнянського району Івано-Франківської області подаючи позов в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради в особі МП “Надвірнатеплокомуненерго”, м.Надвірна, до Тисменичанської сільської ради, с.Тисменичани, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, про стягнення 33051,21 грн. заборгованості за надані послуги по постачанню теплової енергії та підігріву води, неправильно визначено в позовній заяві склад сторін цього спору, оскільки виходячи з вищенаведених позицій Конституційного суду України та Верховного суду України в позовних заявах прокурора, поданих в інтересах держави, не можуть бути вказані позивачами будь-які підприємства чи організації, навіть якщо одним з позивачів прокурором в позовній заяві визначений орган державної влади.

Таким чином, у випадку неправильного визначення прокурором (заступником прокурора) позивача, тобто органа, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, господарський суд на підстав п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

За наведеного вище, ухвала від 10.07.2006 року № 4289, винесена суддею господарського суду Івано-Франківської області Фриз М.М., є законною та обгрунтованою, а тому відсутні встановлені ст. 104 ГПК України підстави для її скасування чи зміни.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 ГПК України,  

Львівський апеляційний господарський суд,- П О С Т А Н О В И В :

1. Відмовити в задоволенні апеляційного подання Прокурора Надвірнянського району Івано-Франківської області.

2. Ухвалу від 10.07.2006 року № 4289, винесену суддею господарського суду суду Івано-Франківської області Фриз М.М., залишити без змін.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.          Матеріали апеляційного провадження направити в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий- суддя                                                                 М.І.Городечна

Судді                                                                                          М.В.Юркевич

                                                                                                    В.Л.Кузь