ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

27.09.06                                                                                           Справа  № 6/89

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                   Городечної М. І.

суддів                                       Юркевича М. В.      

                                                     Кузя В. Л.      

розглянув апеляційну скаргу Українсько-чеського спільного підприємства «Карпати-Моравія», м. Вижниця № 50-05 від 29.05.2006 р. (вх. № 232 від 09.06.2006 р.)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2006 р.

у справі № 6/89

за позовом ВАТ «Укртранснафта»в особі госпрозрахункового підрозділу «Кленовий лист» філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи», м. Кременчук

до Українсько-чеського спільного підприємства «Карпати-Моравія», м. Вижниця

про стягнення 8 789, 11 грн.

за участю представників: не з»явились.

       

    Рішенням Господарського суду Чернівецької області (суддя Паскарь А.Д.) від 23.05.2006 року у справі № 6/89 задоволено позов ВАТ «Укртранснафта»в особі госпрозрахункового підрозділу «Кленовий лист»філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»до Українсько-чеського спільного підприємства «Карпати-Моравія»: стягнено з останнього на користь позивача 8008,77 грн. основного боргу, 780,34 грн. пені та судові витрати: 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Українсько-чеське спільне підприємство «Карпати-Моравія»(відповідач у справі, надалі СП) не погоджуючись з рішенням місцевого суду подало апеляційну скаргу № 50-05 від 29.05.2006 року (вх. № 232 від 09.06.2006 р.), в якій вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим, посилаючись на наступне:

- судом не досліджено під час вирішення питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду наявності повноважень особи, що підписала позовну заяву – Радужного М.Є., на її підписання, і як наслідок не повернуто її без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України;

- місцевим судом не враховано клопотання відповідача від 24.04.2006 року про відкладення розгляду справи.

Просить рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2006 року у справі № 6/89 скасувати та повернути матеріали позову відповідачу як такі, що підписані неповноважною особою.

ВАТ «Укртранснафта»в особі госпрозрахункового підрозділу «Кленовий лист»філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»(позивач у справі, надалі Товариство) вимоги апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу № 649 від 07.06.2006 року. Просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Ухвалою суду від 26.07.2006 року розгляд справи було відкладено в зв»язку з відсутністю в судовому засіданні представника позивача та клопотанням представника відповідача про надання можливості їхньому Підприємству забезпечити явку в судове засідання повноважного представника –юриста підприємства, який перебуває у відпустці.

Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, що стверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення їм ухвали суду від 26.07.2006 року. Позивачем подано суду клопотання № 940 від 18.08.2006 року (вх. № 7757 від 29.08.2006 року) про розгляд справи за відсутності в судовому засіданні його представника. Відповідач причин не забезпечення явки представника в судове засідання суду не повідомив. Однак апеляційний суд, враховуючи забезпечення ним права сторін на судовий захист, положення ст. 101 ГПК України, вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд оскаржуваного рішення за відсутності представників сторін в судовому засіданні.

Апеляційний суд перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, дослідивши наявні докази у справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

29.12.2004 року між сторонами укладено договір № 47/3102-5/36-00 (надалі Договір), відповідно до якого відповідач зобов‘язувався постачати позивачу лісо- та пиломатеріали згідно додатків до Договору, а останній їх приймати та оплачувати на умовах даного Договору (п.п. 1.1). Зокрема, відповідач зобов»язувався поставляти ліс протягом 10 календарних днів з моменту одержання оплати або письмових заявок позивача (п. 5.1 Договору). Оплата за товар здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 40% від його вартості протягом 5 банківських днів, кінцевий розрахунок за ліс у розмірі 60% від його вартості проводиться протягом 5 банківських днів з дня приймання лісу на складі відповідача на основі виставлених рахунків (п. 4.1).

Таким чином, дана Угода по своїй правовій природі містить ознаки договору поставки, оскільки відповідає всім правовим вимогам відносин між сторонами, що регулюються § 1 глави 30 ГК України,  § 3 глави 54 ЦК України.

21.04.2005 року позивачем направлено відповідачу заявку № 34 про відвантаження лісоматеріалів, зазначених в даній Заявці, згідно Договору.

25.04.2005 року відповідачем виставлено позивачу рахунок № 14 на оплату лісоматеріалів згідно заявки № 34 від 21.04.2005 року на суму 35033,97 грн.

29.04.2005 року позивачем проплачено відповідачу платіжним дорученням № 1195 згідно рахунку № 14 від 25.04.2005 року  - 14013,59 грн., що складає передоплату в розмірі 40% від загальної вартості поставки.

Відповідач, як вбачається з матеріалів справи, частково виконав умови Договору, поставивши позивачу 18.05.2005 року лісоматеріали на суму 6004,82 грн.

Факт попередньої проплати позивачем відповідачу коштів в сумі 14013,59 грн. в рахунок поставки останнім лісоматеріалів, не заперечується й самим відповідачем. Доказів протилежного відповідачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України суду не подано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 цього ж Кодексу, Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів відпущення відповідачем позивачу лісоматеріалів згідно заявки № 34 від 21.04.2005 року на суму 8008,77 грн. в строки передбачені п. 5.1 Договору або повернення даної суми передоплати, сплаченої платіжним дорученням 1195 від 29.04.2005 року, позивачу.

За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що позов в частині стягнення основного боргу в сумі 8008,77 грн. є підставним та обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до п.п. 7.2 п. 7 Договору за прострочення поставки продукції, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недопоставленого лісу за кожен день прострочення.

Дана умова Договору щодо забезпечення виконання відповідачем зобов‘язання за Договором у вигляді пені та її розмір відповідає вимогам ч. 2 ст. 175, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217, ч.1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 ГК України, ст.ст. 6, 547, 549, 551, 627, 628 ЦК України.

Таким чином, місцевим судом підставно стягнено з відповідача 780,34 грн. пені за прострочення поставки лісоматеріалів.

Щодо заперечень апелянта про те, що судом прийнято рішення з порушенням норм процесуального права, а саме за відсутності представника відповідача, без врахування його клопотання про відкладення розгляду справи, то апеляційний суд вважає їх безпідставним, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, дане клопотання відповідача не було обґрунтоване відповідними доказами. Крім цього, відповідно до ст.ст. 43, 75 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, і дійшовши висновку, про достатність  матеріалів та можливість всебічного, повного та об‘єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом може розглянути спір за наявними матеріалами та відсутності представника сторони.

За наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим судом дотримано встановлених ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України засад здійснення господарського судочинства, та забезпечено відповідачу можливість реалізації передбачених ст. 22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому місцевим судом в межах процесуального Закону (ст.ст. 43, 75 ГПК України) розглянуто спір за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Також апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеллянта про те, що місцевим судом не враховано, що позовну заяву по даній справі подписано неуповноваженою особою - Радужним М.Є., і, як наслідок, не повернуто її без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Зокрема, як вбачається з «Положення про госпрозрахунковий підрозділ «Кленовий лист»філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта», затвердженого рішенням загальних зборів ВАТ «Укртранснафта»від 21.11.2001 року, довіреності ВСК № 949545 від 26.12.2005 року, виданої начальнику госпрозрахункового підрозділу «Кленовий лист»філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта»- п. Карпуку В.І., довіреності № 362 від 04.04.2006 року, виданої начальником госпрозрахункового підрозділу «Кленовий лист»філії «Придніпровські магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртранснафта»п. Карпуком В.І. головному інженеру –п. Радутному М.Є., останній був наділений правом подання позовів від імені  ГК «Кленовий лист»в інтересах ВАТ «Укртранснафта», а отже, в суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позовної заяви відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, чи після порушення провадження –для залишення позову без розгляду згідно з п. 1 ч. 1 ст. 81 цього ж Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2006 року у справі № 6/89 є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни.

Судові витрати по розгляду апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України віднести на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України,  

Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Українсько-чеського спільного підприємства «Карпати-Моравія»залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.05.2006 року у справі № 6/89 залишити без змін.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.          Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області.

Головуючий- суддя                           М.І.Городечна

Судді                                       М.В.Юркевич

                                           В.Л.Кузь