ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
04.10.06 Справа № 4/1160-13/130
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого-судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В., Кузя В.Л., розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства “Львіввугілля” № 4/592 від 05.07.2006 року (вх. № 1893 від 24.07.2006 року) на рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2006 року у справі № 4/1160-13/130 за позовом Державного підприємства “Володимирецьке лісове господарство”, с.Антонівка, Володимирецький район, Рівненська область, до Державного підприємства “Львіввугілля” в особі шахти “Степова”, с.Глухів, Сокальський район, Львівська область, про стягнення недопоставленого вугілля на суму 7230,19 грн.
за участю представників:
від позивача: Рижий І.Л., довіреність № 24 від 13.01.2006 року.
від відповідача: не з»явився.
Представнику позивача роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Станько Л.Л.) від 27.06.2006 року у справі № 4/1160-13/130 задоволено позов Державного підприємства “Володимирецьке лісове господарство” до Державного підприємства “Львіввугілля” в особі шахти “Степова”: стягнено з останнього на користь позивача недопоставленого вугілля на суму 7230,19 грн. та судові витрати: 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Державне підприємство “Львіввугілля” в особі шахти “Степова” (відповідач у справі) не погоджуючись з рішенням місцевого суду подав апеляційну скаргу № 4/592 від 05.07.2006 року (вх. № 1893 від 24.07.2006 року), в якій вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим, посилаючись на те, що місцевим судом неправильно відновлено строк позовної давності та безпідставно взято до уваги як доказ наявності заборгованості акт звірки взаєморозрахунків від 30.12.2004 року.
Просить рішенням Господарського суду Львівської області від 27.06.2006 року у справі № 4/1160-13/130 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Державному підприємству “Володимирецьке лісове господарство” в позові.
Державне підприємство “Володимирецьке лісове господарство” (позивач у справі) вимоги апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу № 401 від 29.08.2006 року (вх. № 7871 від 04.09.2006 року). Просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
20.02.2001 року між сторонами укладено договір № 6 (надалі Договір), предметом якого є зустрічна поставка товарів рівної договірної вартості (обмін), що здійснюється без платежу грошима на компенсаційній основі, а саме: відповідач зобов»язувався поставити позивачу вугілля в кількості 2000т., а позивач відповідачу –лісоматеріали (пиловник) руд стійку.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема податкових накладних № 000753 від 20.03.2001 року, № 000355 від 21.03.2001 року, № 000342, № 000364 від 26.03.2001 року, № 001452 від 23.01.2002 року, № 001496 від 12.02.2002 року, № 001501 від 14.02.2002 року позивачем відпущено відповідачу лісоматеріалів на загальну суму 15500 грн. Відповідачем здійснено часткове виконання умов Договору, шляхом поставки позивачу вугілля. Залишок заборгованості відповідача перед позивачем по поставці вугілля складає 7230,19 грн. Відповідачем доказів поставки позивачу вугілля на суму 7230,19 грн. у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України суду не подано.
Наявність заборгованості на зазначену суму стверджується й актом звірки взаєморозрахунків між сторонами від 30.12.2004 року. При цьому безпідставними є доводи відповідача щодо неприйняття судом до уваги даного акту, оскільки в силу ст.ст. 32-33 ГПК України господарський суд зобов»язаний приймати до уваги будь-які докази, якими встановлюються обставини, на які покликаються сторони і, які мають значення для правильного вирішення справи. В даному випадку, зазначеним актом сторони на підставі даних бухгалтерської звітності стверджують стан взаємних розрахунків, зокрема наявність чи відсутність заборгованості по зобов»язаннях сторін між собою, зокрема й по договору № 6 від 20.02.2001 року. Крім цього, слід зазначити, як вбачається з листа відповідача № 7-3/767 від 25.05.2006 року, акту та наказу відповідача від 31.03.2005 року про списання відповідачем кредиторської заборгованості перед позивачем, ним самим визнається факт недопоставки позивачу вугілля на суму 7230,10 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 цього ж Кодексу, Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів поставки позивачу вугілля на суму 7230,19 грн.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення строку позовної давності відповідно до ст. 267, ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що позов про стягнення недопоставленого вугілля на суму 7230,19 грн. є підставним та обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2006 року у справі № 4/1160-13/130 є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Враховуючи вимоги ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства “Львіввугілля” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2006 року у справі № 4/1160-13/130 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Головуючий- суддя М.І.Городечна
Судді М.В.Юркевич
В.Л.Кузь