Дата документу 02.06.2011                                                                  Справа №  2-а-5818/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Турбіна Т.Ф., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень щодо перерахунку та виплатити державної допомоги як дитині війни, –  

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті надбавки до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) за період з 09.07.2007р. по теперішній час, та стягнути з відповідача недоплачену суму надбавки за вказаний період у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а також стягнути з відповідача понесені витрати на оплату судового забору.  

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона належить до соціальної категорії «дитина війни» в розумінні Закону і відповідно до статті 6 цього Закону має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Позивач звернувся до відповідача стосовно нарахування недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни, однак відповідач всупереч рішенням Конституційного суду України, якими були визнані неконституційними окремі положення Законів України Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки, в тому числі й щодо зупинення дії статті 6 Закону, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії, про що надав письмову відповідь. Вважаючи дії суб’єкта владних повноважень незаконними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.  

Ухвалою від 21.03.2011р. адміністративний позов ОСОБА_1 в частині визнання незаконними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити пенсію з урахуванням доплати в розмірі 30% мінімальної пенсії  за віком як дитині війни за період з 09.07.2007р. по 31.07.2010р. залишений без розгляду відповідно до положень ст.ст. 99, 100, 107 КАС України.   

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, заперечень проти позовних вимог або заяви про визнання позову у встановлений ст. 183-2 КАС України строк не надав.   

Оцінивши повідомлені позивачкою обставини та наявні у справі докази у їх сукупності,  суддя дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження, встановивши наявність достатніх підстав для задоволення позову виходячи з наступного.  

Судом встановлено, що позивачка знаходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя і отримує пенсію за віком, має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до ст. 6 якого дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинялася Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та  «Про Державний бюджет України на 2008 рік», однак вказані положення законів рішеннями  Конституційного Суду України  № 6-рп від 09.07.2007 р. та  № 28/2008 (№ Ю-рп/2008) від 22.05.2008 р.,  визнані неконституційними.                        Рішення КСУ не мають зворотної дії в часі, а тому зазначені положення Законів  втратили чинність з моменту прийняття вказаних Рішень, у зв’язку з чим надбавка, передбачена  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  підлягала виплаті у період з 09.07.2010р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 року  до 31.12.2008 року.   Зміст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не коригувався та її дія на 2009рік і на 2010 рік законами України не була зупинена.

Виходячи з положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком належить застосовувати розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що   не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування",  а іншого мінімального розміру пенсії законодавством не передбачено.  

Таким чином, позивачка має право та законні підстави для отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак на порушення вимог діючого законодавства  вказаний вид підвищення до пенсії у 2010 році призначався та виплачувався частково у розмірі 10%, відповідно до Постанови КМУ №530 від 28.05.2008р., яка є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, оскільки суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.

        Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивачки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням шестимісячного строку звернення до суду з позовом за захистом прав, свобод та інтересів, тобто за період з 01 серпня 2010 року до змін в законодавстві або зміни статусу особи, з урахуванням здійснених виплат за вказаний період.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 9, 69-71, 100, 183-2, 158-163 КАС України, ст.ст. 64, 92, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо здійснення перерахунку та виплати щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити    ОСОБА_1 щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01 серпня 2010 року до змін в законодавстві або зміни статусу особи, з урахуванням здійснених виплат за вказаний період.

Стягнути з Управління ПФ України в Ленінському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на оплату судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова за результатами  скороченого  провадження може бути оскаржена  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.   

Суддя:                                                                                          Турбіна Т. Ф.